Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ІРИНА БОГУН ’’Рондо а ля краков’як” чи ’’Рондо а ля гопак”? (В п л и ви у к р а їн с ь к о ї н а р о д н ь о ї м у з и к и на т в о рчіс т ь Ф р и д е р и к а Ш о п е н а ) Громадська думка звикла вбачати в композиціях Фридерика Шопена лише впливи музичного фол- кльору Мазовша, де Шопен народився (1-го жовтня 1810 р. в Желязовій Волі) і де провів свої дитячі роки. В творчості цього геніяльного композитора критики залюбки віднаходять музичні картини, які, на їх думку, є родом з мазовецького краєвиду та з місцевих народніх танців, як куяв’як, оберек, чи за позичений з сусіднього реґіону краков’як. Тимчасом Ярослав Івашкевич, який виріс на Україні та сам користувався у своїх прозових та поетичних творах з українських народніх джерел, віднаходить в компо зиціях Шопена значущі впливи також і української народньої пісенности. Сам тонкий музикознавець, пристрасну любов до музики та музичну культуру виніс Івашкевич з батьківської хати, зараховуючи до своїх близьких родичів ряд обдарованих піяністів та співаків; досить згадати, що другий після Шопена визначний поль ський майстер клявіятури та композитор — Кароль Шимановський — це його двоюрідний брат. Ярослав Івашкевич сам з юних літ добре оволодів технікою гри на фортепіяно, зокрема захоплюючись творчістю Шопена, і ця пристрасть залишилася не без впливу на ’’музичність” поетичних образів Івашкевича. Іваш кевич детально вивчав біографію та творчий доро бок свого улюбленого композитора, а відгук цих його зацікавлень — це, м. ін., драма з останніх років життя Фридерика Шопена ’’Літо в Ноган” та знаме нита біографія Шопена (J a ro s ta w Iw a s z k ie w ic z "C h o p in ”, P ols kie Wyd. M u zy c zn e , 1976, cm op. 97.). До цієї праці готувався Івашкевич довго й солід но, ознайомившись не тільки із світовою літерату рою, в центрі уваги якої стоїть Шопен, але й з мему арами, листуванням та пресою того часу, де про композитора згадується лише мимохіть. В резуль таті книга Івашкевича є не тільки хронологічним за писом більш і менш відомих подій з життя Шопена, але й глибокою аналізою зовнішніх обставин, які зумовили його душевні переживання та вплинули на форму і стиль окремих композицій. Численні записи нотних фраґментів, які наводить автор для обґрунту вання своїх поглядів, допомагають зрозуміти цю за лежність. На думку Івашкевича, українські впливи висту пають в творчості Шопена в двох постатях. Першу з них називає автор ’’сальоновою українщиною”, яку започаткував романтизм в польській літературі, звер нувшись до фолкльору в пошуках нових джерел для творчого надхнення. Само собою, далеко було ще до зацікавлення народом в ширшому значенні того слова, як суспільною клясою; увагу полонив покищо народній побут, звичаї, перекази, а якщо доходило до голосу співчуття до трагічної долі поневолених кріпаків, то це була доля одиниці. Особливу красу віднайдено в побуті українського ’’хлопа”, в його свободолюбних козацьких традиціях, в піснях та думах; появилася навіть окрема течія в літературі, яка спиралася на українську тематику і яка отримала назву ’’української школи в польській літературі”. На щодень "сальонову українщину” популяризували ба гаті польські землевласники з України, які приїжджа ли до Варшави чи то для полагодження своїх справ, чи то в час карнавалу, чи то транзитом ”на курацію до вод”; в таких випадках супроводила їх численна служба з українських селян. Івашкевич полемізує з дослідниками т. зв. вар шавського періоду творчости Шопена, які, не запере чуючи слідів української пісенности в деяких творах композитора, шукають для них посередніх доріг, через творчість німецьких композиторів Вебера та Гуммля. Дослідники ці — твердить Івашкевич — не хочуть взяти до уваги факту, як природній та без посередній був тоді контакт з українською народ- ньою піснею і танцем саме через двірську службу ’’кресових” багачів. Як ілюстрацію згадує автор ро динні розповіді про свого дядька, художника Генри- ка Пйотрковського, сина польського маґната з Укра їни, якого доглядала у Варшаві українська мамка, завжди у вишиваній сорочці та запасці, наспівуючи немовляті українські пісні; був і лакей в українсь кому народньому одязі, який згодом розвеселював хлопця гопаком, йдучи в присяди на головній вар шавській вулиці Краківське Передмістя! Відбувалося це через тридцять років після виїзду Шопена з Вар шави назавжди, після трагічного в своїх наслідках Листопадового повстання 1830 року — що ж тоді говорити про час перебування юного Фридерика в столиці, коли "українські думки” входили в репер туар визначних співачок, а ’’козачок” став модним танцем в салонах аристократії. Ще один доказ для популярности українських народніх пісень і танців у Польщі часів Шопена — і то не тільки у Варшаві! — наводить Івашкевич з листів Шопена до Титуса Войцеховського. В одному з них згадує Фридерик, що Антоні Радзівіл, маґнат з-під Познаня, написав для пані Зонтаґ, відомої варшавської співачки, ’’Варіяції на тему української думки” і попросив Шопена розписати мелодію на оркестр. З другого листа довідуємося про виставне 14 "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ/СЕРПЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
