Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ІРИНА БОГУН ’’Рондо а ля краков’як” чи ’’Рондо а ля гопак”? (В п л и ви у к р а їн с ь к о ї н а р о д н ь о ї м у з и к и на т в о рчіс т ь Ф р и д е р и к а Ш о п е н а ) Громадська думка звикла вбачати в композиціях Фридерика Шопена лише впливи музичного фол- кльору Мазовша, де Шопен народився (1-го жовтня 1810 р. в Желязовій Волі) і де провів свої дитячі роки. В творчості цього геніяльного композитора критики залюбки віднаходять музичні картини, які, на їх думку, є родом з мазовецького краєвиду та з місцевих народніх танців, як куяв’як, оберек, чи за позичений з сусіднього реґіону краков’як. Тимчасом Ярослав Івашкевич, який виріс на Україні та сам користувався у своїх прозових та поетичних творах з українських народніх джерел, віднаходить в компо зиціях Шопена значущі впливи також і української народньої пісенности. Сам тонкий музикознавець, пристрасну любов до музики та музичну культуру виніс Івашкевич з батьківської хати, зараховуючи до своїх близьких родичів ряд обдарованих піяністів та співаків; досить згадати, що другий після Шопена визначний поль ський майстер клявіятури та композитор — Кароль Шимановський — це його двоюрідний брат. Ярослав Івашкевич сам з юних літ добре оволодів технікою гри на фортепіяно, зокрема захоплюючись творчістю Шопена, і ця пристрасть залишилася не без впливу на ’’музичність” поетичних образів Івашкевича. Іваш кевич детально вивчав біографію та творчий доро бок свого улюбленого композитора, а відгук цих його зацікавлень — це, м. ін., драма з останніх років життя Фридерика Шопена ’’Літо в Ноган” та знаме нита біографія Шопена (J a ro s ta w Iw a s z k ie w ic z "C h o p in ”, P ols kie Wyd. M u zy c zn e , 1976, cm op. 97.). До цієї праці готувався Івашкевич довго й солід но, ознайомившись не тільки із світовою літерату рою, в центрі уваги якої стоїть Шопен, але й з мему арами, листуванням та пресою того часу, де про композитора згадується лише мимохіть. В резуль таті книга Івашкевича є не тільки хронологічним за писом більш і менш відомих подій з життя Шопена, але й глибокою аналізою зовнішніх обставин, які зумовили його душевні переживання та вплинули на форму і стиль окремих композицій. Численні записи нотних фраґментів, які наводить автор для обґрунту вання своїх поглядів, допомагають зрозуміти цю за лежність. На думку Івашкевича, українські впливи висту пають в творчості Шопена в двох постатях. Першу з них називає автор ’’сальоновою українщиною”, яку започаткував романтизм в польській літературі, звер нувшись до фолкльору в пошуках нових джерел для творчого надхнення. Само собою, далеко було ще до зацікавлення народом в ширшому значенні того слова, як суспільною клясою; увагу полонив покищо народній побут, звичаї, перекази, а якщо доходило до голосу співчуття до трагічної долі поневолених кріпаків, то це була доля одиниці. Особливу красу віднайдено в побуті українського ’’хлопа”, в його свободолюбних козацьких традиціях, в піснях та думах; появилася навіть окрема течія в літературі, яка спиралася на українську тематику і яка отримала назву ’’української школи в польській літературі”. На щодень "сальонову українщину” популяризували ба гаті польські землевласники з України, які приїжджа ли до Варшави чи то для полагодження своїх справ, чи то в час карнавалу, чи то транзитом ”на курацію до вод”; в таких випадках супроводила їх численна служба з українських селян. Івашкевич полемізує з дослідниками т. зв. вар шавського періоду творчости Шопена, які, не запере чуючи слідів української пісенности в деяких творах композитора, шукають для них посередніх доріг, через творчість німецьких композиторів Вебера та Гуммля. Дослідники ці — твердить Івашкевич — не хочуть взяти до уваги факту, як природній та без посередній був тоді контакт з українською народ- ньою піснею і танцем саме через двірську службу ’’кресових” багачів. Як ілюстрацію згадує автор ро динні розповіді про свого дядька, художника Генри- ка Пйотрковського, сина польського маґната з Укра їни, якого доглядала у Варшаві українська мамка, завжди у вишиваній сорочці та запасці, наспівуючи немовляті українські пісні; був і лакей в українсь кому народньому одязі, який згодом розвеселював хлопця гопаком, йдучи в присяди на головній вар шавській вулиці Краківське Передмістя! Відбувалося це через тридцять років після виїзду Шопена з Вар шави назавжди, після трагічного в своїх наслідках Листопадового повстання 1830 року — що ж тоді говорити про час перебування юного Фридерика в столиці, коли "українські думки” входили в репер туар визначних співачок, а ’’козачок” став модним танцем в салонах аристократії. Ще один доказ для популярности українських народніх пісень і танців у Польщі часів Шопена — і то не тільки у Варшаві! — наводить Івашкевич з листів Шопена до Титуса Войцеховського. В одному з них згадує Фридерик, що Антоні Радзівіл, маґнат з-під Познаня, написав для пані Зонтаґ, відомої варшавської співачки, ’’Варіяції на тему української думки” і попросив Шопена розписати мелодію на оркестр. З другого листа довідуємося про виставне 14 "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ/СЕРПЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
