Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
ПО СЕЛАХ БРАЗІЛІІ Український Рік Дитини дав почин ще одній акції, яка щойно почала розвиватись. Це є розгляд господар ства наших поселенців у Бразілії. В тій цілі розписано анкету, що взяли на себе її зібрати Катехитки СІ у Прудентополі. Вони відвідують села для катехизації і при тій нагоді можуть зібрати потрібні дані. Недавно тому наспіло велике числе запитників з провінції Парана. Виповнили їх багатодітні родини від 4-ох до 11 дітей. Господарства невеликі, від 9 до ЗО алкийрів. Корова є в кожному, але всі вони пишуть, що молока і молочних виробів не ви стачає. При кожному господарстві є город, що дає городину, але її не вистачає на цілий рік. Є також і садок, що родить яблука, грушки, а подекуди й помаранчі. М’ясо споживає родина тільки тоді, коли заріжуть свинку і ЇЇ старається годувати майже кожен господар. Тримають також і кури, але яйця несуть до міста, щоб купити там муку, цукор і сіль. Харчування дітей дуже нерівно мірне. Головне, що діти мало дістають протеїнів (м’яса дуже зрідка, а сира і яєць недостатньо), а також вітамінів, бо городину не вміють приправляти. Це дуже відбивається на їх фізичному стані. Діти мають різного роду хробачки і це їх дуже ослаблює. Також нищаться в них передчасно зуби, бо через недостачу молока в них замало кальцію. Лікарської обслуги по селах немає, а до міста їхати далеко й коштовно. Тому велика смертність немовлят, помирають також і старші діти. Лікують їх сторосвітським домашнім способом. З кругів Катехиток виринула думка, чи не можна б улаштовувати по селах курси куховарення, які вказали б матер’ям раціональну відживу дітвори. Цю справу тепер розглядає референтура сусп. служби СФУЖО у порозумінні зі скл. організаціями що несуть допомогу Бразілії. Комісія Сусп. Служби з референткою Ната- лією Іванів опрацьовує тепер за- питник. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Дня 18 грудня 1979 українська громада Філядельфії провела на вічний спочинок бл. п. Стефанію Шаран, провідну членку Об’єднання Жінок ОЧСУ. Народилася 1912 р. у Львові і тут провела своє дитинство і молоді літа. Фахове знання придбала у школі ’’Труду”, а пізніш у дівочій про мисловій школі на Снопкові біля Льво ва. Закінчивши цю освіту у 1933 р. вона стала працювати заробітно, а гро мадське її зацікавлення було спрямо ване на допомогу політичним в’язням. Це мало глибшу основу, бо ще в серед ній школі молода Стефанія включи лася в ряди ОУН. Виконувала не раз дуже складні й відповідальні завдан ня, що свідчили про її орієнтаційний змисл і велику відвагу. У 1938 р. одру жилась із Маріяном Шараном, одно думцем. Вже в часі війни народилась їм дочка Рената. Прибувши до Америки подружжя Шаранів поселилось у Філядельфії. Тут Стефа разом із іншими україн ками станула до фабричної роботи, щоб разом з чоловіком створити під ставу для родинного вогнища і вихо вати дочку. Але громадське світо відчування не дозволило їй станути осторонь таких завдань і в перших роках свого перебування вона прова дила суспільну службу Т-ва "Самопо міч”. А це означало допомагати ново прибулим і в тому напрямку багато завдячують їй тутешні громадяни. Доля була ласкава для Стефи Шаран. Вона дочекалася ґрадуації своєї дочки, яка стала магістром соціології та й її подружжя з україн цем. Раділа внуками, але недовго, бо невмолима судьба забрала її перед часно з цього світу. З нею відійшла у засвіти українська патріотка, любляча дружина, мати і бабуня. Л. Б. ПЕРЕСЛІДУВАННЯ РОДИН В’ЯЗНІВ Родини в’язнів зазнають важкого переслідування, як ми з’ясували зі слів Раїси Мороз у попередньому числі "На шого Життя”. Про ці труднощі і кривди свідчили на Сахарів- ських переслуханнях у Вашінґтоні у днях 26-29-го вересня 1979 Раїса Мороз і Надія Світлична. Ці свідчення зібрала тепер референтура зв’язків СФУЖО у стислу інформацію і переслала Комісії Прав Людини при Генеральній Федерації Жіночих Клюбів у Вашінґтоні. Комісія Прав Людини недавно заснована і до створення її причинились своїм голосом також українські представниці Любослава Шандра і Наталія Іванків. ПОКАЗ ВИШИВАНОГО ОДЯГУ Дня ЗО вересня 1979 р. відбувся в Едмонтоні вечір, присвячений українській дітворі. Започатковано його пока зом вишиваного вбрання, до якого доповідь на цю тему виголосила Лариса Вацке, референтка нар. мистецтва СФУЖО. Про дітей в’язнів і їх незавидну долю в Україні промовила у своїй доповіді Наталія Таланчук, членка Комі сії Нар. Мистецтва СФУЖО. Цей вечір підготував окремий комітет з рамени Відділу Об'єднання Жінок ЛВУ. Із Н а р а д У п р а ви С Ф У Ж О , щ о в ід б у л и с я 5, 6. ж о в т н я 1979 р. у Ф іл я д е л ь ф ії. С и д я т ь зл ів а н а п р а в о : пп. О л ен а П р о ц ю к , Іри н а П е л ен - ськ а , Л ід ія Б у р а ч и н с ь к а , Г ан н а Г а н ь к ів с ь к а . С т о я т ь зл ів а н а п р а в о : пп. Н ат ал ія Ів а н ів ,О к с а н а Щ ур, Л ю б о м и р а Ч а й к о в сь к а , С т е ф а н ія Б е р н а д и н , Д о р а Р ак, Н а т ал ія П а зун я к , В ір а Б у ч и н с ь к а , Р а їса К уд ел я . M e e tin g o f th e A d m in is tra tio n o f W F U W O o n O c to b e r 5, 6, 19 7 9 in P h ila d elp h ia . ’НАШЕ ЖИТТЯ” , СІЧЕНЬ 1980 21
Page load link
Go to Top