Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
ВАСИЛЬ СОФ РОНІВ ЛЕВИЦЬКИЙ ялинки. Дівчинка дивиться на срібну цяцьку великими сірими очицями, а по її личку гороши нами стікають сльози: кап, кап. Праву пухкеньку ручку зачервонілу притискає лівою долонею до себе. Нараз віддуті усточка затріпотали у кутках, мала ніжка піднялася і тупнула до землі: — Мозьна-а-а! її права ручка витягнулася до місяця, а колюча гилячка сколихнулася, лизнула ручку своїм зеленим колючим язиком, і на ручці запашіла друга червона пруга. — Дівчинко! Дівчинко! Не плач! Я дістану тобі цей срібний місяць з ялинки! Він зривається, біжить, голі рученята з роз христаними рукавцями витягає до ялинки, до місяця на білій ниточці. Люто сколихнулася гілка: по правій руці запекло. Пашать болючі удари один по одному. Він рученят не опускає. На кінчиках пальців чує вже усміх місяця. Ось! Ось! Мліють ручки за болем жорстоким. І чує нараз, що тримає вже срібний місяць у руках. І бачить: дівчинка вже не плаче. Дівчинка дивиться на срібний серп місяця у його руках і плеще в долоні і тупотить ніжками. Регочуться її губки, сміються очка і танцює її кіска як мишачий хвостик. І він чує, як її радість дрібушками солодко скобоче його коло серця, хоч ручки його ще пашать, так дуже пашать... — Як виростеш велика, зірву тобі такий самий срібний місяць аж з неба! Бачить, як дівчинка поглянула на шоколадовий місяць у срібному папірчику у своїх руках, як розчаровано кривить губки, як злісно ломить срібну шоколадову цяцьку на дрібні кусочки і кидає йому під ноги. Бачить, як дівчинка розпливається у сизій млі, тане, зникає. Бачить вже тільки її сірі очка з-поза морозного квіття шибок і кличе за нею: — Дівчинко! Дівчинко! Дивиться: білий кіт миється під столом обома лапками. Це вже не сниться. Хлопчикові голі ручки лежать витягнені по подушці, як два житні покоси. Ранній холод коле їх своїми колючками. Місячний серп із шоколади у срібному паперці висить, як перше, на ялинці у другій кімнаті і, як перше, сміється до нього. Але червоне яблучко заснути вже не може... Було тихо-тихо. Лише до пушистих вікон голубами билися утренні дзвони. І білий кіт мурликав свою відвічну казку. ’’Липнева отрута" /вибране/ Торонто-Вінніпеґ — 1972 р. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ” , СІЧЕНЬ 1980 Радісних Свят Різдва Христового і Щасливого Нового Року нашій дорогій Голові Союзу Українок Америки, членам Головної Управи, членам Окружної Управи, Відділам і всім членкам Союзу Українок Америки бажає Окружна Управа СУА в Нью-Йорку З Різдвом Христовим і Новим Роком шлемо наші щирі побажання Головній Управі Союзу Українок, Редакції "Нашого Життя”, всім Членкам СУА та їх Найближчим. При цій нагоді складаємо 50 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя”. 83-ій Відділ Союзу Українок Америки Нью-Йорк, Н.Й. Рис. Е д в ар д К о з а к 1948. В ид . П л аст . Painting by Е. Kozak. 1948.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
