Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
O-KA ’’ДАЙТЕ ДЯДЬКУ П’ЯТАКА”??? Січень стоїть у нас не лише під знаком свят, але ще сильніше під знаком коляди. На жаль, коли паде слово ’’коляда" на думку насуваються мені не так мелодії усіх тих наших численних і гарних різдвяних пісень, але бачу перед очами десятки білих паперів із написами різних збіркових лист. Коляда на ЗУДАК, коляда на УККА, на школу, церкву, Пласт, Визвольний Фронт і.т.д.іт.д. У січні віднаходять вашу хату, усі вони, збірщики на "народні цілі", які називають себе "колядниками”. Справді, вони лише по назві колядники, бо частенько навіть не завдають собі труду заспівати, а всувають у відкриті вами двері листу зі словами "ми прийшли з колядою на...” . Відповідно до величини вашої пожертви (а ви скоренько очима проходите листу, скільки дали ваші попередники) дістаєте сердечне або менше сердечне "дякуємо” і на тому "колядники” відходять. Часом їх цілий гурт, часом 2- 3 особи, а часом тільки один відважний ’’бойовик” за ’’визволення”. Але найчастіше колядники, це таки групки молоді, що збирають на церкву, українську школу чи на свою молодечу організацію. Часто також ті самі діти приходять до вас двічі або і тричі — лише з іншими листами. В засаді отже традиція задержана, бо і в нас колись колядували діти та молодь. Тільки "колись” вони ходили з приємністю, колядували а тепер звичайно з примусу. їм кажуть це робити, дають листи, адреси й вони мусять іти... колядува ти? Ні, збирати гроші, бож їм сказали, що це найважливіше, ба навіть дають нагороди тим, що найбільшу суму призбирають. З гуком і криком переганяються по сходах і вулицях, де живуть українці, часом заспівають одну Д о к ін ч в н н я н а ш а о б к л а д и н к а У цій короткій статті нема змоги згадати усіх мистців, яких картини репродуковано на картках Було б цікаво коли б хтось із наших читачів пошукав між пам’ятками якісь давні картки. Можна б їх показати нашим читачам на сторінках "Нашого Життя". їх перегляд міг би дати погляд на історію цієї цікавої, характеристичної для різних часів і моди звичаїв та замилувань. — ділянки. Покищо крім давніх карток Ека, які хоч видані на ненайкращому папері, а такому який був доступний у тих часах Ді -П-і. і, які є взірцем того, як можна в м истецький спосіб без пересадної декорації зобразити різдвяні сцени ми найшли ще дві дуже давні картки, писані, а властиво вислані закоханим. Подаємо тут обі сторони адресу й картинку. Видно з них як колись, без лишніх слів висловлювано строфку "Бог предвічний” (бо до дальших не знають слів) простягають господарям листу, беруть гроші і біжать дальше. Коби якнайскоріше закінчити цей неприємний обов’язок і сісти знову при телевізорі, у кіні чи слухати голосної музики. Не думайте Шановні Читачі, що ми їх осуджує мо, або, що цей песимістичний образ неправдивий. Це наша вина, що в більшості випадків так воно і справді є. Це ми саме тут, на вільній землі, де може лунати кожна пісня, загубили справжнє значення коляди, це ми не вміли навчити наших дітей і їх дітей колядувати, а перш усього це ми всуваємо їм у руки збіркові листи. Але, скажете, і у традиційному колядуванні та віншуванні просили молоді колядники "п’ятака” і діставали його чи горіхи. Так, це правда, тільки те, що колись було символом, стало тепер самоціллю. Шукаю, випитую та ніяк не можу найти початку цих збірок на ’’коляду”. Кажуть, що після Першої світової війни, в Західній Україні почали колядувати на Рідну Школу, щоб в такий посередній спосіб помогти дітям учитися в українській школі. А як було в інших частинах нашої землі? Чи ті різнорідні збіркові листи і ривалізація організацій, що збирають, почалася щойно в 40-их роках, чи на еміграції? Але джерело і аналіза того явища належить до праць соціологів, до того ми ніяк некомпетентні, та не маємо можливости змінити того, що зараз стало вже правилом. Ми тільки так бажали б пережити знову колядників таких, як їх рисують на наших різдвяних картках, оспівують у сантиментальній літературі: з багацтвом коляд, теплими бажаннями і... без збіркової листи. свої почування. Цікаве й те, що адреса писана україн ською мовою, а було це за Австро- Угорського панування. СПРОСТУВАННЯ ДО СТАТТІ ІВАННИ РАТИЧ В Ч. 10 ’’НАШОГО ЖИТТЯ” Д-р Іванна Ратич виголосила на Конференції Голів Окружних Управ, яка відбулася 26 і 27 травня доповідь на тему: "Фінансовий стан СУА”. Цю доповідь на підставі магнетофонного запису надруковано у ’’Нашому Житті” ч.Ю за листопад 1979 на ст. 4 — 5. Не зазначено, що це була до повідь, а не стаття написана для друку. В другому абзаці у четвертому реченні пропущено слово ”не”, що зміняє сенс висловленої д-р І. Ратич думки. Це речення повинно звучати: У нас такої системи нема і я не дум аю її пропонувати. Просимо вибачити Редакція ”НЖ ”. 12 "НАШЕ ЖИТТЯ” , СІЧЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top