Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
СЛ. П. ПРОФ. ЛЮДМИЛА КОДЕЛЬСЬКА Зі сльозами і смутком в серцях, відпровадили ми на вічний спочинок професор Людмилу Кодельську, нашу дорогу і незабутню голову 84-го Від ділу СУА ім. Олени Степанів, Чікаґо. Славної пам’яті Людмила відійшла від нас ненадійно в повному розгарі свого трудолюбного життя 1-го листо пада 1979 р. Покійна була не тільки активною в Союзі Українок Америки, але також брала живу участь в гро мадському житті та одночасно працю вала по професії". Життєвий шлях Людмили був твердий-крем’янистий, а заразом ціка вий та різноманітний. Почався він на холодному Сибірі, пройшов через широкі степи України, довголітнє перебування у Франції, зупинився на Мадагаскарі та передчасно урвався на вільній американській землі. Людмила Кодельська народилася 21 квітня 1916 року в сім'ї Катерини і полковника Павла Вержбицьких, в місцевості Качкурі, на Уралі. В час В и з в о л ь н и х З м а га н ь р о д и н а Вержбицьких переїхала в Україну. В час, коли батько Людмили, старшина Армії УНР боровся за волю батьків щини, маленька Людмила з мамою і братом перебувала в селі Летичів біля Проскурова. Після програних змагань полков ник П. Вержбицький переніс всі злидні переможеної армії з інтернуванням включно. В 1924 р. з Симоном Петлюрою виїхав до Франції. Долю скитальців прийшлося переживати також молодій дружині полковника з малими дітьми. Д есятилітньою дівчиною Людмила опинилася серед чужого світу, її батьки поселилися в місті Монтаржі біля Парижа. У Франції довелося Покійній пережити найдовшу частину життя. Тут вона почала навчання в народній школі, а заверш ила у н ів е р с и те тс ь к и м и студіями в Сорбоні. На цьому університеті Людмила Кодельська кінчала економічні і по літичні науки та в дальшому студію вала на правничому факультеті, який успішно закінчила в 1946 році. Після закінчення студій Людмила Вержбицька одружилася з д-р Ігорем Кодельським. Хоч Людмила зростала далеко від України, серед чужого довкілля, то все ж таки батьки зуміли виплекати в серці Людмили велику любов до покинутої батьківщини. Від молодих літ вона брала активну участь у житті україн ської громади в Франції, особливо в студентськом у секторі. В 1950 подружжя Кодельських виїхало на Мадагаскар і там прийшла на світ їхня доня Катруся. По восьмирічному перебуванні в тропічному кліматі родина Кодель ських переїхала до Америки і посели лася на постійно в Чікаґо. В короткому часі після приїзду до США покійна Людмила стала виклада чем в "Чікаґо Ситі Каледж”, при тому ще студіювала і здобула ступінь магістра педагогії. На становищі професора Людмила Кодельська працювала до останньої хвилини свого життя. Вона викладала французьку та російську мови, ф ілософ ію та психологію. Діяпазон зацікавлень Людмили був незвичайно широкий, вона все щось досліджувала, над чимсь працювала. В останніх місяцях Л. Кодельська опрацювала нову тему викладів: "Проблема процесу старіння” , пізніше перекладала цю працю українською мовою і була готова виступити з до повіддю на форумі наших організа цій. Не зваж аю чи на п о с тій н е проф есійне зайняття, обов’язки дружини і матері, проф. Людмила Кодельська була безперервно активна в українському громадському житті. Покійна навчала дітей в багатьох українознавчих школах, плекала любов та пошану до україн ського народу, до його історії та культури. Рівночасно Людмила часто виступала з рефератами та доповідя ми для українського громадянства. Багато праці та запалу вложила проф. Л. Кодельська в ділянці Вищих Педагогічних Курсів ім. Петра Могили в Чікаґо в шістдесятих та в ранніх сім десятих роках. Л ю д м и л а б у л а о д н о ю із основників цих курсів, два роки відда ним директором та сталим виклада чем виховної педагогії та української філософії. Покійна була захоплена українським філософом Григорієм Сковородою. Викладаючи про його життя і творчість, вона зуміла викресати в серцях студентів зацікавлення та повагу до рідного філософа. Людмила йшла слідами Григорія Сковороди, поступаючи згідно з його навчанням: "Освіта не повинна зуживати свого впливу тільки на одних жерців науки, котрі жруть її й котрим вона проїдаєть ся, але повинна переходити на ввесь народ, увійти в нього і засісти в серці, в душі всіх тих, котрі мають дістатись правди”. В діяльності Союзу Українок Америки завжди виявляла багато твор чої ініціятиви на терені Відділу. Вона все перша ставала до праці, організу вала, улаштовувала, помагала. Своєю взірцевою поставою заохочувала членок Відділу до самоудоскона- лювання, до праці у Відділі та праці для свого народу. Великий наголос клала Людмила на плекання товариських зв’язків дорогою влаштовування пікніків, родинних зустрічей, культурних імпрез. Проф. Л. Кодельська не вміла сидіти бездільно, попри все інше знаходила час для улюбленого город ництва, кулінарії та різнорідних ручних робіт. Покійна була енерґійна і життєрадісна, до всіх завжди вічлива і привітна. В кожних обставинах вона вміла знайти контакт з довкіллям. Нічого дивного, що всі любили і поважали проф. Лю дмилу Ко дельську. Після жалобних Богослужень, під провод ом тр ь о х д у ш п а с ти р ів , численна чікаґська громада відпрова дила на вічний спочинок Покійну на цвинтар св. о. Миколая. Замовкло втомлене серце. Дорогої Людмили немає більше між нами, але її шляхетні діла житимуть повсяк часно в серцях тих, що залишилися. Марія Ріпецька пресова референтка ’НАШЕ ЖИТТЯ” СІЧЕНЬ 1980 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
