Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ухвалено закони про п дякування родини та про аборти. Вагітність може бути перервана, якщо два лі карі погодяться в тому, що вона може загрожувати життю або ф і зичному чи психічному здоров’ю жінки, чи комусь з ї ї дітей, або якщо вона зв’язана з риском фі зичної чи психічної ненормально сте для плоду. Місцеві власті з о бов’язані давати всім бажаючим поради та допомогу в справах кон тролі народин. На практиці є ве ликі (розбіжності в тому, як ці з а кони застосовуються, залежно від місцевих умовин та від того, чи жінки звертаються про допомогу до приватних лікарів чи до Д е р жавної Служби Здоров’я. ШВЕЦІЯ Про становище жінок у Швеції пише проф есор права Люндського університету Гунвор Валін. Фор мально в Швеції панує повна рів ноправність чоловіків і жінок. На практиці існують ще розбіжності в економічній і суспільній сферах; число жінок на високих станови щах усе ще порівняно невелике, і число незатруднеких поза домом домашніх господинь більше, як з а труднених жінок. У Ш веції декіль ка жінок займали пости міністрів, одна жінка дістала призначення на суддю Найвищого С уду, значний відсоток жінок у медичних проф е сіях. Ще 1896 року жінка вперше здобула докторат з юридичних наук на шведському університеті, але 60 років пізніше в 1958 р. — сдна-єдина жінка була на стано вищі професора правничого фа культету. Гунвор Валін уважає, що платні освічених професійних ж і нок зрівняні з платнями чоловіків, зате серед некваліфікованих р о бітниць більше помітна дискримі нація і то не тільки щодо висота заробітків, але й щ одо можливо стей знайти чи втримати працю, зокрема в час економічних скоро чень. У родинному житті права й обов’язки обох партнерів — одна кові. Це стосується таких справ, як вибір прізвища, місця замешкан- ня, права на власність і на спадок, утримання і виховання дітей, р о з від і сепарація тощо. Перервання вагітности дозволене у випадках, коли вона загрож ує фізичному чи психічному здоров’ю жінки, коли є загроза успадкування хвороби тощо. В Ш веції широко розвинена сітка дитячих ясел і садків та ор ганізованої опіки над дітьми, яка допомагає бажаючим працювати матерям включуватись у затрудне- ні кадри. Шведські реформатори, — каже Ґ у ш о р Валін — змагають тепер до того, щоб ще більше лі бералізувати розводи (тепер діє вимога медіяції та однорічної п е рерви між сепарацією та розірван ням шлюбу) і щоб здобути зрів няння в обличчі податкового' права для вільних позашлюбних зв’язків, які тепер у Ш веції дуж е поширені й у товариському житті загально толеровані. НОРВЕГІЯ Про жінок у Норвегії пише Ка- рін Брузеліюс Гефермель, що займає позицію радника в нор везькому міністерстві справедли восте. Рівноправність чоловіка й жінки, мужа й дружини, батька і матері —- є основним принципом норвезького законодавства. Жін ка в Норвегії — правно „визволе на", але вона ще не є економічно незалежною. Відносно невелике число жінок працює поза домом, а більшість із тих, щ о затруднені — працює на традиційних „ж іно чих" роботах, що не вимагають більшої ф ахової підготови і да ють невисокий заробіток. В Норвегії заміжні жінки мають право зберегти своє дівоче прізви ще, а теж і чоловіки, якщо таке їх бажання, мають право вибрати жінчине прізвище, як родове. О- боє з подружж я зо б о в ’язані фі нансово утримувати дім і родину — домашня праця рахується в цьому зобов ’язанні не менша, як приділ певної суми грошей. Чоло вік і жінка зо б о в ’язані інформува ти одне одного про свої фінансові справи, а для завідування майном потрібна згода подружнього парт нера. В спадкових справах — рів ні права, але є два важливі вийнят- ки: земля хлібороба переходить неподілєною найстаршому синові, а право до королівського: трону прислуговує тільки нащадкам ч о ловічого роду. Р озводове право трактує однаково і чоловіків і жінок: о боє батьки зо б о в ’язані платити аліменти, утримувати й виховувати дітей тощо. Від 1964 року Дозволене перервання ва гітности, при наявності медичних суспільних, генетичних та етичних підстав. Прохання про аборти ма ють бути пред’явлені за посеред- гицтвом лікаря пацієнтки іпанелеві двох інших лікарів. Добровільна стерилізація доступна кожному, а в деяких випадках (напр., при на явності психічної або спадкової хвороби) вона може бути приписа на — рішенням окремої комісії — навіть проти волі пацієнта чи па цієнтки. Освіта в Норвегії п ер е важно коедукаційна і доступна в однаковій мірі і хлопцям і дівча там. Жінки становлять 25% між студентами університетів, але тільки 18% серед тих, що завер шують свої студії дипломами. Жін ки становлять Уз р обоч ої сили. Близько 80% затруднених ж і нок працює медсестрами, вчитель ками,продавщицями, робітницями в харчовій, текстильній та готеле- вій індустріях. Уз із затруднених жінок — це бездітні жінки або ма тері, діти яких підросли вже до віку підлітків. Матерів із малоліт німи дітьми серед р обоч ої сили не багато, хоч існують субсидійовані державою громадські ясла та сад ки та хоч є окремі пільги та охо ронні закони для вагітних (право на сплачувану суспільним обезпе- ченням відпустку шість тижнів п е ред і шість тижнів після родів та запевнення місця праці після п о вороту тощ о). Жінки в Норвегії від 1913 ро ку мають повні політичні права. У виборах бере участь приблизно така сама кількість жінок, як і чо ловіків. Проте число жінок на п о літичних становищах — невелике: в 1971 році на 150 членів норвезь кого парляменту було тільки 15 жінок. Жінки в Норвегії незобов’я- зані до військової служби, хоч можуть бути затруднені, як ци вільні особи, служ бою державної оборони. Норвезьке громадянство дитина дістає по батькові ( з вий- нятком позашлюбних дітей ). Як що батько — чужинець, дитина не стає автоматично громадянином, навіть якщо вона народжена в Норвегії і якщо мати — норвежка. Для отримання громадянства ч у жинцями — закон ставить одна кові вимоги і до чоловіків і до ж і нок. (Продовження б у д е) 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1973 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
