Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Т ільки між нами і телефоном «•. ЗАГУБЛЕНІ ОВЕЧКИ — І ВАШ ГОСТИННИЙ ДІМ Ліда поденервовано повісила слу хавку після того, як переповіла мені про це, що її дочка Рената зустріла на університеті товариша з таким са мим прізвиєем, що й її: Симко. По- англійськи Лідине прізвище Sym ko, так як і її товариша Майкела, який сам не знав, чому він S ym ko, а не Sim cce. Думав, що це прямо якась льокальна варіяція англосаксонсько го прізвища. Рената розповіла йому про свій український рід, і Майкел почав писати до батьків і діда в Ога йо, і розвідував про їхнє походження. Виявилось, що — також українське... Та Ліда вважає, що нема сенсу Ре наті запрошувати такого засимільо- ваного молодого чоловіка в Їхню ха ту. І тому її поденервованість. А ми пригляньмось на другу сторо ну цієї медалі. Наприклад, як у такій ситуації поступають інші етнічні гру пи в Америці. Минулого року кілька жидівських організацій почали акцію шукання своїх „загублених овець" серед студентів університету, себто з надією, що з них можуть бути ко лись впливові одиниці. Ці організації розліпили по багатьох університетах оголошення, в яких закликали моло дих американців, які тільки пригаду ють собі, що вони походять із ж идів ських родин, але відчужились, щоб прийняли запрошення відвідати одну жидівську рідню під час свят, і щоб так могли пізнати звичаї і життя ж и дівської рідні. Багато молоді з цього скористало, і більше як половина ви явила охоту близько співпрацювати з жидами, вивчати своє минуле, мову і т. п. Зусилля оплатилось! І приходить на думку: чи не мо жуть наші жіночі організації в поо диноких містах спробувати таку ак цію? Зокрема в час українських свят у грудні й січні? Не забуваймо, що деякі визначні українські діячі та письменники були також такими загубленими вівцями в російській імперії, які аж у двадця тих роках цього століття віднайшли свій корінь, свою мову і свою гор дість. І стали корисними. Можна спробувати це і тут. Можна дати по містах, які мають універси тети і льокальні жіночі організації, оголошення у веселому чи серйозно му тоні: „...якщо Ваїш діди були юкіс — мо же і Ви захочете тепер переконатись, що це є фан бути юкі...“ або: „...якщо у Вас є ще далекий спогад про українське походження — будь те гостем у нашому місті і пізнайте український світ та українські стра ви...". Треба пам’ятати, що молодь, яка приїжджає з дальших сторін на уні верситет, дуж е радо прийме запро шення відвідати якусь рідню. Навіть, якщо така спроба із запрошеного чи сла принесе тільки 0 відсотків успіху — вона вже є корисною. Бо ці молоді одиниці (як і ті жидівського похо дження) також колись можуть бути впливовими, а головне — вони осо- Ф у н д а ц ія ім . Лесі і Петра ковале- вих при Союзі Українок Америки проголосила ТРЕТІЙ ІСТОРИЧНО- ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС на історичне оповідання Реченець — 31 грудня 1973 р. Оповідання з якогонебудь відтин ку нашої історії слід надсилати в трьох примірниках на адресу СУА. Жюрі у складі — Іван Коровиць- кий, Дмитро Левчук, д-р Наталія Пазуняк — приділить дві нагоро ди у сумі 250 і 150 дол. бисто віднайдуть себе через свій ко рінь. Не забуваймо, що такі бувші за гублені вівці стають пізніше дуже ревними у своїй віднайденій групі. Не забуваймо також, що тепер є такий час, коли в Америці модною є етніч ність — і тому пора використати мо мент. І тому — пора шукати нам Майке- лів Симків і йому подібних. Любов Калинович ГОЛОС У ДИСКУСІЇ Г і с т ь у дім — Бог у дім(6 (Д о замітки Л. Калинович „Паперові тарілки і — дрібноміщ анство“) Не оспорюючи доцільносте вжи вання паперового й пластикового по суду, столової застави й накриття, а навіть подавання готової закупленої їжі під час принагідних товариських зустрічей під відкритим небом (про гулянка, пікнік, рожен-„барбек’ю “, обід у саду), треба поставити під знак запиту доцільність заступати тканинні скатерті, серветки, порцеля ну, криштал, срібло паперово-пласти- ковими підмінками, а домашні страви „пікніковими коробками", як це про понує й пропагує Любов Калинович у дискусійній замітці „Паперові та рілки і -— дрібноміщанство" в „На шому Ж итті" за вересень 1973 року в рубриці „Тільки між нами й теле фоном...". Своє становище Л. Калинович ар гументує так: 1. Найелегантніші аме риканські доми вищої суспільної кляси, головно освічені люди, вжи вають паперово-пластикової столової обстановки. 2. Відомі (?) американ ські господині не соромляться пода вати гостям закуплену готову їжу. 3. Паперово-пластикова столова об становка й готова їж а заощ аджує го сподині грошей, часу й муки перед, під час і після гостини. 4. Паперово- пластикова столова обстановка дока Заверш уєм о тридцять літ „Нашого Життя" НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1973 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
