Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ухвалено закони про п дякування родини та про аборти. Вагітність може бути перервана, якщо два лі карі погодяться в тому, що вона може загрожувати життю або ф і зичному чи психічному здоров’ю жінки, чи комусь з ї ї дітей, або якщо вона зв’язана з риском фі зичної чи психічної ненормально сте для плоду. Місцеві власті з о бов’язані давати всім бажаючим поради та допомогу в справах кон тролі народин. На практиці є ве ликі (розбіжності в тому, як ці з а кони застосовуються, залежно від місцевих умовин та від того, чи жінки звертаються про допомогу до приватних лікарів чи до Д е р жавної Служби Здоров’я. ШВЕЦІЯ Про становище жінок у Швеції пише проф есор права Люндського університету Гунвор Валін. Фор мально в Швеції панує повна рів ноправність чоловіків і жінок. На практиці існують ще розбіжності в економічній і суспільній сферах; число жінок на високих станови щах усе ще порівняно невелике, і число незатруднеких поза домом домашніх господинь більше, як з а труднених жінок. У Ш веції декіль ка жінок займали пости міністрів, одна жінка дістала призначення на суддю Найвищого С уду, значний відсоток жінок у медичних проф е сіях. Ще 1896 року жінка вперше здобула докторат з юридичних наук на шведському університеті, але 60 років пізніше в 1958 р. — сдна-єдина жінка була на стано вищі професора правничого фа культету. Гунвор Валін уважає, що платні освічених професійних ж і нок зрівняні з платнями чоловіків, зате серед некваліфікованих р о бітниць більше помітна дискримі нація і то не тільки щодо висота заробітків, але й щ одо можливо стей знайти чи втримати працю, зокрема в час економічних скоро чень. У родинному житті права й обов’язки обох партнерів — одна кові. Це стосується таких справ, як вибір прізвища, місця замешкан- ня, права на власність і на спадок, утримання і виховання дітей, р о з від і сепарація тощо. Перервання вагітности дозволене у випадках, коли вона загрож ує фізичному чи психічному здоров’ю жінки, коли є загроза успадкування хвороби тощо. В Ш веції широко розвинена сітка дитячих ясел і садків та ор ганізованої опіки над дітьми, яка допомагає бажаючим працювати матерям включуватись у затрудне- ні кадри. Шведські реформатори, — каже Ґ у ш о р Валін — змагають тепер до того, щоб ще більше лі бералізувати розводи (тепер діє вимога медіяції та однорічної п е рерви між сепарацією та розірван ням шлюбу) і щоб здобути зрів няння в обличчі податкового' права для вільних позашлюбних зв’язків, які тепер у Ш веції дуж е поширені й у товариському житті загально толеровані. НОРВЕГІЯ Про жінок у Норвегії пише Ка- рін Брузеліюс Гефермель, що займає позицію радника в нор везькому міністерстві справедли восте. Рівноправність чоловіка й жінки, мужа й дружини, батька і матері —- є основним принципом норвезького законодавства. Жін ка в Норвегії — правно „визволе на", але вона ще не є економічно незалежною. Відносно невелике число жінок працює поза домом, а більшість із тих, щ о затруднені — працює на традиційних „ж іно чих" роботах, що не вимагають більшої ф ахової підготови і да ють невисокий заробіток. В Норвегії заміжні жінки мають право зберегти своє дівоче прізви ще, а теж і чоловіки, якщо таке їх бажання, мають право вибрати жінчине прізвище, як родове. О- боє з подружж я зо б о в ’язані фі нансово утримувати дім і родину — домашня праця рахується в цьому зобов ’язанні не менша, як приділ певної суми грошей. Чоло вік і жінка зо б о в ’язані інформува ти одне одного про свої фінансові справи, а для завідування майном потрібна згода подружнього парт нера. В спадкових справах — рів ні права, але є два важливі вийнят- ки: земля хлібороба переходить неподілєною найстаршому синові, а право до королівського: трону прислуговує тільки нащадкам ч о ловічого роду. Р озводове право трактує однаково і чоловіків і жінок: о боє батьки зо б о в ’язані платити аліменти, утримувати й виховувати дітей тощо. Від 1964 року Дозволене перервання ва гітности, при наявності медичних суспільних, генетичних та етичних підстав. Прохання про аборти ма ють бути пред’явлені за посеред- гицтвом лікаря пацієнтки іпанелеві двох інших лікарів. Добровільна стерилізація доступна кожному, а в деяких випадках (напр., при на явності психічної або спадкової хвороби) вона може бути приписа на — рішенням окремої комісії — навіть проти волі пацієнта чи па цієнтки. Освіта в Норвегії п ер е важно коедукаційна і доступна в однаковій мірі і хлопцям і дівча там. Жінки становлять 25% між студентами університетів, але тільки 18% серед тих, що завер шують свої студії дипломами. Жін ки становлять Уз р обоч ої сили. Близько 80% затруднених ж і нок працює медсестрами, вчитель ками,продавщицями, робітницями в харчовій, текстильній та готеле- вій індустріях. Уз із затруднених жінок — це бездітні жінки або ма тері, діти яких підросли вже до віку підлітків. Матерів із малоліт німи дітьми серед р обоч ої сили не багато, хоч існують субсидійовані державою громадські ясла та сад ки та хоч є окремі пільги та охо ронні закони для вагітних (право на сплачувану суспільним обезпе- ченням відпустку шість тижнів п е ред і шість тижнів після родів та запевнення місця праці після п о вороту тощ о). Жінки в Норвегії від 1913 ро ку мають повні політичні права. У виборах бере участь приблизно така сама кількість жінок, як і чо ловіків. Проте число жінок на п о літичних становищах — невелике: в 1971 році на 150 членів норвезь кого парляменту було тільки 15 жінок. Жінки в Норвегії незобов’я- зані до військової служби, хоч можуть бути затруднені, як ци вільні особи, служ бою державної оборони. Норвезьке громадянство дитина дістає по батькові ( з вий- нятком позашлюбних дітей ). Як що батько — чужинець, дитина не стає автоматично громадянином, навіть якщо вона народжена в Норвегії і якщо мати — норвежка. Для отримання громадянства ч у жинцями — закон ставить одна кові вимоги і до чоловіків і до ж і нок. (Продовження б у д е) 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1973 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
