Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Т ільки між нами і телефоном «•. ЗАГУБЛЕНІ ОВЕЧКИ — І ВАШ ГОСТИННИЙ ДІМ Ліда поденервовано повісила слу хавку після того, як переповіла мені про це, що її дочка Рената зустріла на університеті товариша з таким са мим прізвиєем, що й її: Симко. По- англійськи Лідине прізвище Sym ko, так як і її товариша Майкела, який сам не знав, чому він S ym ko, а не Sim cce. Думав, що це прямо якась льокальна варіяція англосаксонсько го прізвища. Рената розповіла йому про свій український рід, і Майкел почав писати до батьків і діда в Ога йо, і розвідував про їхнє походження. Виявилось, що — також українське... Та Ліда вважає, що нема сенсу Ре наті запрошувати такого засимільо- ваного молодого чоловіка в Їхню ха ту. І тому її поденервованість. А ми пригляньмось на другу сторо ну цієї медалі. Наприклад, як у такій ситуації поступають інші етнічні гру пи в Америці. Минулого року кілька жидівських організацій почали акцію шукання своїх „загублених овець" серед студентів університету, себто з надією, що з них можуть бути ко лись впливові одиниці. Ці організації розліпили по багатьох університетах оголошення, в яких закликали моло дих американців, які тільки пригаду ють собі, що вони походять із ж идів ських родин, але відчужились, щоб прийняли запрошення відвідати одну жидівську рідню під час свят, і щоб так могли пізнати звичаї і життя ж и дівської рідні. Багато молоді з цього скористало, і більше як половина ви явила охоту близько співпрацювати з жидами, вивчати своє минуле, мову і т. п. Зусилля оплатилось! І приходить на думку: чи не мо жуть наші жіночі організації в поо диноких містах спробувати таку ак цію? Зокрема в час українських свят у грудні й січні? Не забуваймо, що деякі визначні українські діячі та письменники були також такими загубленими вівцями в російській імперії, які аж у двадця тих роках цього століття віднайшли свій корінь, свою мову і свою гор дість. І стали корисними. Можна спробувати це і тут. Можна дати по містах, які мають універси тети і льокальні жіночі організації, оголошення у веселому чи серйозно му тоні: „...якщо Ваїш діди були юкіс — мо же і Ви захочете тепер переконатись, що це є фан бути юкі...“ або: „...якщо у Вас є ще далекий спогад про українське походження — будь те гостем у нашому місті і пізнайте український світ та українські стра ви...". Треба пам’ятати, що молодь, яка приїжджає з дальших сторін на уні верситет, дуж е радо прийме запро шення відвідати якусь рідню. Навіть, якщо така спроба із запрошеного чи сла принесе тільки 0 відсотків успіху — вона вже є корисною. Бо ці молоді одиниці (як і ті жидівського похо дження) також колись можуть бути впливовими, а головне — вони осо- Ф у н д а ц ія ім . Лесі і Петра ковале- вих при Союзі Українок Америки проголосила ТРЕТІЙ ІСТОРИЧНО- ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС на історичне оповідання Реченець — 31 грудня 1973 р. Оповідання з якогонебудь відтин ку нашої історії слід надсилати в трьох примірниках на адресу СУА. Жюрі у складі — Іван Коровиць- кий, Дмитро Левчук, д-р Наталія Пазуняк — приділить дві нагоро ди у сумі 250 і 150 дол. бисто віднайдуть себе через свій ко рінь. Не забуваймо, що такі бувші за гублені вівці стають пізніше дуже ревними у своїй віднайденій групі. Не забуваймо також, що тепер є такий час, коли в Америці модною є етніч ність — і тому пора використати мо мент. І тому — пора шукати нам Майке- лів Симків і йому подібних. Любов Калинович ГОЛОС У ДИСКУСІЇ Г і с т ь у дім — Бог у дім(6 (Д о замітки Л. Калинович „Паперові тарілки і — дрібноміщ анство“) Не оспорюючи доцільносте вжи вання паперового й пластикового по суду, столової застави й накриття, а навіть подавання готової закупленої їжі під час принагідних товариських зустрічей під відкритим небом (про гулянка, пікнік, рожен-„барбек’ю “, обід у саду), треба поставити під знак запиту доцільність заступати тканинні скатерті, серветки, порцеля ну, криштал, срібло паперово-пласти- ковими підмінками, а домашні страви „пікніковими коробками", як це про понує й пропагує Любов Калинович у дискусійній замітці „Паперові та рілки і -— дрібноміщанство" в „На шому Ж итті" за вересень 1973 року в рубриці „Тільки між нами й теле фоном...". Своє становище Л. Калинович ар гументує так: 1. Найелегантніші аме риканські доми вищої суспільної кляси, головно освічені люди, вжи вають паперово-пластикової столової обстановки. 2. Відомі (?) американ ські господині не соромляться пода вати гостям закуплену готову їжу. 3. Паперово-пластикова столова об становка й готова їж а заощ аджує го сподині грошей, часу й муки перед, під час і після гостини. 4. Паперово- пластикова столова обстановка дока Заверш уєм о тридцять літ „Нашого Життя" НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1973 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
