Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2016 географія», «Дошкільне виховання», «Поза- шкільна освіта», «Нова школа соціального ви- ховання» та ін. Як вже зазначалося на початку статті, особливого значення у розвитку дитини С. Ру- сова надавала рідній мові, аргументовано фор- мулювала один із засадничих принципів нав- чання, а саме: навчання у школах і дитячих садках мусить здійснюватися рідною мовою. Спираючись на наукову спадщину О. Потебні, вона розглядає рідне слово, мову як джерело неповторного, національного світобачення, як систему, у якій фіксуються особливості сприй- мання і відображення дійсності, зокрема спе- цифіка її художньо-образного мислення. Рід- номовне виховання, на глибоке переконання С. Русової, повинне розпочинатися з сім’ї, ло- гічно продовжуючись у рідній школі. Проте, — пише Русова, — школа й родинне життя (за ча- сів царизму) були такі протилежні, що дитина, мов через безодню, плигала з свого рідного оточення в цілком чужу школу, де усе їй було незрозуміле: й мова, й відносини, й наука. На усе рідне, що зоставалося по той бік безодні, клалося темне тавро — до нього ставилися в офіціальній школі з презирством». Софія Русова створила оригінальну концепцію національного виховання, розро- била принципи української національної шко- ли. На думку Русової, кожна школа повинна мати національний характер, в програмі нав- чання перше місце належить предметам на- ціональним – мова, література, історія, геогра- фія свого народу. Важливе місце в системі національного виховання Софія Русова відводила рідному слову: «Мова є дзеркалом народного духу, психології кожного народу...». Всі найважливіші принципи педаго- гічної концепції С. Русової базуються на гума- нізмі, демократизмі, народності, природовід- повідності, культуро відповідності, не останнє місце належить і особистісно орієнтованому підходу, загальнолюдським цінностям та со- ціяльної обумовленості виховання. Заслуговують на особливу увагу і по- гляди Русової на проблеми розумового, мо- рального, естетичного, трудового, дошкіль- ного, сімейного виховання, підготовки вихо- вателів дитячого садка, вчителя нової україн- ської школи. При розв’язанні проблем розумового виховання вчена була більш схильна до ідеї виховання розуму дитини в процесі при- родної, активної самостійної діяльності, хоч й не заперечувала й іншої — виховання розуму розвиваючої особистості повинно ґрунтува- тися на узагальненому досвіді людства, скон- центрованому в науці, техніці, культурі, ми- стецтві, практиці. Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини, а, отже, необхідне виховання розуму. Відведення провідної ролі моральному вихованню у здійсненні загальної мети ви- ховання — «витворити... людину в найкращо- му значенні цього слова», звучить лейтмо- тивом у багатьох творах С. Русової, виражаючи гуманістичну спрямованість її педагогічних ідей. Моральне виховання дітей, за її пе- реконанням, може бути ефективним лише то- ді, коли воно має цілеспрямований характер і здійснюється планомірно, починаючи з най- молодшого віку дитини, ґрунтуючись на на- ціональній основі. Головними завданнями мо- рального виховання вчена вважала розвиток у дітей високих моральних почуттів, вироб- лення в них шляхом безпосередньої участі в добрих і корисних справах відповідних мо- ральних навичок і моральної поведінки, а та- кож формування моральної свідомості, стій- ких моральних переконань. Надзвичайно цікавими і корисними для теорії і практики сучасної школи є про- поновані С. Русовою шляхи і засоби мораль- ного виховання. За допомогою виховання вчена пропонувала поступово поширювати ко- ло дитячої любові. Спочатку природжену лю- бов до матері перенести на батька, потім на інших рідних — дідуся, бабусю, брата, сестру та ін., далі на вчителя, товаришів по школі і садку і т. д. Так, поширюючи свою любов все далі й далі, дитина на певному етапі свого розвитку починає відчувати любов до свого народу, своєї нації, врешті до всього людства. Намагання поширити любов до людей усього світу зайвий раз свідчать про гуманні й де- мократичні прагнення С. Русової. І підсумовуючи все вище сказане мо- жемо процитувати С. Русову «Нація народжу- ється біля дитячої колиски, тільки на рідному ґрунті. Серед рідної пісні й рідного слова здатна вирости свідома дитина». Ірина Євдокименко, докторантка Інституту журналістики Київського нац. ун-ту ім.Т.Шевченка
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
