Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2016 WWW.UNWLA.ORG 19 Я спробувала не просто розповісти, як селяни вмирали цілими сім’ями, а намагалася створити звинувачувальний документ цій епосі і тим, хто організовував Голодомор... ДО РІЧНИЦ І ГОЛОДОМОРУ в Украї ні 1932 – 1933 рр. Лист до редакції: Я дістала дуже цікавого листа від моєї стипендіятки з України. А тому, що вона дістала нагороду Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді Союзу Українок України за свою працю про Голодомор, на мою думку, було б добре помістити цього листа в журналі «Наше Життя». Адже Союз Українок Америки щорічно спонсорує цей конкурс. З пошаною, Тереза Марко-Бень. Лист Ольги Мазур Шановні Mrs. Thereza I. Ben. Дякую Вам за те, що надаєте фінансову підтримку для проведення конкурсу творчих робіт «Мій рідний край», який проводить Союз українок України. Я давно чула про існування цього кон- курсу, але вперше відважилася надіслати свою роботу. Уявіть моє здивування, коли дізналася про те, що ро- боту дуже високо оцінили зван- ням «Перлина конкурсу» і До- помогова комісія «Смолоски- па» призначила мені спонсор- ську стипендію. А потім були три казкові дні у Львові: наго- родження у залі Ратуші, запах кави і цукерок, червоний трам- вайчик, на якому ми їхали ста- рим і таким молодим містом, слухаючи розповідь екскур- совода. Дякую таким небайдужим людям, як Ви, за хвилини щастя, як щедрий да- рунок у такі нелегкі часи, які переживає моя країна. Коротко про себе. Я мешкаю в чарівному маленькому містечку Шаргороді на Вінничині, в якому живе 7 тисяч мешканців. Я намагалася знайти Ваше місто Сілвер Спринґ, але з подивом дізналася, що такі міста є в багатьох штатах Аме- рики. А все ж таки зробила висновок, що Ваше місто в штаті Мериленд. Я сподіваюся, що Ви мені розкажете більше про Ваше місто. В ми- нулому році знайомі моїх батьків запросили нас у Данію та Норвегію. Як те все не схоже на те, що я бачу кожен день! Але не подумайте, що я ски- глю, наче мале дівчисько. Я люблю свою країну, де я народилася, і буду намагатися зробити усе, щоби у нас життя не стало гіршим, ніж десь там, за океаном... А поки познайомлю вас з Шаргородом. Почну з гімназії, де я вчуся в 9-у класі. Наша гім- назія працює лише 5 років. Школа розташована на самому виїзді з міста, але до центра міста йти всього 20 хвилин. Шаргород входить до списку Семи чудес Вінницької області, як центр духовної злагоди. Тут перемішалися віки, релігії, культури трьох народів: католики мають старо- винний костел св. Флоріана, православні – храм Миколи Мірлікійського, євреї – синагогу ХІ ст. До Другої світової війни Шаргород був єврейсь- ким містечком. Тут збереглася чудова стара за- будова, цілий втрачений назавжди світ єврей- ського життя... Шаргород в роки війни потрапив у румунську зону окупації – Трансістрію. Тут не розстрілювали євреїв, але зимою 1941-42 рр. в ґетто майже 3 тисячі євреїв померли від холоду та епідемії тифу... Ця трагедія перекликається з трагедією Голодомору 1932-33 рр., і саме цій темі була присвячена моя робота, яка отримала таку високу оцінку на конкурсі Союзу українок... Я спробувала не просто розповісти, як селяни вмирали цілими сім’ями, а намагалася створити звинувачувальний документ цій епосі і тим, хто організовував Голодомор... Спробую коротко пе- редати зміст цієї роботи... На горищі старої школи учні знаходять зошит без початку і кінця, нам невідоме ім’я автора, його доля, але писала цей щоденник людина, яка вірила у правоту діла більшовиків, для якої Бога замінив Сталін. І ось сторінка за сторінкою, день за днем ця людина розповідає про те, що коїться в селі, і яку участь автор приймає в подіях. З кожним днем все змінюється, все менше стає мешканців в селі, нарешті, дама з косою приходить і за моїм «героєм», якого покинула на призволяще його улюблена партія і він має розділити долю тих, над ким сам знущався. Катюзі по заслузі! Мені здавалося, що подібні історії ніколи б не мали повторитися, але і до нас достукалася неоголошена війна на Сході України. Нещодавно ми проводили в школі благодійну акцію «До- поможи солдатові»: збирали теплі речі, медика- менти, різні солодощі для відправки бійцям АТО... Ще раз дякую за Вашу допомогу. Мрію за гроші Вашої стипендії надрукувати збірку своїх пошуково-дослідницьких робіт з історії. Мир Вашому дому, чистого неба над головою... З повагою, Ольга Мазур.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
