Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2012 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Анна (Нуся) Заньків В теплий осін - ній, сонячний день 24 - го вересня 2012 р. союзянки 49 - го Від ді лу СУА в Баф - фало з численною участю гро мади про - водили свою дов го - літню по сестру Ну - сю Заньків в остан - ню дорогу на вічний спочинок. Початок жит - тє во го шляху моло день кої на той час Нусі у воєнний час був важким і прикрим, як і в біль - шості самітних молодих хлопців та дівч ат, що втечею ряту ва лися перед навалою більшо - виць кої орди. Піс ля закінчення війни, в 1945 - 46 роках гурту ва лись біженці в таборах для переміщених осіб. Спочатку Нуся опинилася у німецькому Карль сфельді, а опісля в Міттен - вальді, розта шованому в чудовій мальовничій долині між Альпами, при Австрійській грани - ці, у таборі, що був розташований у військових касарнях над річкою Ізар. Тут між тисячами біженців, життя яких почало нормалізуватися завдяки американській адміністрації та чудо - вій приро ді, молоде товариство загоювало рани пережи того. Молодь почала навчатися в школах, фахових курсах. Нуся закінчила вчительську семінарію, тут запізнала свого майбутнього чоловіка Ярослава. Одружилася і вже з синоч - ком Ігорем молода родина переїхала до США, в Б аффало. Туга за рідними, за Україною ніколи не покидала її, та з часом віднайшла і зв ’ язки з родиною. Життя ввійшло в спокійне русло. Нуся і Ярослав працювали, Ігорчик підростав, успішно навчався в школі. Та добро триває недовго. Пережиті воєнні тривоги та злидні забрали завчасно з цього світу батька, а потім і чоловіка. Нуся працювала в кравецькій робітні до пенсії, даючи собі раду при допомозі роди - ни чоловіка. Ігор закінчив студії, одружився. Невдовзі після приїзду до Баффало Нуся вступила до СУА, який б ув заснований ще в 1933 році, де віднайшла товариство і задоволення від суспільної праці. Була неза - мінимою референткою зв ’ язків. Була над зи - чайно приємною у співпраці, веселою, това - рись кою, улюбленою в церковній громаді. Несподівана хвороба приспала ї ї 19 - го вересня у Бозі, де вже нема ні терпіння, ні болю, ні печалі. Дорога Союзянко, пам ’ ять про Тебе залишиться між нами назавжди. Оксана Солдат. ________________________ Стефанія Гуменюк Який той час невблаганний і ні - ко му не підвладний, забрав з наших ря - дів ще одну посест - ру, яку насправді важко замінити, улюб леницю всіх, працьовиту бджілку як в родині, так і в українській громаді. І подумки відзна - чаєш, що вона була настільки благородною людиною, що ніколи не мала недоброзич лив ців. В її усміхнених і наповнених такою незем ною добротою очах, спеціяльній внутрішній інтелігентності відби - вались усі її думки і діяння. Щаслива така людина... це наша член - ка 1 - го Відділу СУА світлої пам ’ яті Стефанія Гуменюк. Народилась покійна Стефа в липні 192 1 року в родині Івана і Анни Бойчуків, які еміґрували з Перемишлян на Львівщині до Америки в Массачуссетс. Коли народилася Стефця, в сімї вже були старша сестра Марія і брат Михайло. В родині був достаток, злагода і любов. Та «недовго сонце гріло». Коли Ст ефі не було й року, захворіла її мама на рак і померла. Останніми словами її заповіту було прохання, щоб батько відвіз дітей в Україну, «щоб діти не виростали серед чужинців». Батько виконав волю покійної матері. Спродав усе (мав будинок і шевський бізнес ) і поїхав з дітьми в рідну Галичину. Та, нажаль, його мати не мала вже сили виховувати онуків, і батько був змушений одружитися вдруге з вдовою, у якої було троє своїх дітей. А потім з трьома ще спільними дітьми в родині Івана Бойчука було всього дев ’ ятер о дітей. Незва жа - ючи на невідрадне економічне становище, в
Page load link
Go to Top