Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 3 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ СВЯТА, ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Д Д Д Е Е Е Щ Щ Щ О О О П П П Р Р Р О О О Р Р Р І І І З З З Д Д Д В В В Я Я Я Н Н Н У У У О О О Б Б Б Р Р Р Я Я Я Д Д Д О О О В В В У У У С С С И И И М М М В В В О О О Л Л Л І І І К К К У У У В Україну після комуністичного без ду - ховного свавілля повертаються народні релі - гійні звичаї та обряди. Донедавню де ґ радацію суспільства поступово змінюють християнські звичаї та обряди, змінюючи «совкову» тем ря - ву духовним переображе н ням. Відчувши по - дих свободи, українці згадали про свою таку багату духовну спадщину. Кожна людина сама обирає свою дорогу до духовного єднання з Богом, до розвитку своєї душі, та не можна відкинути великої ролі широкої інформа цій - ності нашого часу та виховної ролі Хрис ти - янської Церкви. Відродження давніх україн - ських традицій яскраво висвітлюють зимові релігійні свята: від ворожіння дівчат на святої Катерини і святого Миколая, Різдвяних коля - док, новорічної М аланки, щедрівок аж д о Во - до хреща. Поряд із духовною спадщиною вини - кають і нові традиції, прикладом якого є по - ши рення в Україні Вифлеємського вогню ми ру. Започаткували його в 1992 році укра - їнські пластуни. В 2007 р. на урочистій Літургії у Австрії вперше прозвучало привітання укра - їнською мовою вірним в Україні з нагоди пере - дачі Вифлеємського вогню миру україн ській делеґ ації. Вифлеємський вогонь миру запа лю - ють від вічного Вифлеємського вогню у храмі Різдва Христового у Вифлеємі, побудо ваному на місці народження Ісуса Христа. Прибувши в Україну, Вифлеємський вогонь розноситься пластунами від Закарпаття до Слобожанщини по церквах, школах, держав них установах, лікар нях, сиротинцях. Вдома свічки з Вифл е - ємським вогнем можна запа лити не тільки на Святвечір, але і на інші свята. Між святами свічку можна загасити. В церквах Вифлеєм - ський вогонь миру горить до Йордану. Сонячний Агнець. Н а гуцульському святковому столі від Святвечора до Йордану лежить «ягнятко», спечене з прісного тіста у спеціяльній бляшаній формі, як символ Хрис - та – Сонця правди, як символ єдності впоряд - кування світу та правосуддя. Ялинка, увінчана восьмикутною Виф - л е ємською зорею, прикрашена гірляндами, горі хами, яблуками, медівничками, ялинкови - ми прикрасами, як вічнозелене дерево, сим - волізу є вічне життя, дане людям Спасителем, а прикраси – дари від Нього, які ми отримуємо на протязі свого життя. Зелена гілка ялинки, смереки чи сосни символізує перемогу світла над темрявою, життя над смертю. Дідух – святковий обжинковий сніп, якого останнім зв ’ яза ли на ниві і занесли в сто - долу з словами: «Щоб ве лося від хліба до хлі - ба». Його став лять на покутті святко вої кім на - ти на Свят ве чір до Йор - дану, опісля його обмо - ло чували, а зерном, як символом безкі нечності буття, завмирання і ві д - нов лен ня (воскресіння) жит тя, засівали ниву, а солому – символ від жи - того, спалювали. Святвечірній стіл. На С вятвечір стіл під вишиваним обр усом встеляють запашним сіном, як символом першої Христової постелі. Ми так і колядуємо: «В яслах положила, сіном притрус и ла...» А на кутах стола ставлять по зубкові часнику – символ з д оров ’ я, щоб відіг - нати нечисту силу. В не так далекому мину - лому, як розповідав батько, під святковий стіл висипали оберемок соломи, а підлогу в кухні на радість дітям, теж накривали соло мою. Вва - жа лося, що в соломі перебували душі помер - лих, які завітали на той час до рідних осель. Традицією стало і готування на Свят - вечір пісних страв, яких повинно бути 12. В деяких селах Прикарпаття, як і в давнину, за столом залишають вільне місце для можли - вого вбогого, чи подорожнього, який може загостити до оселі. Хоча в цей день в гості ходити не прийнято, але як хтось прийде, то його зустрічають з радістю: «гість в дім, Бог в дім». Залишают ь вільними миску і ложку для чле на родини, який не зміг бути того вечора вдома. На середину сто - ла на час Різдяних свят до Йордану ставлять свят ковий хліб (колач, книш, обертух, як він носить назви в різних регіонах України). Хрис - тос народився у Виф ле -
Page load link
Go to Top