Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 9 після Петербурґа, Праги, Відня , Піль сена Боле хів мусів видаватися я к глуха провінція. Одначе Елі часто при їж джала до Болехова, нав’язала зв’язки з українською інт ел і генцією і дружила з такими жінками як Наталя Коб - ринська і Ольга Дучимінсь ка. У 1907 році народилася донечка Ніна і кар’єра Елі перер - валась. Учень Елі скрипаль і композитор Роман Прид аткевич у своїх споминах згадує, що під час лекцій п. Щедрович мусіла часто виходити, щоб заспок оїти плач немовлятка. В 1907 році Щедрович почала вчити в Музичному Інстутуті ім . Лисенка у Львові , директором якого був композитор Анатоль Вахнянин. Одна че вже в 1908 році помер Вах - нянин і тимчасовим директором - адмініст ра - тором при значено етномузикознавця Волoди - мира Шухевича. Нажаль , Елі не могла знайти порозуміння з новим директором і в скорому часі покинула Інститут та почала вчити при - ват но . Вона та кож дуже часто виступала на різних українських імпрезах у Львові та інших містах Гали чини. У Стрию зародилося її тісне приятельство з о. Остапом Нижанківським та сином – композитором Нестором . Часто дис - ку тували вони над проблемою браку профе - сійности в м узиці в Україні та про нові музичні течії , з якими Елі була ознайомлена. Нестор Нижанківський дуже шанував Елі не тільки як скрипальку - віртуоза, але як композиторку. Він був також її акомпан і ятором. Ганкевичі їздили на вакації в Карпати і там Елі залю - билася у все гуцульсь ке. Вона написала кілька п’єс на гуцульські теми і більшу композицію « Верховина », якою захоплювався Н. Нижан - ків ський. В 1908 р оці у Львівській філармонії в колишньому театрі г рафа Станіслава Скарбека відбулося величаве свято Шевче нка. Поміж ви конавцями була Єлисавета Щедрович - Ган - ке вич , яка виконала концерт Вєнявського в супроводі оркестри. Український щоденник « Діло » коротко написав про виступ Елі : « Скри - пачка захопила всіх своє ю технік о ю. С к ри - пач ка , яких рідко нам вдавалось слуха ти. » Рецензія в польськім щоденнику « Glos » багато ширша : « Кульмінаційною точ - кою програми була артистична і захоплю - юча гра на скрипці п. Щедрович. Вона зіграла концерт Вєнявського з таким глибоким від - чуттям і силою. щ о уся публ і ка великої з алі філармонії була зачарова н а. З естради , на якій ще неда вно звучала скрипка Ісає (учня Вєнявського. нс.) , слухали ми артистку , яка Б ожою іскрою заховала у звуки скрипки свою ніжну і г л ибоку душу. З - під руки чародійки лились у з алю чудесні ґ і рлянди і арабески звуків , які наповняли своєю красою душі слу - хачів. Є. Щедрович – це першоклясна европей - ська артистка . » В 1911 році Елі Ганкевич захворіла “ по - жіночому”. Поїхала до Відня лікувати сь і там на операційному столі увірвалась її ст руна на 27 - му році життя.. . Лев Ганкевич поїхав з донею і тілом дружини до Олександрівська, де її поховали. В час першої світової війни про - пала скрипка Страдіюварію са, а весь компози - торський дор о бок передали композиторові С. Людкевич у . У зав і рюсі воєн, окупацій і це про - пало. Лев Ганкевич став ш ироко відомим адво катом в Галич ині, оборонцем політичних в’ язнів , активістом соціал - демократичної пар - тії в Україні та великим громадським діячем. Він ніколи другий раз не женився, хоч багато львівських панянок в важали цього пристій - ного молодого юриста “доброю партією”. Вже на схилі літ в Ню Йорку Лев Ганкевич зго - дився подиктувати свої спомини внукові Оле - севі П ’ ясецькому. Одначе , коли розповідь дій - шла до року шлюбу Лева і Елі, Ганкевич від - мовився від дальших споминів і ніколи їх не закінчив. Після похорону мами дочка Ніна зали - шилася жит и до 1914 року з бабою і дідом в Олександрівську. Потім у Львові виховувала її бабця Марія фон - Вестернгольц Ганкевич. Ніна закінчила вищі студії в Лайпціґу і в 1935 році вийш ла заміж за інжен е ра - лісника Петра П ’ я - сецького. Була активною пластовою вихов ни - цею і громадською діячкою . Померла тра г ічно під колесами авта в Джерзі Ситі в 1982 році. Єлисавета Щедрович - Ганкевич була непересічна жінка. Доля спрямувала її життя на шля х служінн я музиці. І вона з того шляху не збилася. Вона блискуче засвітилася і зго - ріла , як той метеор. Ця жінка вповні заслу - говує на те, щоб ми пам’ятали її і щоб її ім’я було записане в історії української музичної культури як першої професійної міжнаро дно визнаної української скрипальки. Використані джерела : Єлисавета Александрівна Щедрович. Отзьівьі прессьі . Прага, 1906. Дорошенко, Софія. “Чорна Пані” (Спомин про Ната лю Кобринську) Наше Життя, 5/1951 . Придаткевич, Роман. “Єлисавета Щедрович - Ганке - вичева” Свобода, 16 - 18, XI, 1957. Інтервю Н. Соневицької з Олексієм П ’ ясецьким, вересень. 2012.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
