Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2012 «Велику надію покладаємо на молодь» Зі спогадів Надії Дейчаківської Заголовок цього спомину я взяла зі слів однієї киянки під час мого пер е бування в Україні в 1990 році. Так, я дійс н о зустрічала кількох молодих людей в різних місцевостях, які, коротко кажучи, абсолютно за самостійну Україну! Не інакше! Вони глибоко цікавляться історією, особ - ливо Визвольними змаганнями. Вони винайшли десь мапу кладовищ і віднайшли місце похован - ня тих , що впали під Крутами. Один із них, Юрко Мороз, 16 - літній моло дець – але вже після 10 - ти хвилинної розмови маємо вражіння, що розмовляємо з 40 - літнім ерудитом, зорієнтованим докладно як в історії України, так і в подробицях сучасних політичних подій і щ оденних змін. Юрко вічно носить зі собою якусь торбу, щодня іншу, і кожного разу щось з тої торби витягає і роздає людям: фото - графії юрби народу з паради вивішення нашого національного прапору перед міськрадою, зним - ки різних гербів з окремих частин Украї ни, плякат з портретами видатних історичних постатей (князі, гетьмани, на Петлюрі кінчаючи), статті з газет, летючки, окремі примірники журналу “Пам ’ятки У к раїни” і т. п. Цей молодець запровадив мене на відлюд не місце на горбі, що напроти Андріївського с обо ру, куди треба було спинатися вгору знищеними і зарослими сходами, а потім стежкою поміж будя ки, кропиву і всякі хащі – на місце, яке зворушило мене найбільше під час мого побуту в Україні. Це скромна могилка, саморобка, яку влаштували оці юнаки – біл ий хрест, заквітчаний синьо - жовтими стрічками і вишивкою, засіяні чорнобривці і такий (ручно друкований) напис: “Люди! Схиліть голову у хвилині мовчання! Перед Вами могила юних бійців – Українських Січо вих Стрільців. Вони, погано озброєні, вийшли проти б агатотисячного війська і полягли у крива вій війні під Крутами у 1918 році за вільну Україну. Не забувайте їх! Вони – наша історія! Їх слава – наша пам’ ять! ” Ця дошка, удекорована калиною і козаком, що держить наш прапор, закрита плястиком. Юрко сказав: “Цей хрест був зірваний, але за кілька днів ми, йдучи зі школи, знайшли його в яру і поста вили знов ”. Він показував мені те місце, де похо вані Січові Стрільці – все позаростало, де - не - де стирчав кусок зломаного, заржавілого залізного хреста, чи просто к усок заліза. Треба буде багато грошей і праці, щоб все це привести до порядку. ДО УВАГИ МИСТКИНЬ ! Щиро запрошуємо мисткинь, які хотіли б бачити свої роботи на обкладинці “ Нашого життя, ” зголоситися до нашого мистецького координатора Уляни Зінич. Редакція зацікавлена у роботах найрізноманітніших видів мистецтва: малярства, кераміки, скульптури, різьби, вишивки, ткацтва, писанкарства тощо. Просимо надсилати зразки робіт та інформацію про себе на електронну адресу: uzinych @ comcast . net Разом з фотогра фіями робіт просимо подавати номер телефону. Американська кава Цю історію почув я від свого приятеля Воло ди мира Л., щ о недавно повернувся з подорожі до України. Володимир змалку проживає в США, то поїздки в Україну приносять йому кожного разу щось нове і захоплююче. Отже, надаю йому слово. Йшов я якось центральною частиною Терно поля, огля - даючи його вулиці та мешканців ц ього подільського вели - кого міста, читаю вивіски. Бачу невелику кав ’ ярню. Чому не зайти і спробувати цього запашного напою, щоб знати, який смак має кава в Україні? Вже всередині кав ’ ярні читаю, що у продажі є кава різних сортів: бразильська, колюмбійська, аме риканська тощо. Запитую у моло дого кавовара i продав - ця одночасно: – Чи справді ваша американська кава є з США і чи є вона доброю? – Так, прошу пана, з самої Америки. А щодо її доброї вартості, то не тільки є пахучою і смач ною, але і корисною, – хт о вип ’ є хоч би одну філі жанку цього божественного напою, то відразу поч не розмовляти англійською мовою, хоч би ні - коли її не знав. Я замовив американську каву і з задово лен ням випив. Кава дійсно була знаменитою, то я подякував: – Thank You, Sir. Your c offee really was delicious. – Ось бачите! А що я вам казав, – відповів мені з гор - дістю продавець. Дмитер Слутий . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top