Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2012 «Велику надію покладаємо на молодь» Зі спогадів Надії Дейчаківської Заголовок цього спомину я взяла зі слів однієї киянки під час мого пер е бування в Україні в 1990 році. Так, я дійс н о зустрічала кількох молодих людей в різних місцевостях, які, коротко кажучи, абсолютно за самостійну Україну! Не інакше! Вони глибоко цікавляться історією, особ - ливо Визвольними змаганнями. Вони винайшли десь мапу кладовищ і віднайшли місце похован - ня тих , що впали під Крутами. Один із них, Юрко Мороз, 16 - літній моло дець – але вже після 10 - ти хвилинної розмови маємо вражіння, що розмовляємо з 40 - літнім ерудитом, зорієнтованим докладно як в історії України, так і в подробицях сучасних політичних подій і щ оденних змін. Юрко вічно носить зі собою якусь торбу, щодня іншу, і кожного разу щось з тої торби витягає і роздає людям: фото - графії юрби народу з паради вивішення нашого національного прапору перед міськрадою, зним - ки різних гербів з окремих частин Украї ни, плякат з портретами видатних історичних постатей (князі, гетьмани, на Петлюрі кінчаючи), статті з газет, летючки, окремі примірники журналу “Пам ’ятки У к раїни” і т. п. Цей молодець запровадив мене на відлюд не місце на горбі, що напроти Андріївського с обо ру, куди треба було спинатися вгору знищеними і зарослими сходами, а потім стежкою поміж будя ки, кропиву і всякі хащі – на місце, яке зворушило мене найбільше під час мого побуту в Україні. Це скромна могилка, саморобка, яку влаштували оці юнаки – біл ий хрест, заквітчаний синьо - жовтими стрічками і вишивкою, засіяні чорнобривці і такий (ручно друкований) напис: “Люди! Схиліть голову у хвилині мовчання! Перед Вами могила юних бійців – Українських Січо вих Стрільців. Вони, погано озброєні, вийшли проти б агатотисячного війська і полягли у крива вій війні під Крутами у 1918 році за вільну Україну. Не забувайте їх! Вони – наша історія! Їх слава – наша пам’ ять! ” Ця дошка, удекорована калиною і козаком, що держить наш прапор, закрита плястиком. Юрко сказав: “Цей хрест був зірваний, але за кілька днів ми, йдучи зі школи, знайшли його в яру і поста вили знов ”. Він показував мені те місце, де похо вані Січові Стрільці – все позаростало, де - не - де стирчав кусок зломаного, заржавілого залізного хреста, чи просто к усок заліза. Треба буде багато грошей і праці, щоб все це привести до порядку. ДО УВАГИ МИСТКИНЬ ! Щиро запрошуємо мисткинь, які хотіли б бачити свої роботи на обкладинці “ Нашого життя, ” зголоситися до нашого мистецького координатора Уляни Зінич. Редакція зацікавлена у роботах найрізноманітніших видів мистецтва: малярства, кераміки, скульптури, різьби, вишивки, ткацтва, писанкарства тощо. Просимо надсилати зразки робіт та інформацію про себе на електронну адресу: uzinych @ comcast . net Разом з фотогра фіями робіт просимо подавати номер телефону. Американська кава Цю історію почув я від свого приятеля Воло ди мира Л., щ о недавно повернувся з подорожі до України. Володимир змалку проживає в США, то поїздки в Україну приносять йому кожного разу щось нове і захоплююче. Отже, надаю йому слово. Йшов я якось центральною частиною Терно поля, огля - даючи його вулиці та мешканців ц ього подільського вели - кого міста, читаю вивіски. Бачу невелику кав ’ ярню. Чому не зайти і спробувати цього запашного напою, щоб знати, який смак має кава в Україні? Вже всередині кав ’ ярні читаю, що у продажі є кава різних сортів: бразильська, колюмбійська, аме риканська тощо. Запитую у моло дого кавовара i продав - ця одночасно: – Чи справді ваша американська кава є з США і чи є вона доброю? – Так, прошу пана, з самої Америки. А щодо її доброї вартості, то не тільки є пахучою і смач ною, але і корисною, – хт о вип ’ є хоч би одну філі жанку цього божественного напою, то відразу поч не розмовляти англійською мовою, хоч би ні - коли її не знав. Я замовив американську каву і з задово лен ням випив. Кава дійсно була знаменитою, то я подякував: – Thank You, Sir. Your c offee really was delicious. – Ось бачите! А що я вам казав, – відповів мені з гор - дістю продавець. Дмитер Слутий . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
