Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2010 К Н Я Г И Н Я У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Д У Х О В Н О С Т І О К С А Н А Л Я Т У Р И Н С Ь К А Відомий літера - турознавець Юрій Бой - ко зауважив: «Оксана Лятуринська є поетка Божою милістю, і тіль - ки жалюгідні еміґрацій - ні умови винні в тому, що вона досі не стала славною і широко зна - ною...» скрізь. Коли 1983 р. вийшла найпов - ні ша книжка «Вибра но - го» О. Лятурин ської (з передмовою Юрія Ше - вельова), стало очевидним: Оксана Лятуринська – одна з най видатніших постатей української поезії (духов н ої культури в цілому) і її ім’я з достатньою підставою ставиться між іменами Лесі Українки і Ліни Костенко. При цьому береться до уваги як вагомий творчий доробок, так і масштаби неор динарної особистості та тернистий життєвий шлях, що як відомо, є мало не обов’язковою реальністю кожного таланови - того українського митця - патріота. Народилася Оксана Лятуринська 1 люто - го 1902 р. на чарівній Волинській землі, в укра - їнській шляхетській родині. Це визначило як і її долю, так і характер: в дитинстві – зачаровані сть таємничо - безмежною природою рідного краю та інтелігентністю середовища, а юність та моло - дість співпали з найзначнішими та найтрагічні - шими водночас процесами першої чверті ХХ століття: спочатку, коли народилася Суверенна Україна і квітли надії на щаст я, а потім – коли знавіснілі орди ворогів незалежності Вітчизни нищили її буйну свободу, і українська інтелі - генція або гинула в боях, або опинялася на вигнанні, і не уславлена за свої муки і рани, за любов до народу, а обпльована і проклята... На вигнанні можна було чи зів’янути серцем, чи озлобитися і зректися мети, стати іграшкою сліпих сил. Та доля звела Лятуринську з тими, для кого Україна довічно залишилася Сонцем, що дає життя і небу, й землі, з тими, хто, й гинучи, вірив у неї: Юрієм Драганом, Олего м Ольжичем, Олексою Стефановичем, Юрієм Липою, Оленою Телігою, Євгеном Ма - ланюком, іншими, хто входив до української «празької» і «польської» поетичних шкіл. Так і сформувалось гуманіс - тичне та поетично - мис - тецьке кредо Оксани Ля - туринської: як найви ща ме та – щастя вільної, благородної, духовно багатої особистості в суверенно гордій держа - ві, а шлях до неї – любов і краса, царство свободи й гармонії. Головне для духовної еліти цього по - коління полягало у відродженні української нації, держави, культури, мо ви. Перша книжка О. Лятуринської «Гусла» вийшла тільки в 1938 р. Але її пізний вихід свідчив лише про надзвичайну самовимогливість авторки. Поетеса прагнула не просто виспівати себе, але знайти свій власний і зміст, і стиль. То ж логічно, що друга збірка – «Княжа емаль» (1941 р.) – виявила народження майстра. Видані в Празі, обидві книжки скоро стали раритетами. А трикнижжя О. Лятуринської – «Княжа емаль», «Гусла», «Веселка», видане в 1955 р. в Торонто, стало важливою віхою не тільки в творчості поетеси, а й у всій українській поезії. Пояснюючи причину захоплення три - книж жям, критики відзначали: «Княжа емаль» і «Гусла» – це безпосереднє відношення до фено - мена краси, чи то буде природа, краєвид, росли - на, чи то буде твір митця, це – несподіваний, не знаний перед тим творчий світ» (Д. Віконська). «Лятуринська – це втілена в творчість історична пам’ять народу і органічно зв’язана з національ - но - народною творчістю!» (О. Ольжич). «Веселка», «Бедрик», «Ягілка», «Чар - зілля», збірка оповідань «Материнки» – то поет ичний літопис не лише матеріального буття життєдіяльності поколінь, а й буття Бога в душі людини. Померла Оксана Лятуринська 13 червня 1970 р. Її доля, то доля всіх талановитих митців. Її твори повертаються до життя і разом з тим починається нове життя сл авної доньки України. Петро Кононенко , доктор філологічних наук, академік. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
