Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2010 9 Василина Гординська Сьогодні ми прощаємось з Василиною Крижанівською - Гординською. Сповнені смут - ком, з молитвами і любов’ю відпроваджуємо Її в Царство Боже. Народилася Василина 27 вересня 1919 р. в селі Серафинці біля Городенки. Виростала в господарській хаті своїх батьків, що були актив - ні і помагали селянам, ділячись з ними харчами. Вася ходила до садо чку, яким опікувалися сест - ри Василіянки. Там з дитинства пізнала спів, вірші, виступала на сцені в дитячих п’єсах. Життя на селі загартувало молоду дівчину, там виробила почуття обов’язку до родини, громади, Батьківщини. Закінчила середню школу і працю - ва ла бухгалтером. Несподівані воєнні події змусили її за - лишити назавжди свою дорогу маму. Переїхала до Мінхену, де вчилася медичної технології. Там познайомилася з майбутнім товаришем життя Романом Гординським. Одружилися в 1946 році, а в 1951 р. приїхали до Америки. Відразу Василина Гординська включи - лася в громадське життя, належала до 63 - го Відділу СУА. Була головою відділу, культурно - освітньо ю референткою Округи, писала статті на історичні теми, була членкою СФУЖО. Під час Пластових таборів надавала медичну допомогу. В. Гординська любила музику, співала в хорі ,,Трембіта”. Цю любов передала своїм ді - тям. Рівно ж була прихильником Марійської др у жини, давала щедрі датки на різні цілі. Особливо любила природу, свій городчик, свою родину, дітей Марійцю і Стефана, які разом опікувалися мамою. Заснула вічним сном у власному домі на руках дорогої доні і сина. Складаю це слово, як вислів глибокої поша ни до сл. пам’яти Васі Гординської, як щире співчуття для Її добрих дітей і як нев’янучу квітку на Її вічну пам’ять, яка завжди буде в наших серцях. Вірю, що Бог нагородить Покійну вічним Царством Небесним. Ольга Гищак . ________________________ Емі лія Ренер З волі Всевишнього відійшла у вічність бл. п. Емілія Ренер на 94 - му році трудолюбивого життя. Народилася покійна в м. Станиславові, тепер Івано - Франківськ, в родині Дмитра і Евге - нії Дзизда. Там же закінчила освіту і вийшла за - між за Володимира Ренера. Мали двох синів. Під час несприятливих воєнних часів родина Ренерів змушена була покинути рідну землю і податися на Захід. До Америки приїхали в 1950 р. Замеш - кали в Озон Парку, N. Y. Пізніше пере бралися до Кергонксону, близько Союзівки. На лежали до різних громадських організацій (УККА, «Само - по міч» та ін), Вписавшись до нашого 89 - го Відділу СУА, працювала в різних референтурах, провадила Світличку. Разом з чоловіком нале - жала до хору «Золотий гомін». Всюди була актив ною, поки її не зломила важка недуга. Залишила в смутку сина д - ра Андрія в Лос Анжелосі, двох внуків і три правнуки, ближчу і дальшу родину в Україні та Польщі. Голова Відділу та союзянки в молитві та квітами прощали нашу невіджалувану членку. Похоронні відправи відбув о . Пісо з церк ви Пресвятої Трійці в Кергонксоні. Похо - вана на цвинтарі в Пайн Буш коло свого чоло - віка. Спи спокійно, дорога союзянко, хай аме - риканська земля буде Тобі легкою. Михайлина Баран
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
