Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2010 9 Василина Гординська Сьогодні ми прощаємось з Василиною Крижанівською - Гординською. Сповнені смут - ком, з молитвами і любов’ю відпроваджуємо Її в Царство Боже. Народилася Василина 27 вересня 1919 р. в селі Серафинці біля Городенки. Виростала в господарській хаті своїх батьків, що були актив - ні і помагали селянам, ділячись з ними харчами. Вася ходила до садо чку, яким опікувалися сест - ри Василіянки. Там з дитинства пізнала спів, вірші, виступала на сцені в дитячих п’єсах. Життя на селі загартувало молоду дівчину, там виробила почуття обов’язку до родини, громади, Батьківщини. Закінчила середню школу і працю - ва ла бухгалтером. Несподівані воєнні події змусили її за - лишити назавжди свою дорогу маму. Переїхала до Мінхену, де вчилася медичної технології. Там познайомилася з майбутнім товаришем життя Романом Гординським. Одружилися в 1946 році, а в 1951 р. приїхали до Америки. Відразу Василина Гординська включи - лася в громадське життя, належала до 63 - го Відділу СУА. Була головою відділу, культурно - освітньо ю референткою Округи, писала статті на історичні теми, була членкою СФУЖО. Під час Пластових таборів надавала медичну допомогу. В. Гординська любила музику, співала в хорі ,,Трембіта”. Цю любов передала своїм ді - тям. Рівно ж була прихильником Марійської др у жини, давала щедрі датки на різні цілі. Особливо любила природу, свій городчик, свою родину, дітей Марійцю і Стефана, які разом опікувалися мамою. Заснула вічним сном у власному домі на руках дорогої доні і сина. Складаю це слово, як вислів глибокої поша ни до сл. пам’яти Васі Гординської, як щире співчуття для Її добрих дітей і як нев’янучу квітку на Її вічну пам’ять, яка завжди буде в наших серцях. Вірю, що Бог нагородить Покійну вічним Царством Небесним. Ольга Гищак . ________________________ Емі лія Ренер З волі Всевишнього відійшла у вічність бл. п. Емілія Ренер на 94 - му році трудолюбивого життя. Народилася покійна в м. Станиславові, тепер Івано - Франківськ, в родині Дмитра і Евге - нії Дзизда. Там же закінчила освіту і вийшла за - між за Володимира Ренера. Мали двох синів. Під час несприятливих воєнних часів родина Ренерів змушена була покинути рідну землю і податися на Захід. До Америки приїхали в 1950 р. Замеш - кали в Озон Парку, N. Y. Пізніше пере бралися до Кергонксону, близько Союзівки. На лежали до різних громадських організацій (УККА, «Само - по міч» та ін), Вписавшись до нашого 89 - го Відділу СУА, працювала в різних референтурах, провадила Світличку. Разом з чоловіком нале - жала до хору «Золотий гомін». Всюди була актив ною, поки її не зломила важка недуга. Залишила в смутку сина д - ра Андрія в Лос Анжелосі, двох внуків і три правнуки, ближчу і дальшу родину в Україні та Польщі. Голова Відділу та союзянки в молитві та квітами прощали нашу невіджалувану членку. Похоронні відправи відбув о . Пісо з церк ви Пресвятої Трійці в Кергонксоні. Похо - вана на цвинтарі в Пайн Буш коло свого чоло - віка. Спи спокійно, дорога союзянко, хай аме - риканська земля буде Тобі легкою. Михайлина Баран
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
