Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2009 16 КРУТИ ,,На Аскольдовій могилі Поховали їх Триста учнів українських, Славних, молодих. На Аскольдовій могилі – Триста молодих, По кривавій, по дорозі Нам іти у світ ”. — Павло Тичина. 17 січня 1918 року проти молодої Української держави Радянська Росія розпочала військову агресію, оголосивши війну Централь - ній Раді. Три більшовицькі армії вдерлися на Україну. Створити боєздатну армію Рада не спромоглася, хоча на той час на Україні пе - ребувало біля двох мільйонів добре вишколених українських вояків, що пройшли горно Першої світової війни. Проти більшовицьких банд Му - равйова спішно було відправлено з Києва сту - дентський курінь Січових Стрільців, що нарахо - вував 300 добровольців – студентів і ґімназистів віком від 15 - ти до 22 - х років. Нерівний бій з ордою Муравйова укра - їнська молодь вступила біля залізничної станції Крути. Героїзм і жервенна мужність української молоді не змогли зупинити багатотисячну нава - лу червоногвардійців, але своїми тілами призу - пинили на певний час московські банди, щоб дати змогу делегації УНР у Брест - Литовську провести переговори. Полонених хлопчаків п’яна московська матросня після жахливих тортур розстріляла з кулеметів, перервавши їх передсмертну пісню ,,Ще не вмерла Україна...”. Перепоховання останків героїв Крут відбулися 18 березня 1918 року у Києві. Так загинули дійсно патріоти і герої України на відміну від керівників Центральної Ради, що не спромоглися організувати відсіч московським окупантам, пославши на вірну смерть не вишколену у військовій справі молодь. Це треба нам пам’ятати, особливо у наш сьогоднішній час, коли Росія повсякденно веде агресивну політику щодо України. — Лідія Слиж АКТ З’ЄДНАННЯ 22 січня 1919 року на Софіївському май - дані в Києві при великому зборі киян і Укра - їнського війська у присутності представників іноземних держав та делеґації з Галичини було проголошено Універсал про злуку двох Україн - ських держав – Української Народної Респуб - ліки та Західно - Української Народної Республі - ки. ,,Від нині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна в одну Велику Україну. Сповнилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України ”– проголошувалося у Маніфесті. В цей день я хотів би повернутися спо - гадами у 1989 рік, коли з ініціятиви патріотич - них організацій було проведено акцію живого ланцюга від Західних кордонів тоді ще СРСР до Києва у пам’ять 22 січня 1919 року. Напередодні до Києва автобусами виїхали численні делегації з Івано - Франківщини. Ми везли з собою синьо - жовті знамена, нашу пресу, різдвяні вертепи. Вночі перед Житомиром нас зупинила міліція. До автобуса підійшов капітан і сказав, що до - рога на Київ закрита. Потім, оглянувшись, попросив наші газети і шепнув : – Їдьте через центр Житомира, там вільно. В Житомирі ми були десь опівночі. На виступ нашого вертепу зібралися численні меш - канці міста, бо ми зупинились на центральній площі. Почалися жваві розмови з житомиря - нами. До мене підійшли три юнаки і попросили дати їм якнайбільший синьо - жовтий стяг. Нев - довзі прапор замайорів над дахом обласної Ради. Вранці ми стояли в ланцюгу на одній з центральних вулиць Києва поруч з святково одягненими людьми з написом ,,Січеслав ” . Це мешканці Дніпропетровська приїхали на свято Злуки з історичною назвою свого міста. З цього часу пройшло 20 років, а українські можно - владці до цього часу не спроможуться повернути давньому козацькому місту його назву, назва - ного більшовиками ім’ям ката українського народу і власного сина Петровського. Далі був вщерть наповнений Софіївський майдан ... — Святослав Левицький Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top