Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2009 13 В десяті сумні роковини Лідія Бурачинська Вдячна долі, що дала можливість пізнати життя і працю світлої пам ’ яті пані Ліди Бура - чинської. Для мене Вона була вчителькою гро - мадського "діла", доброю дорадницею, взірцем шляхетної і безкорисної людини. Велика пат - ріотка безтериторіальних і релігійних упере - джень, обережний дипломат у всіх громадських справах, що дуже часто з тугою розповідала про зелену Буковину , де пройшли Її молодечі роки. До життєпису нашої Почесної Голови дуже влучно можна примінити рядки з поезії Ліни Костенко: Тяжка моя нива, За ціле життя не вижну її .. Нас усіх, що об ’ єднані в жіночих орга - нізаціях , чекає невижата нива. Вона тепер "віль - на", але така незріла і поросла кукілем. Чи ми , співпрацюючи з нашими посестрами , зберем рясний врожай?Чи прийде колись молода зміна? Ці питання завжди турбували Почесну Голову! Але вернімся до кінця 60 - их років, коли я вперше познайомилася з п. Бурачинською та мала нагоду приглянутись співпраці між двома визнач - ними жінками: Стефанією Чижович - Пушкар і Лідією Бурачинською. Вони ніжно називали себе "Фунцю і Лідуню". Завжди метушилися заклопо - тані, але спільно вирішували справи Союзу Укра - їнок Америки і СФУЖО. Як тішилися вони, коли в 70 - их роках масово напливало молоде членство. Тоді в домі СУА до півночі стукотіла велика незграбна друкарська машинка...! Пані Ліда писала і писала: статті до журналів, енциклопедій Українознавства, сама вела особисте і організаційне листування. Уваж - но слідкувала за мистецькими виданнями в Укра - їні і читала, читала, виписувала всі цікаві видання. Мрією обох Пань було видати посібник "Україн - ського народнього мистецтва". Заохочувала моло - дих талановитих жінок дописувати до журналу "Наше Життя". Про це розказала мені "Марічка" – Марія Пискір, авторка книжки "Тисяча доріг". Наша Голова була дуже скромна, це правда! Але ж духово була така багата!Ніколи не нарікала на співробітниць чи приятелів. Кожному вибачала за нетакт чи зайве слово. Вона не мала часу займатися дрібницями, чи примхами. Світлої пам ’ яті п. Бурачинська мала багато приятелів, але найбільш сумно і самотньо Вона почувалася, коли з Кракова перевозила тлінні останки свого 9 - ти літнього синка Ва - силька на перепоховання біля могили своєї матері. Надіялася також, що може хтось знає про долю Її чоловіка , арештованого більшовиками ще в 1939 - уроці. Листувалась з "Меморіялом" у Києві , розпитувала , чи не має вісток про нього. Як я вже згадувала, що п. Бурачинська дуже багато читала. В нашій вітальні сідала в улюблене місце біля вікна і перечитувала всі газети і журнали, опісля відбувались "гарячі" дискусії. Після операції катаракти Їй заборонили читати кілька днів, але на другий день я побачила, що Вона делікатно підносила пере - в ’ язку на оці і читала.По - геройськи перенесла три важкі операції. Протягом чотирьох років Їй був потрібний цілоденний догляд. Три останні роки щиро піклувалася неюВалентина Гуменюк. Весела Валя доглядала Її з справжньою посвя - тою. Водила на прогулянки, варила борщ і роз - важала улюбленими піснями, одна з них: Будять рідні села і зорю , і росу , Любов до землі все життя пронесу. Надранком 30 - го січня пані Бурачинська встала з постелі, розбудила Валю, просила вигнати невідомих осіб, що прийшли Її ареш - тувати. Валентина поклала Її в ліжко , накрила. Пані Бурачинська поцілувала її і подякувала за опіку. Це були Її останні слова. Світлу пам ’ ять про нашу Почесну Голо - ву збережемо в серцях і думках. — Наталія Даниленко .
Page load link
Go to Top