Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2009 14 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Теофіля Мельничук (1932-2008) “ Відлітають сірим шнурком журавлі в вирій” Відлітають у вирій наші рідні, друзі і знайомі. Їхні світлі особистості ніколи і ніким не можна замінити. Відлетіла у вирій незаступима для нас тут усіх – завжди привітна і усміхнена Тося Мельничук. Однак, пам ’ ять про Тосю назавжди залишиться з нами і віра, що колись у Всесвіті зустрінемось. Життя земне таке непе - редбачене – кожну хвилину з родиною , прияте - лями та співробітниками шануймо ! Життя Тосі було часами жорстоке. Вона народилася в селі Берестяне біля Самбора в 193 2 році. Батьки – Юлія і Лев Маркусі мали семеро дітей , троє з них померли у дитинстві. В часі воєнної хуртовини батько Тосі належав до українських організацій і безумовно мусів пода - тися на Захід , сподіваючись, що скоро повер - неться. Родина була змушена розділитися. Батько з найстаршою Тосею і сином Володи - миром перейшли кордон, мати залишилася з трилітньою Христинкою і тримісячною Олею. І так почалися мандри в невідоме з вірою, що в невдовзі зустрінуться. В кінці 50 - тих років батько Тосі дові - дався про долю дружини і дочок. Тося багато разів їздила в Україну, від - відувала маму і сестер, допо - магала їм, як лише могла. По - дібні трагедії розлученої роди - ни зустріли багатьох із нас. Познайомилася я з То - сею в 1965 році – саме в той час , коли організувався 90 - й Відділ СУА. Тося була одру - жена з Мирославом Мельничу - ком, була у них доня Ліда – радість їх життя. Тося мала гарний голос і співала разом з Даркою Шуст веснянки на хрестинах 90 - го Відділу, де ми старалися відтворити українські Великодні звичаї. Дещо пізніше у Філядель - фійській Окрузі СУА відбувалися дворічні курси "народного мистецтва". Тоді ще жили справжні знавці цієї ділянки: Стефанія Пушкар, Лідія Бурачинська, професори Петро Одарченко і Петро Мегик. Тося з великим захопленням по - чала вивчати вишивку. Марія Кондрат подбала, щоб вона отримала звання майстрині української вишивки в штаті Пенсильванія . Будучи головою 90 - го Відділу, була до - волі вимоглива і винахідлива. Працювала у різних ділянках праці СУА. Влаштовувала мис - тецькі виставки, покази моди іт . і. Повдовівши, дальше була активна в СУА, аж довга і виснажуюча недуга заломила її сили. Приятельки Тосі – ми старалися її від - відувати і потішати. Невідрадні обставини у "домах піклування" незмогли її повернути здоров ’ я. Зупинився останній віддих Тосі на самоті у четвер 23 жовтня 2008 р . Наше глибоке співчуття доні Ліді, сест - рам в Україні, братовій Евгенії з родиною, приятелям і знайомим. Відлетіла у вирій ще одна праведна і світла людина. Ми її незабудемо – вічна їй пам’ять. — Наталія Даниленко ________________________________________________________ ________________________________________ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top