Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2009 13 В десяті сумні роковини Лідія Бурачинська Вдячна долі, що дала можливість пізнати життя і працю світлої пам ’ яті пані Ліди Бура - чинської. Для мене Вона була вчителькою гро - мадського "діла", доброю дорадницею, взірцем шляхетної і безкорисної людини. Велика пат - ріотка безтериторіальних і релігійних упере - джень, обережний дипломат у всіх громадських справах, що дуже часто з тугою розповідала про зелену Буковину , де пройшли Її молодечі роки. До життєпису нашої Почесної Голови дуже влучно можна примінити рядки з поезії Ліни Костенко: Тяжка моя нива, За ціле життя не вижну її .. Нас усіх, що об ’ єднані в жіночих орга - нізаціях , чекає невижата нива. Вона тепер "віль - на", але така незріла і поросла кукілем. Чи ми , співпрацюючи з нашими посестрами , зберем рясний врожай?Чи прийде колись молода зміна? Ці питання завжди турбували Почесну Голову! Але вернімся до кінця 60 - их років, коли я вперше познайомилася з п. Бурачинською та мала нагоду приглянутись співпраці між двома визнач - ними жінками: Стефанією Чижович - Пушкар і Лідією Бурачинською. Вони ніжно називали себе "Фунцю і Лідуню". Завжди метушилися заклопо - тані, але спільно вирішували справи Союзу Укра - їнок Америки і СФУЖО. Як тішилися вони, коли в 70 - их роках масово напливало молоде членство. Тоді в домі СУА до півночі стукотіла велика незграбна друкарська машинка...! Пані Ліда писала і писала: статті до журналів, енциклопедій Українознавства, сама вела особисте і організаційне листування. Уваж - но слідкувала за мистецькими виданнями в Укра - їні і читала, читала, виписувала всі цікаві видання. Мрією обох Пань було видати посібник "Україн - ського народнього мистецтва". Заохочувала моло - дих талановитих жінок дописувати до журналу "Наше Життя". Про це розказала мені "Марічка" – Марія Пискір, авторка книжки "Тисяча доріг". Наша Голова була дуже скромна, це правда! Але ж духово була така багата!Ніколи не нарікала на співробітниць чи приятелів. Кожному вибачала за нетакт чи зайве слово. Вона не мала часу займатися дрібницями, чи примхами. Світлої пам ’ яті п. Бурачинська мала багато приятелів, але найбільш сумно і самотньо Вона почувалася, коли з Кракова перевозила тлінні останки свого 9 - ти літнього синка Ва - силька на перепоховання біля могили своєї матері. Надіялася також, що може хтось знає про долю Її чоловіка , арештованого більшовиками ще в 1939 - уроці. Листувалась з "Меморіялом" у Києві , розпитувала , чи не має вісток про нього. Як я вже згадувала, що п. Бурачинська дуже багато читала. В нашій вітальні сідала в улюблене місце біля вікна і перечитувала всі газети і журнали, опісля відбувались "гарячі" дискусії. Після операції катаракти Їй заборонили читати кілька днів, але на другий день я побачила, що Вона делікатно підносила пере - в ’ язку на оці і читала.По - геройськи перенесла три важкі операції. Протягом чотирьох років Їй був потрібний цілоденний догляд. Три останні роки щиро піклувалася неюВалентина Гуменюк. Весела Валя доглядала Її з справжньою посвя - тою. Водила на прогулянки, варила борщ і роз - важала улюбленими піснями, одна з них: Будять рідні села і зорю , і росу , Любов до землі все життя пронесу. Надранком 30 - го січня пані Бурачинська встала з постелі, розбудила Валю, просила вигнати невідомих осіб, що прийшли Її ареш - тувати. Валентина поклала Її в ліжко , накрила. Пані Бурачинська поцілувала її і подякувала за опіку. Це були Її останні слова. Світлу пам ’ ять про нашу Почесну Голо - ву збережемо в серцях і думках. — Наталія Даниленко .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
