Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ ОЛЕНА-ЛЕСЯ ҐОЙ 29 вересня 2007 р. несподівано відійшла у вічність сл. п. Олена-Леся Ґой. Важко повірити і усвідомити цю втрату, але приймаємо гіркий факт... Леся Ґой народилася 11 жовтня 1926 р. в родині будівельного майстра Константина Стан- чака і Катерини з Голеїв у селі Бонарівці Ряшів- ського повіту на Лемківщині. Початкову освіту отримала у рідному селі. З 1943 р. вчилася в торговельній школі у Жовкві. Того ж року на 39-у році життя відійшов у вічність батько Лесі. Відразу після його смерті, незважаючи на несподіване горе родини, сіль ська управа призначила Лесю до виїзду в Німеччину на важку працю. Юна Леся була ви мушена залишити нещасливу матір із четвіркою діточок і, пройшовши всі процедури тогочасного окупаційного режиму, опинилася у Мюнхені. Після тижневого перебування у Мюнхені Лесю заарештувало ґестапо і заслало до кон центраційного табору „Дахав”. За кілька місяців Лесю звільнили і перевезли до табору неподалік Мюнхена, де мешкали люди зі Східної України. Леся працювала при виготовленні зброї. Тут їй і пощастило - через кілька місяців вона вийшла на волю. По закінченні війни Леся опинилася у таборі Варнер Касерне біля Мюнхена. Вступила до учительського семінару, після закінчення якого стала працювати у тому ж переселенчому таборі управителькою дитячого дошкільного садочка. У тому ж таборі Леся зустріла свого судженого Петра Ґоя, активного у молодіжних організаціях студента УВУ. Під його впливом вступила до Пласту і юнацтва ОУН. 1949 р. молоде подружжя пе реїхало до Америки й осіло в Чіка ґо. Там народилася дочка Маруся. Незабаром родина переїхала до Нью-Йорку, де Петро Ґой почав навчання у Колюмбійському уні верситеті. 1959 р. у подружжя на родився син Юрій. Батьки ста ранно виховували своїх дітей і пос таралися, щоб вони здобули високу освіту. Леся була вірною дружиною і взірцевою матір’ю. У часі хвороби чоловіка була для нього і медичною сестрою, і опікункою, і порадницею. Після смерти чоловіка продовжувала його спра ву у Фундації УВУ, працювала директором кан целярії, опублікувала його праці, видала книжку „Раз добром нагріте серце”. Олена-Леся Ґой винесла з батьківського дому запал і потребу працювати для кращого майбутнього поневоленої Батьківщини, щоб мо лоде покоління українців ніколи не зазнало поневолення. 1957 р. Леся стала членкою 1-го Відділу СУА у Нью-Йорку. Була членкою Управи Від ділу, кореспонденційною і протоколярною сек ретаркою, пресовою референткою, заступницею голови Відділу, 10 років головою Відділу, голо вою Контрольної комісії. Завдяки їй Відділ збільшився до 95-ти членок, вона зацікавила працею в СУА своїх подруг і знайомих. Відділ успішно працював і досяг свого 80-ліття. В останні роки приєднала багато членок із ново прибулих жінок з України. Була душею Відділу і до останніх днів цікавилася його працею. Багато років Олена-Леся Ґой присвятила громадській праці в Окрузі СУА у Нью-Йорку, де п’ять років була головою Окружної Управи, п’ять років заступницею голови, п’ять років го ловою Контрольної комісії. Працюючи в Окрузі Нью-Йорку, започаткувала засвічення різдвяної ялинки на будинку Кредитівки „Самопоміч”, а також засвічення ялинки, присвяченої політич ним в’язням України. За її каденції на посту Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top