Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ву підтримки сучасної музики”, BBC. В останньому хотіли грати її балет „Коралі” (в англійському варіянті „Перли”), але тільки силами оркестри, без сценічного виконання, на що авторка не погодилася. Тому в Англії звучали тільки деякі її фортепіянні твори, у діяспорі - сольоспіви. До речі, тут величезний вибір ліричних пісень, від втілень текстів Шевченка і Шаш- кевича до сучасних. Щодо творів Стефанії Туркевич для сцени, то єдиним виконанням серед них була дитяча опера „Серце Оксани”, в Канаді у 1969-70 pp. Ці вистави, у двох містах, отримали цілу низку схвальних рецен зій, але ані композиторка не була там присут ня, ані не є це її найважливіший твір. Оскільки симфонічні твори є особливо складні до виконання через необхідність ор кестри, варто б почати від камерних творів, як струнні тріо, квартет, фортепіянний квінтет. З фортепіянних оригінальним циклом є сюїта „В горах”. Збірка дитячих п’єс, на жаль, залиши лася незавершеною. Впровадження в репертуар спадщини Стефанії Туркевич відбувається дуже повіль но: на одному з фестивалів сучасної музики „Контрасти” у Львові прозвучало її дуже „модерне” „Тріо для духових”, тут же вико нувалася фортепіянна „Сюїта-фантазія”. Варто б довести до показу хоч одного симфонічного твору, балету (мабуть, найбільше цього заслу говує „Мавка”), можливо, дитячої опери, камерно-інструментальних ансамблів, форте піянних п’єс. Сольоспіви заслуговують оркест рового видання. Цей процес не може бути швидшим через елементарну причину - стан рукописів, писаних нечітко, часом олівцем. Проте, при сучасній техніці це є цілком викональне. Слід також взяти до уваги, що цією справою дуже самовіддано займаються доньки композиторки - її спадкоємиці, які не мають вже кому далі передати твори першої української компози торки. У с м іх н и с я . . . - Чого ти плачеш, дитино? - Ой, мамо! Ми розробляли з учителем „Патетичну сонату” Бетговена, а потім він сам заграв її. Ух, як страшно стало, мамо! Розумієш... громи і блискавки наполохали табун коней, що паслися на галявині... Коні з відчаю почали стрибати з високого берега просто у пінистий водоспад... Громи виривали, ти чуєш, мамо, дуби з корінням... А дерева, як смолоскипи, неслися із свистом у повітрі... І раптом десь почувся плач дитини, і хтось, - хто міг то бути, мамо? - хтось заграв на сопілці... Ух, як страшно було, мамо! - 1 тому ти плачеш, доню? - Не тому, мамочко, не тому... Я оце пробувала заграти сама. І... Ти чуєш мене, мамо?... Зникли кудись коні... пропав водоспад... не стало того, хто грав на сопілці... тільки вітер колише житом і ледве чутно квилить немовля... - Це зрозуміло, - серйозно відповіла мати, - заки ти прийшла з музичного училища додому, буря стихла. Ірина Вільде. ”Окрушини”'. Рад. письменник. Київ. 1969 16 НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
