Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
моди. Тим вона, зрештою, вирізнялася і серед своїх колеґ-мужчин. У 1930 pp. вона ще за вершувала свою освіту у Празі у „Школі вищої майстерносте” Вітезслава Новака, захистила також дисертацію (у відомого чеського музи кознавця Зденека Неєдли) на тему україн ського фолкльору в російських операх. Ніхто з українських композиторів, що були тоді в Празі (Сімович, Н. Нижанківський, Лисько, Колесса), не вийшли за межі тради ційного пізньоромантичного стилю; щоправда вони, особливо ж М. Колесса, дали приклади цікавого трактування українського фолкльору. Але єдиною переконаною „модерністкою” була Стефанія Туркевич. Тяжіння до нової, раціонально, а не емоційно визначеної мови пов’язувалося у неї зі спеціяльними здібнос тями у напрямку точних наук, математики. Тому та школа, яку вона пройшла в Берліні, добре відповідала її творчим нахилам. У Празі відбулися перші виконання творів композиторки - фортепіянного квартету і пісень, з’явилися схвальні рецензії. Коли у другій половині 1930-их pp. С. Туркевич осе лилася у Львові і почала викладати у Вищому музичному інституті ім. Лисенка, деякі її твори, виключно камерні, також звучали у концертах і на радіо. Вона сама грала - і як солістка, і як акомпаньяторка. Зрештою, мала безліч різноманітних занять. Була всебічно обдарованою і в літературі, і в образотворчому мистецтві. Сама писала лібретта (ще у Львові, до дитячої опери „Цар Ох”, вже в Англії - до балетів). Вишивала, гаптувала, з великим сма ком творила різні мистецькі вироби, гарно шила (у важкі післявоєнні роки для своїх дочок). Була прекрасною господинею, хоч цього заняття не любила. Крім щоденних годин творчости, яких дотримувалася ціле життя, брала активну участь у музичних заходах, виступала з лек ціями про сучасну музику (зокрема про роль музики в житті жінки), працювала в СУПРОМі (Союзі українських професійних музик). У 1939-41 pp. стала доцентом Львів ської консерваторії і членом Спілки компо зиторів, але це було тривожне життя - очіку вання арешту або вивозу (одна з сестер С. Туркевич померла в Сибіру). Після війни ро дина емігрувала до Англії. Тут їм довелося переїздити з міста до міста (Лондон, Брайтон, Брістоль, Бельфаст, Кембрідж), що було пов’язане з працею чоловіка Стефанії Туркевич, лікаря-психіятра і письменника Н. Лукіяновича. Старша дочка Зоя після малярських студій у Лондоні закінчила їх у Римі, де вийшла заміж за опер ного співака, відтак професора Олега Нижан- ківського, сина відомого композитора. Власне, Зоя є приятелькою з дитинства Віри Вовк та ілюструє її поетичні збірки. Слід відзначити, що на вірші цієї поетеси С. Туркевич написала три оригінальні сольоспіви: „Гуцулка” („Пи санка”), „Вечорниці” і „Срібна пісня”. В Англії композиторка оселилася напе редодні свого 50-річчя, і здавалося б, період її інтенсивного творчого розвитку повинен був би закінчитися. Та хоч виконань її творів було тут мало, за останні 30-40 років життя вона написала найважливіші свої опуси. Насам перед, це 7 симфонічних партитур, з яких одна з’явилася ще перед війною, у 1937 р. (перша симфонія). З цих творів для оркестру слід від значити „Три Ескізи”, які називають ще „Ма лярською симфонією”, „Космічну симфонію”, яка була написана в останні роки життя композиторки, після подорожі людини на місяць і концерту двох струнних інструментів і оркестри, який закінчується колядою „Бог предвічний”. Це - доказ безмірної туги за рідною землею. Симфонічними партитурами є також балете ’’Руки”, „Коралі”, „Страхопуд”, „Мав ка” і дитячий - „Весна”. Всі вони, як і опери для дітей С. Туркевич, мають провідною ідеєю перемогу добра навіть у жорстокому сучас ному світі. Чому композиторка найбільше писала у другій половині свого життя, чому найваж ливіші її твори були написані в Англії? Велике значення мала, безумовно, творча зрілість, потрібна до створення таких складних парти тур. Та не останньою причиною такої інтен сивної композиторської праці була надія на виконання цих творів. Адже у Львові перед війною не було українських оркестр. С. Тур кевич пропонувала свої партитури „Товарист “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2004 15
Page load link
Go to Top