Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
обов’язки, якими обтяжена наша жінка, не дають її прямо часу слідити пильно та у цілій ширині за своїми жіночими справами так, як їх подає американська преса. „Наше Життя” хоче цим усім нашим жінкам вийти назустріч. Хоче раз у місяць дати їм на українській мові часопис, де, крім загальних відомостей, вони у першу чергу найшли б новини з „жіночого світа”, вибрані з увагою на окремі потреби нашого життя. Звання господині, жінки та матері перестало вже давно бути аматорською роботою, яку можна було виконувати кожній жінці, слухаючи самих лиш підшептів природи та різних інстинктів, які буцім то усе давали їй добрі вказівки, куди йти та що робити. Так могла радити собі жінка, яка жила на селі, в зв’язку з природою та серед громади людей, з якими була близька та рідна. У місті, серед складних обставин сучасного життя, а ще й до цього у воєнний час, у якому треба вже неабиякої зарадности та практичного знання, щоб виповнити усі жіночі обов’язки, - у такому часі жіноча преса стає для жінки вчителькою та дорадницею, без якої годі їй обійтися Друга ділянка справ, біля яких „Наше Життя” хоче об’єднати увесь наш жіночий загал - це наші почування для української землі і народу. Хочемо у „Нашому Житті” присвятити увагу справі виховання нашого молодого покоління у знанні української мови та в зв’язках з українською культурою. Хочемо на сторінках часопису ділитися досвідом, який у цьому напрямі маємо, вважаючи, що він цінніший за все інше. Нашу молодь бажаємо виховати на взірцевих американських громадян, правдивих демократів, вільних людей вільної землі. Але бажаємо теж, щоб молодь ця заховала у своїх серцях тепло та почування для долі українського народу та шукала шляхів, як можна б йому помогти. У наших хатах хочемо плекати здорову, смачну українську кухню, а по наших кімнатах - сліди нашого народнього мистецтва. Наші страви прості та невибагливі, недорогі та ощадні, а на воєнний час - ідеальна розв’язка для багатьох турбот господині, зв’язаних з недостачею на ринку м’ясних середників та товщів. Наше народне мистецтво - це скарби, якими нам гордитися, а й у міському житті, сучасній моді чи товариських відносинах можна найти десятки нагод, як його використати та пропагувати. Познайомити наше жіноцтво з новітнім українським письменст вом та дати йому нагоду пізнати красу української літературної мови — це теж одно з наших провідних завдань. Хочемо розвивати наші жіночі письменницькі талани, яких чимало скривляється тут у нас по скромних дописах до газет, а не мають вони багато нагоди вийти даль ше, ніж звіти з діяльности товариств чи описи свят. Союз Українок Америки - це наша жіноча організація, яка - нав’язуючись до свого матірного товариства на Західній Україні, що об’єднувало десятки тисяч українського жіноцтва, собі визнає засаду повного пошанування релігійних вірувань та політичних переконань членів. Хіба що противні вони українській національній ідеї або американській демократії!. У такий спосіб Союз Українок Америки дає можливість працювати поруч себе найширшому загалові нашого жіноцтва, а щоб цю працю зорганізувати та вести в одному напрямі, піднявся нелегкого завдання - видавати жіночий часопис. Коли б воно не сталося було тепер, ми втратили б може й раз на все нагоду зробити щось, чого потребує тут наша жінка, родина та ціле громадське життя, у якому стільки справ залежить від ідейности, знання та громадського вироблення жіноцтва. Втратили б, бо життя не стоїть на місці, а кожної днини ми старші, не молодші. З наміром працювати спільно над цим, що нас усіх гуртує, а не роз’єднує, віддаємо перше число „Нашого Життя” в руки нашої жінки та цілого громадянства. І віримо, що на питання, чи віддаємо у догідну пору, вони відповідять так, як ми: догідна чи ні, але - крайня! Клавдія Олесницька (Затримано правопис оригіналу) 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
