Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
АКЦІЯ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ГОЛОДУ В УКРАЇНІ МАТЕРІЯЛИ ПРО ГОЛОДОМОР В АРХІВІ СУА Архів Союзу Українок Америки про трагічні події 1932-1933 pp. читається немов протокол діяльности СУА в обороні Українського народу. Документ від 13 листопада 1933 р. інформує нас, що Головна Управа Союзу Українок Америки відбула збори відділів Нью-Йорку і околиць з метою зорганізувати “Комітет Помочі Голодуючій Україні”. До комітету, який очолила д-р Неоніля Пелехович, увійшли Павлина Авраменко, Петрунела Костецька, Ольга Петренко та Юлія Ярема, яка була головою СУА в роках 1925-1931. Збори також ухвалили створити Почесний комітет, який складався б з визначних діячів української громади. Коли прочитати список цих діячів, то стає ясно, хто творив еліту української громади. Запрошений був і Олександер Архипенко, який щоправда, відмовився від членства в комітеті, заявивши, що він дарує скульптуру на льотерію для збирання грошей для голодуючої України. До Почесного комітету було запрошено ще ряд американських діячів, одначе більшість з них відмовилась через, мовляв, політичий характер програми. Винятками були Флоренс Ґ. Кассіді, кореспондентка YMCA, та відомий письменник Карвет Веллс, які погодилися стати членами Почесного комітету. Під проводом д-ра Неонілі Пелехович Комітет доклав значних зусиль задля здійснення своєї програми. Швидко були виготовлені листи, прохання та Меморандум, які вже 21 листопада були розіслані конгресменам, сенаторам, членам уряду, Президенту Рузвельту та його дружині Елеонорі, також різним організаціям та до преси. Швидкість, з якою це все було виконано, була подиву гідною! В Меморандумі до гуманітарних організацій, таких як Американський Червоний Хрест чи Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Женеві, була подана коротка історія трагедії українського народу із закликом допомоги. У Меморандумі було написано': “Ми благаєм вашу добру організацію, яка побудована на гуманних засадах допомоги людям в стражданні і злиднях, розглянути уважно наше прохання і післати комітет, який би розглянув величину тих жахливих обставин... В ім’я жіноцтва ми закликаємо вас допомогти нації помираючих з голоду матерей і дітей, провина яких є тільки їхнє бажання жити”. Першим відгукнувся Американський Червоний Хрест, який в розлогому листі від 29 листопада 1933 р. інформує, що СССР забороняє перевезення через кордон будь-якої допомоги. Дуже скоро, уже 2 грудня почали надходити листи від членів Конгресу. Конгресмен Джон Делані, як і багато інших, обіцяв особисто розглянути це питання. Що їхні слова не були порожніми обіцянками, вказує Резолюція 399 73-го Конгресу (2-га сесія) від 28 го травня 1934 року “Голод в Україні”. Важливо відзначити, що це, мабуть, вперше в Резолюції говориться про політику Москви “вжити голод як засіб зменшити населення України, щоб знищити українські політичні, культурні та національні права”. Замість Президента Рузвельта та Державного Департаменту відповів голова відділу Східньо- европейської Політики Роберт Ф. Келлі (лист від 15 грудня 1933 p.), де він говорить, що під сучасну пору Уряд Америки не мрже вжити жодних заходів у справі голоду... На листи до Американської преси прийшла цікава відповідь від редакції “Нью Йорк Геральд Тріб’юн”, в якій редактор пише, що “Геральд Тріб’юн”, маючи свого кореспондента в Москві, самостійно розповідала про події в Україні. Дуже цікавою частиною архіву СУА про голод 1932-1933 pp. є кореспонденція Комітету з європейськими українськими організаціями. З тих листів, чи то Союзу Українок у Львові чи то Українського Жіночого Союзу в Чехословаччині, довідуємось про широкомапггабні заходи українських жіночих організацій в обороні Українського Народу. Значний внесок Комітету Помочі Голодуючій Україні під відданим і вмілим керівництвом д-ра Неоніли Пелехович визнало Об’єднання Українських Організацій Америки, уповажнюючи СУА скликати всенародне віче в Нью-Йорку на захист голодуючої України. СУА гідно виконав свої завдання, що засвідчують архівні матеріали. Професор Тарас ГУНЧАК
Page load link
Go to Top