Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Поширення освіти жінок на Українських землях слід співвідносити передусім з традиціями жіночої освіти, які існували ще за часів Київської Руси. В ті часи початкова освіта князівен вважалася справою звичайною. Запозичені через тісні зв’язки з Візантією традиції жіночої освіти благотворно вплинули не лише на загальний рівень культури, але й на розповсюдження грамотності серед жінок князів ського дому. Навчання дітей, зокрема й дівчат, про ходило, головно, в домашніх умовах. “ Князівен вчили так само, як і княжичів: не тільки грамоти, але й математики, азів філософії, “ лікарських хитрощів” , календарної астрології, риторики” . На одній із мінія- тюр в Ізборнику Святослава 10 73 року, зображена дочка київського великого князя Святослава Ярос лавовича з пергаменовим списком в руках. Багато освічених жінок в ті часи мали свої домашні бібліотеки та брали участь в переписуванні книг. Дочка великого київського князя Всеволода Ярославовича Анна у 1086 р. при київському Анд ріївському монастирі заснувала першу в середньо вічній Европі жіночу школу. Анна “ собравши же младих дівиць нєсколько, обучала писанію, также ремеслам, пенію, швенію і іним полєзним їм заня- тіям” (6). Школи для дівчат засновували й інші кня зівни - Євфросинія Полоцька, Гордислава-Євдокія, яка сама переписувала книги. У X II—XIII ст. нерідко виникали монастир ські школи, засновниками яких були жінки князів ського походження. Високу освіченість жінок упри- вілейованого стану сучасники вважали справою зви чайною. Українське жіноцтво, продовжуючи традиції жіночої освіти часів Київської Руси, “ нарівні з чоловіками займалось виданням книжок українського православного духу” (7). У справі освіти, яка давалася дітям тодішньої української шляхти, дівчата нічим не відрізнялися від хлопців і разом з ними вчилися вдома у приставлених до того “ бакалярів” (8). Домова система навчання дівчат була традиційною і найбільш розповсюдженою на українських землях в цього періоду (9). В листі ігумена Рихловського монастиря Луки Григоровича до охочекомонного полковника Іллі Новицького говориться, що ігумен посилав до синів і дочок І. Новицького вчених монахів і “черничок” для навчан ня грамоти і рукоділля” (10). Виховання та навчання дівчат цілком покладалось на родину. На волі батьків було навчання дочок читання та письма. Батьки рідко коли нехтували початковою освітою дочок, про що свідчать численні записи в актових книгах (на про даж, купівлю, дарування, різноманітні скарги, про передачу своїх майнових прав іншій особі, чи отримання грошей). Зроблені вони були не лише шляхтянками, а й жінками нижчих суспільних станів’ (11). У записах обов’язково згадувалося про “ власно ручний підпис особи, яка видавала запис” . У ті часи “ писати неуміючу зем’янку можна було зустріти так же рідко, як і неписьменного зем’янина” - зазначав академік О. Левицький Неписьменність серед жінок вищих і серед ніх верств українського суспільства була досить рід кісним явищем, деякі шляхтянки мали навіть найви щу на той час освіту. Серед них княгиня Ганна Ко- рецька, княжна Анастасія Гольшанська (в заміжжі Заславська), сестри княжни Олена й Софія Чарторий- ські та інші. Заходами княжни Анастасії Заславської було зроблено переклад Євангелія українською мо вою. Княжна Софія Чарторийська, одружена з волин ським хорунжим Вацлавом Боговитиним, заснувала в своєму маєтку м. Рахманів топографію і сама займа лась перекладом з грецької мови українською Єван гельських та апостольських бесід отців церкви. В цій топографії у 16 19 р. було надруковане Учительне Євангеліє Кирила Транквіліона Ставровецького, яке побачило світ завдяки старанням і фінансовій під тримці Софії Чарторийської. У шляхетських станах у ті часи не диво було зустріти жінку, яка знала латинську та інші мови. За висловом мандрівника У. Вердума, зустріта ним у Львові жінка “ вміла сказати чемний комплімент в латинській мові і вміла висловитися в дуже улес ливих виразах” . Деякі українські шляхтянки почали підгри мувати протестантські і католицькі школи. Ганна Ра- дзивілова активно підтримувала кальвіністську шко лу в м. Кейдах (12), а княгиня Анна-Алоїза Острозька, онука великого прихильника православ’я князя Кос тянтина Остозького, закрила острозьку православну академію, перетворивши її на єзуїтську колегію. Разом з розгортанням боротьби проти впли вів латинських та протестантських шкіл, що почина ється на українських землях в останній чверті X V I ст., поодинокі культурно-освітні діячі та братства заходилися коло організації шкіл, які б відповідали потребам часу і були національними за змістом. Українське жіноцтво нарівні з чоловіками почало чинити опір польським упливам. Це вияви лося в підтримці діючих і заснуванні нових шкіл, монастирів, побудові церков, виданні книжок, участі жінок в братських організаціях. Дочка київського каштеляна Романа Гойського Регіна Соломірецька, опираючися соцініятству, у 1638 р. заснувала в м. Гощі монастир і відкрила при ньому школу підви щеного типу, “ аби єретичеські науки над православ ною релігією больш не тріумфовали” . У 1639 р. в м. Гощі відкрито кілька елемен тарних шкіл і закрито соцініянську. Раїна Могилянка, княгиня Вишневецька, активно надавала допомогу церквам, монастирям і школам, які переслідувалися урядом Польщі. Сестри, княжни Олена і Софія Чарторийські, фундували Пересопницький монастир, заснували при монастирі шпиталь для убогих і школу для селянських дітей. Продовження на стор. 26. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНБ2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
