Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
сім’ями, з яких вийшло багато відомих людей. Дід Ольги, отець Йосиф Тишинський був парохом у селі Завадові, підгримував українські традиції і розвиток початкової освіти в селі. Його син Антін виховував своїх дітей Ольгу, Ізидору та Ярослава в українському дусі, що нелегко було робити в умовах польського околу. Значний вплив на формування характеру дочки Ольги мала велика родина батькової сестри Осипи. Осипа вийшла заміж за отця Йосифа Нижанківського, згодом пароха у селі Великі Дідушичі. Ця родина дала Україні славного мистця-музиканта і громадського діяча священика Остапа Нижанківського. Упро довж усього подальшого життя Ольга найтісніше контактувала з сім”єю двоюрідного брата Остапа та двоюрідної сестри Осипи, одруженою з отцем Олексою Бобикевичем - священиком, письменни ком, громадським і політичним діячем Стрийщини. Ольга навчалася у Станиславові в початковій жіночій школі, а з 1888 до 1889 pp. у загальній шестиклясовій школі в Коломиї. Зміна місця навчання була пов’язана з працею батька. Фахову освіту Ольга здобула у Львові в приватній торговельній школі, яку закінчила в травні 1896 р. Тут вона успішно опанувала загальний курс бухгальтерії. Після закінчення студій проживала в с. Чорна біля Тарнова, черговому місці роботи батька. У 1897 р. Ольга проходить практику у Львівському товаристві “Дністер”. Шукаючи праці за фахом, Ольга пов’язує свою долю зі Стриєм. 1 червня 1898 р. дирекція “Каси Задаткової” в Стрию пропонує їй посаду урядника. З того часу понад півстоліття Ольга Тишинська живе і працює в Стрию, зайнята не лише фаховою працею, а й бере участь у громад ському житті міста. Вона доклала багато зусиль до побудови у місті Народного дому, організації філії кооперативи “Труд”, Краєвого Господарсько- Молочарського Союзу, торговельного товариства “Сокільський базар”, брала участь у роботі багатьох громадських товариств. 6 -го лютого 1909 р. вийшла заміж за відомого адвоката, секретаря Надзірної Ради “Маслосоюзу” Ілярія Бачинського. Ольгу Бачинську високо цінували стрий- ські кооператори, тому у 1911 р. її обрали в члени дирекції “Задаткової Каси”, а з 1902 по 1910 рік вона була членом управи Народного дому. 1912 р. в Стрию було створено “Товариство Руських Женщин” (пізніше “Союз Українок”), де О.Бачин ська бере участь в будівництві сирітського притулку у місті, часто сама стоїть при вході до церкви з пушкою і вперто повторює прохання: “Прошу о даток на українські сироти”. З початком Першої світової війни О. Ба чинська зорганізувала допомогу харчами і ліками Українським Січовим Стрільцям, які перебували в Стрию. Згодом їй з чоловіком довелося емігрувати в австрійське місто Ґмінд, де чоловік був призна чений для роботи в управі переселенського табору. Тут подружжя цікавиться життям українських виселенців, призбирує колекцію вишиванок, яку експонує на виставці у Відні 1915 року. Повернувшись до Стрия у тяжкий пово єнний час, Ольга Бачинська розгорнула діяльність у Товаристві опіки над воєнними вдовами і сиротами. Вона старається відновити діяльність Окружного Союзу Кооператив “Українбанку” (колишньої “Задаткової Каси”). О. Бачинська була першою в Стрию, яка звернула увагу на долю хатньої прислуги. Вона зорганізувала “Товариство опіки над слугами і домашніми помічницями”, яке займалося просвітою хатніх робітниць. Ця жінка була відома в Стрию як “залізний касієр” багатьох організацій та товариств, вміла не тільки прова дити касу, як фахівець, але й бути справжньою майстринею у добуванні готівки для товариств. А втім, найбільше праці вклала О. Бачинська у відбудову української молочарської кооперації. Разом з чоловіком вона працювала на цій ниві ще перед війною, брала участь у різних нарадах і зборах. Українське молочарське громадянство знало й високо цінувало її як доброго фахівця- економіста. Тому й не дивно, що вже на перших повоєнних зборах Краєвого Молочарського Союзу, що відбулися 25 березня 1924 року у Стрию, О. Бачинську одностайно обрано до дирекції Союзу. Тут вона разом з А. Мудриком і А. Палієм працювала до 1939 року. 1 травня 1925 року Ольга Бачинська зазнає важкої втрати - смерть чоловіка, проте це не зломило її, а ще більше загартувало. Вона співпрацює у товариствах “Воля”, “Рідна школа”, “Просвіта”, Союз Українок”, “Пласт”, “Сокіл”, “Марійське товариство”, “Церковне братство”, “Плай”, організує музей “Верховина”. 16 лютого 1937 року громадськість Стрий щини відзначила сорокалітній ювілей кооператив ної і громадської праці сподвижниці. Велика добірка листів і вітальних телеграм та урочиста академія з цієї нагоди свідчили про визначну ролю цієї жінки у громадському житті не лише Стрий щини, а й цілої Галичини. Співпрацюючи з Національним музеєм у Львові та музеєм “Верховина” у Стрию, О.Бачин ська набула багатолітній досвід колекціонування вишивки. Зацікавлення вишивкою почалося ще у Гмінді. Після смерті чоловіка у 1926 році вона передала велику колекцію вишивок (996 зразків) 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
