Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Кузьмич і Христина Кіналь - культосвітня (музейна) імпрезова, Христина Шипилява - пресова, Тамара Тимків - суспільної опіки, Тамара Вітковська і Квітка Пащин - господарська. Вільні членки: Марта Леґецкис, Євгенія Осгуд, Уляна Глинська. Закінчення із 4 стор. Шляхтянки Раїна Ярмолинська, сестра Раїни Вишневецької та господарівна Марія Могила під тримували монастирі і школи. Шляхтянка Ганна' Гойська була засновницею Почаївського монастиря, де була друкарня. Галь піка (Єлизавета) Гулевичівна була однією з засновниць Київського братства, Київського Богоявленського монастиря й школи при ньому, а також шпиталю для дітей міщан і шляхти. Ні в тогочасній Европі, ні, поготів, в Москов ській державі жінки вищих суспільних станів не мали такої свободи і такої жаги до культурно-освітницької діяльности. Українські школи “ намагались протиста вити ідею рівності всіх в ім ’я віри” . Релігія служила гаслом і рушієм боротьби за збереження мови і культури. Найбільше принцип рівности в ім ’я віри проявлявся у братському русі. Жінки усіх суспільних станів приймали участь в діяльності братств. Вступати до братства міг кожен, охочий: городяне й селяне, пани й мужики, жінки й чоловіки - аби платив свій внесок до громадської скарбниці та слухався братської поста нови. Серед членів Львівського братства, що об’єднало навколо себе не лише львівських пра вославних міщан, а й мешканців навколишніх міст, було кілька жінок. У статуті школи Львівського братства, прийнятому 1586 p., поряд з іума- ністичними мотивами звеличення розуму людини виразно звучить і мотив поваги до жінки, підкрес люється її рівноправність з чоловіком. У статуті, зокрема, сказано, що школа утримується “ старанієм же і накладом всього братства Львовского, храма Успенія Пресвятая Богородиці і всего посполитого народа руського, даже і до убогих вдовиць...” За висловом українського історика Ярослава Ісаєвича, каталоги й інших братств засвідчують участь у їх діяльності жінок-“ братерничок” (13). Братства стають всестановим союзом, як і школи, які вони організо вували, бо їх заводили “ навіть удовиці убогі” . Най більше відомі діячі братств, опираючись на гума ністичну традицію Київської Руси та під впливом, ідеалів Відродження і Реформації, проповідували ціл ковиту рівноправність жінки як в суспільному, так і в особистому житті. їх ідеї рівноправносте, реабілітації жінки спиралися на міцний реальний ґрунт. Ідею рівноправносте жінки проводив відомий діяч Львів ського братства Кирило-Транквіліон Ставровецький - автор Євангелія учительного (14). Думку про рівно- Контрольна комісія: Тереса Царик - голова, Поля Книш, Леся Бігун - члени. Номінаційна комісія: Квітка Пащин - голова, Дарія Мелех, Оксана Лев - члени. Христина Шипилява, пресова референтка. правність жінки, сповнену поваги до її людської гідносте, праці, повсякденної турботи про дітей та чоловіка, продовжує культурно-освітній діяч X V II ст. Інокентій Гізель у творі “Мир с богом человеку” . Турбуючись про викорінення моральних вад, найбільшим з яких він уважав невігластво, І. Гізель вказував, що саме воно є причиною того, що чоловік “ поступає с женою аки со рабинею” . Думки К.-Т. Ставровецького та І. Гізеля про рівноправність жінки набувають особливого звучання, коли взяти до уваги, що гуманістична традиція поваги до жінки-матері утверджувалася на Україні в умовах гострого ідеологічного протиборства. Жінка на українських землях не була усунена від здобуття початкової освіти, а жінки привілейо ваних станів мали навіть найвищу для того часу освіту. Освіченість жінок вважалася справою звич ною, тим більше, що багато жінок приймало активну участь і в самій організації системи освіти. ОЛЕКСАНДР КРИВОШИЙ ПРИМІТКИ 1. Харлампович К. В. Западно-русские православньїе школьї. - Казань, 1894. -с. 153-158. 2. Мордовець Л. /Левицький О. / Про шлюб на Україні- Руси. - Львів, 1906. - с.7-8. 3. Цит. за: Сочинський В. Чужинці про Україну. - К., 1992. - с. 65. 4. Савич А. Нариси з історії культурних рухів на Вкраїні та Білорусії в XVI-XVn ст. - К., 1929. - с. 268. 5. Там само, с. 268. 6. Козуля О. Жінки в історії України - К., 1993 с.29-30. 7. Луговий О. Визначне жіноцтво України: Історичні жит тєписи. - К., 1994. - с. 122. 8. Мордовець Л. Левицький О. Про шлюб на Україні-Руси. - Львів, 1906. - с. 7. 9. Савич А. Зазнач, праця - с. 269. 10. Заруба В. М. Охочекомонний полковник Ілля Новиць- кий та його архів. Рукописна книжкова спадщина України. Вип. 1-К., 1993.-c.23. 11. Левицький О. Обьічньїе формьі заключения браков в Южной Руси в XVT-XVII ст. Киевская старина - кн. 1 - 1900.-с. 2-3. 12. Савич А. Зазнач, праця - с. 269. 13. Ісаєвич Я. Джерела з історії української культури доби феодалізму XVI—ХУЛІ ст. -- К., 1972. - с. 25. 14. Ставровецький Кирил-Транквіліон. Євангеліє. - Рахма- нів, 1619.-4.2-с. 169. 26 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
