Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Замість дарунку на День Матері моїй дорогій мамі Іванці Головатій складаю 100.00 дол. на стипендії (через 56-ий Відділ СУА в Норт Порт, Фл). Христина Головата-Шлесінґер. Заходом 107-го Відділу СУА в Сан Гозе, Каліфор нія, проведено збірку на допомогу учням/студентам в Україні: 150.00 дол. - Я. і Н. Сидір, по 100.00 дол. - L. Matthews, О. Steciw-Villarreal, Б. Сеник, О. Сидорак; по 50 дол. - Я. Турко-Бодрок, J.& R. Dacy, М. Гук, М. Косарчин, A. Piankoff, Я. і М. Сидір; 40 дол. - О. Стеців; по 25 дол. - Й.А. Маренін, Т. і 3. Яримовичі; по 20 дол. - М. і О., Болзовські, Р. Чужак, С. Кеннеді, Г. Маренін, М. Маркович, Т. Татарко; по 10 дол. М. Бетлей В. Оренчук, R. & Н. Brady. Марта Сидір, референтка стипендій. З НАГОДИ У пам’ять моєї товаришки бл. п. Рені Гуцалюк складаю 20 дол. на стипендії (через 56-ий Відділ СУА). Леся Яськів. Замість квітів у пам’ять бл. п. Мирослави Сірої, матері моїх приятельок Наді Нинки та Люби Сірої, складаю 50 дол. на стипендії (через 4-ий Відділ СУА). Люба Більовщук. У ПАМ’ЯТЬ М.О. Яцусь, скарбник. ЩИРО ДЯКУЄМО! Л. Більовщук, референтка. ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ Шановна редакціє! Пишу до вас листа, щоб офіційно висловити глибоку подяку Союзові Укра їнок Америки за велику допомогу у моєму навчанні. Після семирічної аспірантури, в червні 1999 р. у Гарвардському універси теті я захистила дисертацію під заголовком “Between Vision and Construction: the Poetics of Bohdan Ihor Antonych”. Я не змогла б цього вчинити, якби не благодійна стипендія моїх спонсорок Меланії Банах та Олени Папіж. Вони давали мені постій ну фінансову підтримку. Важко навіть знайти які-небудь слова, щоб я могла висло вити свою вдячність тим паням, які навіть не знаючи мене вирішили оплачувати мою науку. Олена Папіж та Меланія Банах стали для мене конкретним уособлен ням місії, яку взяв на себе СУА з самого початку своєї благородної діяльности. Я народилася у малому містечку на Лемківщині. Там закінчила початкову школу, пізніше батьки післали мене до українського ліцею в Лігниці. І власне там познайомилася з союзянками — Анною Кравчук та Вірою Мицьо, які приїздили до Польщі з візитою, щоб зорієнтуватися у можливостях допомоги українським дітям. Та ким способом я вперше потрапила під опіку СУА. Після закінчення ліцею почала навчання у Варшавському університеті на кафедрі української філології яку закінчила у 1989 році. СУА надалі мене підтримував, на жаль, я не знаю прізвищ спонсорів, які тоді допомагали мені вчитися. У цьому періоді Польща ще була під комуністичним режимом і діяльність СУА не могла бути зовсім відкритою. 1992 р. я поступила до аспірантури Гарвардського університету, і тоді підтримка СУА стала ще більше суттєвою, бо для студента в Америці кожна допомога багато важить. Анна Кравчук, яка тоді завідувала стипендіями, знайшла мені спонсорів (Олену Папіж і Меланію Банах), а останніх кілька років я підтримувала контакт із Любою Більовщук. Я вже захистила докторат, викладала польську літературу в Гарвардському університеті. Задумуюся, чи могла б цього досягнути, якби стипендійна акція СУА не дозволила мені навчатися в одному з найкращих університетів світу. Здається — це було б трудно вчинити комусь, хто народився в незнаному містечку, десь у Польщі. І саме тут відкривається ціла суть і послання благородної діяльности союзянок — вони допомагають українським дітям з різних країн вчитися на рівні з іншими, щоб ці діти мали потім можливість входити у зріле життя з дипломами університетської освіти. Всі ці роки я задумувалася, як можу сплатити свій борг, як можу віддячити за благородність українських жінок, яким небайдужа доля чужих дітей? Бо мій борг перед союзянками передусім моральний. Що можу зробити, щоб його сплатити? Я знайшла для себе тільки одну відповідь — служити своїм знанням іншим, допомагати українським студентам ознайомитися з тими речами, яких я мала змогу навчитися в славному університеті, бо доля може не посміхнутися іншим так щиро, як посміхнулася мені. Бути може, що я вже почала ставити перші кроки у цьому напрямку: весною ц. р. я викладала курс української літератури у Львівському університеті — це принесло мені неймовірну честь і радість, бо я мала нагоду поділитися своїми знаннями з українськими студентами філологічного факультету. Через рік знову туди поїду. Поки що це для мене єдиний спосіб сплачувати свій борг перед українською громадою, яка стільки років допомагала мені вчитися. Ще раз хочу подякувати всім тим, які допомагали мені закінчити докторат — Олені Папіж, Анні Кравчук, Любі Більовщук та Ірині Чабан за їх сердечність і підтримку. У мойому серці вони завжди матимуть своє окреме місце. Але крім цього хочу також подякувати всім союзникам, яких не знаю і можливо, ніколи не зустріну, проте вони всі разом створили цю благородну силу — СУА, без якої багато українських дітей ніколи не змогли б вчити ся. Під цю пору живу в Польщі і займаюся дослідницькою працею в Академії наук Словянського Відділу. З повагою, Лідія Стефанівська. 36 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
