Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
сім’ями, з яких вийшло багато відомих людей. Дід Ольги, отець Йосиф Тишинський був парохом у селі Завадові, підгримував українські традиції і розвиток початкової освіти в селі. Його син Антін виховував своїх дітей Ольгу, Ізидору та Ярослава в українському дусі, що нелегко було робити в умовах польського околу. Значний вплив на формування характеру дочки Ольги мала велика родина батькової сестри Осипи. Осипа вийшла заміж за отця Йосифа Нижанківського, згодом пароха у селі Великі Дідушичі. Ця родина дала Україні славного мистця-музиканта і громадського діяча священика Остапа Нижанківського. Упро довж усього подальшого життя Ольга найтісніше контактувала з сім”єю двоюрідного брата Остапа та двоюрідної сестри Осипи, одруженою з отцем Олексою Бобикевичем - священиком, письменни ком, громадським і політичним діячем Стрийщини. Ольга навчалася у Станиславові в початковій жіночій школі, а з 1888 до 1889 pp. у загальній шестиклясовій школі в Коломиї. Зміна місця навчання була пов’язана з працею батька. Фахову освіту Ольга здобула у Львові в приватній торговельній школі, яку закінчила в травні 1896 р. Тут вона успішно опанувала загальний курс бухгальтерії. Після закінчення студій проживала в с. Чорна біля Тарнова, черговому місці роботи батька. У 1897 р. Ольга проходить практику у Львівському товаристві “Дністер”. Шукаючи праці за фахом, Ольга пов’язує свою долю зі Стриєм. 1 червня 1898 р. дирекція “Каси Задаткової” в Стрию пропонує їй посаду урядника. З того часу понад півстоліття Ольга Тишинська живе і працює в Стрию, зайнята не лише фаховою працею, а й бере участь у громад ському житті міста. Вона доклала багато зусиль до побудови у місті Народного дому, організації філії кооперативи “Труд”, Краєвого Господарсько- Молочарського Союзу, торговельного товариства “Сокільський базар”, брала участь у роботі багатьох громадських товариств. 6 -го лютого 1909 р. вийшла заміж за відомого адвоката, секретаря Надзірної Ради “Маслосоюзу” Ілярія Бачинського. Ольгу Бачинську високо цінували стрий- ські кооператори, тому у 1911 р. її обрали в члени дирекції “Задаткової Каси”, а з 1902 по 1910 рік вона була членом управи Народного дому. 1912 р. в Стрию було створено “Товариство Руських Женщин” (пізніше “Союз Українок”), де О.Бачин ська бере участь в будівництві сирітського притулку у місті, часто сама стоїть при вході до церкви з пушкою і вперто повторює прохання: “Прошу о даток на українські сироти”. З початком Першої світової війни О. Ба чинська зорганізувала допомогу харчами і ліками Українським Січовим Стрільцям, які перебували в Стрию. Згодом їй з чоловіком довелося емігрувати в австрійське місто Ґмінд, де чоловік був призна чений для роботи в управі переселенського табору. Тут подружжя цікавиться життям українських виселенців, призбирує колекцію вишиванок, яку експонує на виставці у Відні 1915 року. Повернувшись до Стрия у тяжкий пово єнний час, Ольга Бачинська розгорнула діяльність у Товаристві опіки над воєнними вдовами і сиротами. Вона старається відновити діяльність Окружного Союзу Кооператив “Українбанку” (колишньої “Задаткової Каси”). О. Бачинська була першою в Стрию, яка звернула увагу на долю хатньої прислуги. Вона зорганізувала “Товариство опіки над слугами і домашніми помічницями”, яке займалося просвітою хатніх робітниць. Ця жінка була відома в Стрию як “залізний касієр” багатьох організацій та товариств, вміла не тільки прова дити касу, як фахівець, але й бути справжньою майстринею у добуванні готівки для товариств. А втім, найбільше праці вклала О. Бачинська у відбудову української молочарської кооперації. Разом з чоловіком вона працювала на цій ниві ще перед війною, брала участь у різних нарадах і зборах. Українське молочарське громадянство знало й високо цінувало її як доброго фахівця- економіста. Тому й не дивно, що вже на перших повоєнних зборах Краєвого Молочарського Союзу, що відбулися 25 березня 1924 року у Стрию, О. Бачинську одностайно обрано до дирекції Союзу. Тут вона разом з А. Мудриком і А. Палієм працювала до 1939 року. 1 травня 1925 року Ольга Бачинська зазнає важкої втрати - смерть чоловіка, проте це не зломило її, а ще більше загартувало. Вона співпрацює у товариствах “Воля”, “Рідна школа”, “Просвіта”, Союз Українок”, “Пласт”, “Сокіл”, “Марійське товариство”, “Церковне братство”, “Плай”, організує музей “Верховина”. 16 лютого 1937 року громадськість Стрий щини відзначила сорокалітній ювілей кооператив ної і громадської праці сподвижниці. Велика добірка листів і вітальних телеграм та урочиста академія з цієї нагоди свідчили про визначну ролю цієї жінки у громадському житті не лише Стрий щини, а й цілої Галичини. Співпрацюючи з Національним музеєм у Львові та музеєм “Верховина” у Стрию, О.Бачин ська набула багатолітній досвід колекціонування вишивки. Зацікавлення вишивкою почалося ще у Гмінді. Після смерті чоловіка у 1926 році вона передала велику колекцію вишивок (996 зразків) 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
