Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Кузьмич і Христина Кіналь - культосвітня (музейна) імпрезова, Христина Шипилява - пресова, Тамара Тимків - суспільної опіки, Тамара Вітковська і Квітка Пащин - господарська. Вільні членки: Марта Леґецкис, Євгенія Осгуд, Уляна Глинська. Закінчення із 4 стор. Шляхтянки Раїна Ярмолинська, сестра Раїни Вишневецької та господарівна Марія Могила під тримували монастирі і школи. Шляхтянка Ганна' Гойська була засновницею Почаївського монастиря, де була друкарня. Галь піка (Єлизавета) Гулевичівна була однією з засновниць Київського братства, Київського Богоявленського монастиря й школи при ньому, а також шпиталю для дітей міщан і шляхти. Ні в тогочасній Европі, ні, поготів, в Москов ській державі жінки вищих суспільних станів не мали такої свободи і такої жаги до культурно-освітницької діяльности. Українські школи “ намагались протиста вити ідею рівності всіх в ім ’я віри” . Релігія служила гаслом і рушієм боротьби за збереження мови і культури. Найбільше принцип рівности в ім ’я віри проявлявся у братському русі. Жінки усіх суспільних станів приймали участь в діяльності братств. Вступати до братства міг кожен, охочий: городяне й селяне, пани й мужики, жінки й чоловіки - аби платив свій внесок до громадської скарбниці та слухався братської поста нови. Серед членів Львівського братства, що об’єднало навколо себе не лише львівських пра вославних міщан, а й мешканців навколишніх міст, було кілька жінок. У статуті школи Львівського братства, прийнятому 1586 p., поряд з іума- ністичними мотивами звеличення розуму людини виразно звучить і мотив поваги до жінки, підкрес люється її рівноправність з чоловіком. У статуті, зокрема, сказано, що школа утримується “ старанієм же і накладом всього братства Львовского, храма Успенія Пресвятая Богородиці і всего посполитого народа руського, даже і до убогих вдовиць...” За висловом українського історика Ярослава Ісаєвича, каталоги й інших братств засвідчують участь у їх діяльності жінок-“ братерничок” (13). Братства стають всестановим союзом, як і школи, які вони організо вували, бо їх заводили “ навіть удовиці убогі” . Най більше відомі діячі братств, опираючись на гума ністичну традицію Київської Руси та під впливом, ідеалів Відродження і Реформації, проповідували ціл ковиту рівноправність жінки як в суспільному, так і в особистому житті. їх ідеї рівноправносте, реабілітації жінки спиралися на міцний реальний ґрунт. Ідею рівноправносте жінки проводив відомий діяч Львів ського братства Кирило-Транквіліон Ставровецький - автор Євангелія учительного (14). Думку про рівно- Контрольна комісія: Тереса Царик - голова, Поля Книш, Леся Бігун - члени. Номінаційна комісія: Квітка Пащин - голова, Дарія Мелех, Оксана Лев - члени. Христина Шипилява, пресова референтка. правність жінки, сповнену поваги до її людської гідносте, праці, повсякденної турботи про дітей та чоловіка, продовжує культурно-освітній діяч X V II ст. Інокентій Гізель у творі “Мир с богом человеку” . Турбуючись про викорінення моральних вад, найбільшим з яких він уважав невігластво, І. Гізель вказував, що саме воно є причиною того, що чоловік “ поступає с женою аки со рабинею” . Думки К.-Т. Ставровецького та І. Гізеля про рівноправність жінки набувають особливого звучання, коли взяти до уваги, що гуманістична традиція поваги до жінки-матері утверджувалася на Україні в умовах гострого ідеологічного протиборства. Жінка на українських землях не була усунена від здобуття початкової освіти, а жінки привілейо ваних станів мали навіть найвищу для того часу освіту. Освіченість жінок вважалася справою звич ною, тим більше, що багато жінок приймало активну участь і в самій організації системи освіти. ОЛЕКСАНДР КРИВОШИЙ ПРИМІТКИ 1. Харлампович К. В. Западно-русские православньїе школьї. - Казань, 1894. -с. 153-158. 2. Мордовець Л. /Левицький О. / Про шлюб на Україні- Руси. - Львів, 1906. - с.7-8. 3. Цит. за: Сочинський В. Чужинці про Україну. - К., 1992. - с. 65. 4. Савич А. Нариси з історії культурних рухів на Вкраїні та Білорусії в XVI-XVn ст. - К., 1929. - с. 268. 5. Там само, с. 268. 6. Козуля О. Жінки в історії України - К., 1993 с.29-30. 7. Луговий О. Визначне жіноцтво України: Історичні жит тєписи. - К., 1994. - с. 122. 8. Мордовець Л. Левицький О. Про шлюб на Україні-Руси. - Львів, 1906. - с. 7. 9. Савич А. Зазнач, праця - с. 269. 10. Заруба В. М. Охочекомонний полковник Ілля Новиць- кий та його архів. Рукописна книжкова спадщина України. Вип. 1-К., 1993.-c.23. 11. Левицький О. Обьічньїе формьі заключения браков в Южной Руси в XVT-XVII ст. Киевская старина - кн. 1 - 1900.-с. 2-3. 12. Савич А. Зазнач, праця - с. 269. 13. Ісаєвич Я. Джерела з історії української культури доби феодалізму XVI—ХУЛІ ст. -- К., 1972. - с. 25. 14. Ставровецький Кирил-Транквіліон. Євангеліє. - Рахма- нів, 1619.-4.2-с. 169. 26 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
