Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОЮЗ УКРАЇНОК У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД Провідну ролю в участі українських жінок у міжнародному житті Европи у міжвоєнному періоді відіграла Мілена Рудницька. В 1927 році її вибрано до парляменту, а в 1928 вона стала головою Союзу Українок. Зрозуміло, що Союз не був виключно її твором, бо організація включала в собі жінок різних політичних напрямів, суспільних прошарків та гро мадських поглядів, щоб можна її вважати твором однієї людини. Але щоб така організація розвива лась, треба було відповідного проводу. Мілена Руд ницька успішно пов’язувала рутинну працю з візією великого ідеалу. Сама вона була здисциплінованою, цілеспрямованою, високоосвіченою людиною, яка не боялась конфронтації і радо брала провід у свої руки. Одночасно була толерантною, вміла заохотити інших до праці та вміла віддати відповідальність іншим. Народилася Мілена Рудницька у Зборові 15 лип ня 1892 року. Її батько, який помер, коли їй було десять років, був українським адвокатом. Мати, дочка єврейського дрібного підприємця, виховала всіх ді тей на визначних українських діячів — Володимир був адвокатом, цікавився та допомагав театрам; Іван — відомий як Кедрин, ще досі, маючи 94 роки, є одним з провідних журналістів українців поза ме жами Радянського Союзу; Михайло — відомий лі тературознавець та письменник: Антін — один із кращих українських композиторів та диригентів. Ро динна амбіція і доба, в якій Рудницька зростала, змусили її поставити питання про ролю жінки в су часному світі. Середню освіту Мілена Рудницька здо була у Львові, докторат з математики у Віденському університеті. Там вона одружилася з Павлом Ли- сяком. Подружжя не було щасливим, пара швидко розійшлась після народження сина — пізнішого істо рика Івана ЛисякаРудницького. Вдруге Рудницька не виходила заміж. Цікаво, що в час, коли Мілена Рудницька очолювала Союз Українок, той факт, що вона була єврейського походження і розведена, не обговорювався в дебатах. Навпаки, Рудницька ко ристувалася широкою популярністю в українській громаді. За політичними переконаннями Рудницька була поміркованих демократичних поглядів. Своєю працьовитістю відрізнялася від більшости галичан, як жінок, так і чоловіків. Висловлювалась ясно і відкрито та часто безпощадно ганила жінок за брак серйозного підходу до праці та за їхнє лінивство. Любила політичну діяльність і поставила Союз Укра їнок в ряди провідних українських громадських орга нізацій, відігравши особливо важливу ролю у нама ганнях українців здобути зацікавлення зовнішнього світу. Союз Українок став для неї форумом, з якого говорила до зовнішнього світу. Вона включилась у працю Міжпарляментарського Союзу і брала участь також у всіх з’їздах Конгресу Національних Меншо стей. Цей останній був міжнародним союзом, який прагнув до того, щоб справи малих народів, а осо бливо національних меншостей у міжвоєнній Европі не сходили з арени міжнародного зацікавлення. Руд ницька успішно поєднувала свої зв’язки в жіночих організаціях з міжнародною працею. Наприклад, у 1928 році на її пропозицію жіночі організації вклю чено до засідань Конгресу Національних Меншо стей. В роки, коли сталінський терор відтяв Україну від цивілізованого світу, західні українці та українці з інших частин світу намагались зберегти пам’ять про Україну та ширити відомості про неї. В ті роки Мілена Рудницька брала участь у майже кожній за- хідньоукраїнській делегації за кордоном. Найважли вішою була її праця, пов’язана з погромом західніх українців Польщею в 1930 році, так звана пацифіка ція, в якому згинуло більше осіб, ніж нацисти вини щили євреїв впродовж Другої світової війни. Паци фікація була ознакою особливо небезпечного спа лаху в напружених взаєминах між поляками та укра їнцями. Під час жнив 1930 року фракція українського правого крила в Галичині спалила деяку частину збіжжя, що належало польським землевласникам. Це послужило приводом зорганізованого згори і виконаного на місцях погрому українського населен ня у більш ніж тисячі сіл та у десятках міст Га личини. Довгі роки тягар адміністративної праці СУА несла Олена Шепарович. Високоосвічена, певна себе, добре зорганізована, вона вміла приєднувати інших та полагоджувати конфлікти. О. Шепарович жила ввесь міжвоєнний період у Львові і під час частих відсутностей Мілени Рудницької була прав дивою головою Союзу. Змолоду Шепарович багато подорожувала і добре орієнтувалася у світовій та українській політиці. Як правдива дама старої дати, їй не залежало на публічному визнанні своєї прав дивої ролі, і Союз Українок міжвоєнного періоду завдячує значну частину своїх успіхів її такту та працездатності. Жінки західніх земель України і жінки емігрантки з України намагались репрезентувати справу України на міжнародному форумі. Шлях західнім українцям на міжнародній арені підготовила Ганна Чикаленко- Келлер, котра часто координувала працю українок в перші повоєнні роки. В 1921 році вона написала брошуру про українське жіноцтво під заголовком ”До жінок культурного світу”. Видавцем брошури був Національний комітет. В одному листі, мабуть, до Мілени Рудницької, Ганна Чикаленко-Келлер по-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
