Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
яснювала, що вибрала таку назву комітету, ’’щоб не пов’язувати її з будь-якою одною організацією і вможливити її використання у різних країнах” (Лист з 8 червня 1923 року, в Архіві УВАН). Брошуру видано різними мовами західньої Европи. Ганна Чикаленко- Келлер також заснувала ’’Товариство оборони прав української жінки”, щоб українки мали доступ на з’їзди жіночих організацій, які намагались вибороти жінкам рівноправність. На міжнародній повоєнній арені серед українок також треба відзначити Марію Зархі. Завдяки її старанням та зв’язкам Ганни Чикаленко-Келлер гро мадянок Української Народної Республіки прийняли до найстарішої міжнародної жіночої організації — Міжнародної Ради Жінок. Офіційно українська деле гація була членом Ради до 1925 року. Рада дотри мується державного приципу, і коли Українська На родна Республіка втратила всю надію на перемогу в Україні, а радянська влада виступила проти фемі нізму, ототожнюючи його з буржуазним націоналіз мом, українки могли продовжувати пр&цю в цій орга нізації тільки як члени рад країн своїх поселень. Деякі жінки українського походження брали і беруть участь у праці Ради в цей спосіб по сьогоднішній день. Наприклад, на відзначенні століття Міжнарод ної Ради Жінок, що відбулося у Вашінґтоні в липні 1988 року, Союз Українок Америки, який входить до складу Американської Ради Жінок, влаштував для делеґатів міжнародного з’їзду офіційне прийняття із показом історичного одягу України. Представники понад сімдесяти держав брали участь у прийнятті. В роки після Першої світової війни участь украї нок була значно скромніша, але все ж таки була, і українкам вдалося виступити на міжнародному фо румі цієї впливової жіночої організації. В той час, коли заперечувано саме право на окреме існування українців, це був неабиякий успіх. Українки брали участь у ще одній впливовій між народній жіночій організації — Міжнародній Жіночій Лізі за мир і свободу, яку створили американки, англійки, бельгійки, француженки та німки, скликав ши у другій половині квітня 1915 року з’їзд миру у Гаазі. До миру не дійшло, але жінки не припиняли працювати за мир. Взагалі, міжнародні жіночі органі зації були чутливіші до боротьби за мир, ніж за об стоювання національних прав. Мир, роззброєння, критика постійних армій — це справи близькі серцю східньоукраїнської інтелігенції. Завдяки цьому укра їнські жінки схилялись до жіночих організацій, що виступали проти війни. Хоч просоціялістичне наста- влення Ліґи не задовольняло таких українок як Чи- каленко, одначе факт, що Ліґа наголошувала права кожного народу на самовизначення компенсував ліве забарвлення організації. Ліґа була першою міжнародною організацією, що скликала конференцію після закінчення Першої світової війни. Ганна Чикаленко-Келлер увійшла до Ліґи за посередництвом Кристал Мекмиллен, разом з якою вона вчилася у Ш отландії . Атмосфера праці в Лізі — невимушена, відкрита, демократична — подо балась українкам, і на другому з’їзді Ліґи у Відні в травні 1921 року українки вже мали відділи Ліґи в Берні, Львові, Перемишлі та Тарнові. У праці Ліґи брали участь Марія Грушевська та Людмила Ста- рицька-Черняхівська, Марія Бачинська-Донцова, Ва лерія О’Коннор-Вілінська, Оксана Лотоцька, Блянка Баранова та Лідія Храпко-Драгоманова, а також Софія Русова. Українки підкреслювали свою від даність справі миру, але також свою боротьбу за самостійність. Участь жінок емігранток з України три вала до початку Другої світової війни. Молода Надія Суровцева також відіграла на по чатку післявоєнних часів важливу ролю у жіночих міжнародних організаціях, особливо у Лізі за мир і свободу, завдяки своїй одночасній участі в австрій ській секції Ліґи. Суровцева, докторант історії Віден ського університету, гостро почала критикувати Си- мона Петлюру, тодішнього голову екзильного україн ського уряду, за певний правий ухил. Вона поділяла всю філософію Ліґи і радо брала участь у з’їздах Ліґи. Суровцева поїхала до США на Конґрес Ліґи у 1924 році, де вона обороняла вже не Українську Мілена Рудницька Milena Rudnycky Олена ІЛепарович Olena Sheparovych Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top