Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБОВ ДРАЖЕВСЬКА ПАМ’ЯТІ ГАЛИНИ КОВАЛЕНКО-ПЛУЖНИК З українських пересилань Радіо-Свобода Сп.п. Галина Коваленко-Плужник Halyna Kovalenko-Pluzhnyk 4-го серпня в Нью-Йорку померла на 92-му році життя Галина Автономівна Плужник, уроджена Ко валенко, дружина видатного українського поета Євгена Плужника, який помер в ув'язненні на Солов- ках у 1936 році. Галина Автономівна Коваленко народилася 1898 року в селі Шилівка на Полтавщині в родині свяще ника. Училася в Київському університеті, пізніше пе ретвореному на Київський Інститут Народної Освіти, історичний факультет, якого вона закінчила 1921 ро ку. Ще живуть у Нью-Йорку старі могікани, які при гадують у 20-тих роках у Києві гарненьку чорнооку дівчину, яка багато читала, бувала на літературних вечорах. Галина Коваленко вчилася також у Музично- Драматичному Інституті імени Лисенка, де познайо милася з поетом Євгеном Плужником, з яким у жовт ні 1923 року одружилася. Між ними була велика лю бов, поет присвятив Галині ряд поезій. Недавно видана в Києві збірка поезій Плужника починається з уперше опублікованого вірша, написаного влітку 23-ого року, коли поет ще не був певним, що одру житься з Галиною Коваленко: Я, вас, Галю, згадував сьогодні, Хотілося мені вас побачити, Все здавалося, що ви самотні І десь далеко плачете. Смішно це, але мені так хочеться Про якесь майбутнє з вами балакати, Дивитися, як день квітневий точиться, А може, й плакати. Наступний вірш у тій же збірці Плужникових по езій теж присвячений Галині: Сентиментальний тихий полонез, — І раптом вся при никла до роялю... Не треба сліз, моя далека Галю! Усе загоїться, забудеться, минеться, І я піду — життям ця необхідність зветься. Піду в далекі тихі хутори... Чи ви згадаєте мене у Відні? Ніхто, ніхто мені не говори, Що єсть серця якісь близькі і рідні! У статті "Все, чим душа боліла”, що є передмо вою до книжки поезій Плужника, виданій минулого року в Києві, Леонід Череватенко пише про те, як Га лина Автономівна сприяла виданню першої збірки поезій Плужника, що вийшла через місяць після їх нього одруження. Письменниця Докія Гуменна, яка живе в Нью- Йорку, пригадує, що зустрічала подружжя Плужни- ків у Києві на літературних вечорах та дискусіях. Сказала: "Чудова пара була — обоє гарні! Як поет, він був на висоті — серед найкращих тогочасних поетів”. Життя Плужників затьмарювалося хворобою Євгена Павловича, який мав туберкульоз, часом ви їздив на лікування до санаторіїв. Звідти писав лис- ти-поезії до дружини, деякі вона зберігала до смер- Наприкінці 20-тих років почалося придушування українського відродження. Плужник мав труднощі з друкуванням своїх поезій. Заробляв перекладами з російської мови на українську, йому допомагала дружина. 6 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
