Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТ. Л Ю Д К Е В И Ч Старовинна пісня Білі тіні — оксамитово. В тумані. Білі крила. Між деревами — світає, на алеях — вогні, вогні зелені. Понищено місяць, розкришено місяць, розсипано — по алеях. Хризантеми упали. Зорі. Пелюстки — алябастрові. Переливами — зливою звуки. І безживно опали руки... Валерій Гнатенко. Рушник вишитий за полтавськими мо тивами. Полотно, гапт. Valeriy Hnatenko. “Rushnyk” embroidered after Poltava region design. Satinstich on linen. 1980-86. значною мірою відбилось і у його творчості. Нама лювавши натюрморт, на якому зображено карафку, склянку та вазу з вербовою гілкою, надзвичайно експресивний, він запитав мене: ”Що тобі це нага дує?” — Новаківського, — відповіла я. — А ближче? Я тоді вишивала сорочку за яворівськими моти вами. — Так, це кольори і характер Яворівщини. Прикутий до ліжка недугою, Валерій не міг про сто лежати і попросив мене купити тканину, щоб ви шити на ній щось ’’монументальне”. Та не докінчив. Це рушник за полтавськими мотивами, який також буде експонуватись на посмертній виставці в Музеї Нью-Йорку. Півтора роки тому, після смерті чоловіка, я при везла значну частину його творів до Америки на огляд і оцінку вимогливої публіки нью-йоркчан. С В ІТЛ А Н А Ж И Л ІН С Ь К А ШАРГІЬ АЗНАВУР шансоньє іронічний і стомлений очі заплющив і тихо пальці поклав на клавіші парувала кава на столиках в повітрі дим цигарковий плавився в кутку художник бородатий протягував якийсь напій пекельний а голос хриплуватий кружляв як кружляє осіннє листя а потім встеляє землю кіт худий рудою примарою никав між столиками а над усім — меланхолія... меланхолія... З ж у р н а л у "Євшан Зілля” — Україна 12 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top