Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
тися. В ж е 4 клас кінчив на відмінно — і до кінця школи мав похвальні грамоти, де в овалах були пор трети Леніна і Сталіна. Усе дитинство моє було з тачкою. То везли картоплю з поля, то з мішком я ходив на городи — рвав траву — чи то для корови, чи то для кози, то возив вугілля збиравши на териконі. Т яж ко — ж и л и мало не лопали. А мусиш пхати тачку. Пам’я таю як плакала мама, бо в неї була одна подерта — латана-перелатана сорочка, а ми з Марусею ходи ли бозна у чому. Пам’ятаю, як у 1946-47 pp. пас ч у ж у корову — за це мене годували. Я знав, що мама голодна — і не міг їсти сам, просив миску додому, аби поїсти з ма мою разом. Колись поніс миску, а мама стала сва рити мене д у ж е т яж ко, плакала, казала, аби я так не робив більше. Бо їй д у ж е хотілося їсти — і ди витися на їж у їй було т яж ко. А мені л о ж ка не ліз ла до рота. Пам’ятаю, як першого костюмчика мені мама пошила сама — десь у четвертому класі. І я д у ж е пишався ним — із чорного полотна. Пам’ятаю, що перші штаненята — з повороз кою через одне плече — мені пошили десь у чотири роки. А мені так хотілося мати паска, аби підпере- зуватися. Першого сукняного костюма мені пошили в 9- 10 класі. Пам'ятаю, як 1951 р. я їздив у село, до бабуні. Збирав колосся — по стерні. За мною гнався об’їж д ч и к — я втікав, але він — верхи на коні (без тарна з парокінню) — наздогнав мене, став види рати торбинку, а я кусав його за його гидкі червоні руки. І таку злість мав, що одібрав торбу. А другого дня стерню зорали. Пам’ятаю, що перші кн иж ки , які я бачив, це історія давнього світу (кольорові карти, кольорові малюнки з ж ит т я єгиптян, греків, римлян). А пер шу кн и ж ку , яку я прочитав, це "Кленові листки" (так, здається, звалась) Василя Стефаника. Це я взяв у бібліотеці — першу в ж и т т і кн и ж ку ! Пам’ятаю, як у 4 класі читав "Мать" М. Горь- кого — і радів, який славний Павло Власов. Пам’я таю, як тоді ж читав М. Островського "Как зака лялась сталь" і "Рожденниє бурей". Остання пахла д у ж е нафталіном. Її дала мені дівчинка, з якою ме не посадили за одну парту (кілька днів вона ревіла пхинькала). І десь тоді я вирішив, що й сам буду такий — як Павка Корчагін, як Павло Власов, аби жилося кра ще. І ще хотів — т я ж ко вчитися, бо ж и т и — т яж ко. Мамі — т яж ко, татові — т яж ко. То й ме ні має бути т я ж ко — а ж доти, поки й татові, й мамі не стане легше, а ж доки всім людям на світі не стане легше ж ит и. А коли я прочитав "Мартіна їдена" Д ж е к а Л он дона (це десь у 5, 6 класі) — світ мені перевернув ся. Як мучилася людина, а змогла перевершити всіх, хто купався в молоці! І все — т яж ким трудом (трудом, сину, наголос на "у"). І все — солоним кри в а в и м п о т о м . П а м ’я т а ю , я к з р о б и в п е р ш о г о п р и й м а ч а — с а м ! Д р о т у н е в и с т а ч и л о — і я с л у х а в н а в у ш н и к и н а м о р о з і, в х о л о д н о м у с а р а ї, в б р а в ш и н а с е б е в с е , щ о м іг. І т о й д е т е к т о р н и й п р и й м а ч в е с е л и в м о ю д у ш у . Ч о м у с ь з а п а м ’я т а л о с я н а д о в г о , я к Б. Г м и р я с п ів а в т а к о ї п іс н і: С б е й т е о к о в ь і, д а й т е м н е в о л ю — Я н а у ч у в а с с в о б о д у л ю б и т ь . Б у л о б а г а т о ін ш и х п іс е н ь , а л е в о н и п іш л и з а в о д о ю , я к с о л о м а ч и т р іс к и . А ц я — з а п а м 'я т а л а с я . Д е с ь у 4-6 к л а с і я м а й ж е в е с ь " К о б з а р " з н а в н а п а м ’я т ь . А щ е — к о л и я з м а м о ю с а п а в к а р т о п л ю ч и л а м а в м о л о д і к а ч а н и к у к у р у д з и ч и в и л у щ у в а в с т и г л у к в а с о л ю ( т а ж я к а г а р н а — з ц я т о ч к а м и г о л у б и м и , с и н ім и !) — м а м а з а в ш е с п ів а л а . Т и х о а л е г а р н о . Н а д м о є ю к о л и с к о ю м а м а с п ів а л а к о л и с к о в о ї н а с л о в а Ш е в ч е н к а : С и н у м ій , с и н у , н е к л е н и б а т ь к а , а п о м ’я н и . М е н е ж п р о к л я т у , я т в о я м а т и , — м е н е к л е н и . К о л и м а м а п із н іш е н а с п ів у в а л а ц і т у ж л и в і с л о в а , м о ї о ч і з а к и п а л и с л ь о з о ю . Ч о м у ’’н е к л е н и б а т ь к а ” ? Ч о м у м а т и п р о к л я т а ? З б а г н у т и н е м іг . А с л ь о з и б іг л и з о ч е й — і я х о в а в їх , б о в с т и д а в с я с л із . І щ е : О й , л ю л і-л ю л і, м о я д и т и н о , в д е н ь і в н о ч і ід и т и , с и н у , н а У к р а їн у , н а с к л е н у ч и . І — т а к с а м о с у м н о : х іб а я н е н а У к р а їн і? К у д и ж м е н і д о н е ї й т и ? Ч о м у "н а с к л е н у ч и ” (м а м а в и м о в л я л а " н а с к л ін у ч і”, я — г е т ь м а л и й — д іл и в т а к : н а с к л ін у ч і — і н е р о з у м ів : п о т ім з р о з у м ів , щ о ц е "н а с к л е н у ч и "). І в ж е я б у в у 8-9 к л а с і. І в ж е м р ія в п р о г е о л о г о р о з в ід к у , б о м а р и в м а н д р а м и . Л ю б и в м а н д р у в а т и , л ю б и в с а м о т у , л ю б и в д и в и т и с я , я к з а х о д и т ь с о н ц е, я к р о з к а з у є л іс с в о ю в е т х у к а з к у , я к г р а є с о н ц е н а в о д і, л ю б и в , с ів ш и н а к о з у (ц е з з а л із н о г о і р у б о г о п р у т т я т а к і с а н к и ). З а д у ж к у ” С ” м и й т р и м а л и с я о б о м а р у к а м и , к о л и р о з г а н я л и с я н а к р и з і, а, р о з іг н а в ш и с ь , с т р и б а л и н а п р у т т я " А " і " В " н о г а м и — і їх а л и п о к р и з і, н е с т и с я р іч к о ю — п р о т и в іт р у , п р о т и с н іг у , п р о т и т е м і н і, п р о т и н е в ід і. М у з и к о ю я м а р и в . У 7 к л а с і з а " п о х в а л ь н у г р а м о т у " т а т о к у п и в м е н і г іт а р у . Я с п о ч а т к у н а в ч и в с я г р а т и "В з я в б и я б а н д у р у ", п о т ім к іл ь к а с т а р и х р о м а н с ів , м а р ш ів . А л е в с е б у л о н е т е , і т о д і я б р а в г і т а р у — і г р а в — н а о д н ій с т р у н і — с в о є ї. В с е , щ о я ч у в , з а ч и м т у ж и в , ч о г о п р а г н у в у с е в и г р а в а в . І з а б у в а в с я г е т ь . Т а к м іг п р о г р а т и 2-3 г о д и н и — і н е ч е з т и , к о л и з б іг ч а с . Ц е б у л о й п із н іш е , в ж е в ін с т и т у т і. п а м ’я т а ю , я к у п е р ш е п іш о в д о ф іл а р м о н ії. П а м ’я т а ю , ц и к л л е к ц ій п р о Б е т г о в е н а — в с і 9 с и м ф о н ій і ч и м а л о к о н ц е р т ів . А я к і п р е ч у д о в і й о г о с о н а т и . І я к а ц е б у л а л ю д и н а . В с е ж и т т я в г о р і, в н е щ а с т і, в м у ц і і в ін о д и н п р о т и ц іл о г о с в іт у — п е р е м а г а є ! Т о б т о , н е п о с т у п а є т ь с я н а п а с н и к а м , а й д е н а п р о л а м : а б о с в іт п р и й м е т а к и м м е н е , я к я є, я к м е н е н а р о д и л а м а т и а б о в б ’є, з н и щ и т ь м е н е . А л е 14 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
