Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ 203 SECOND AVENUE NEW YORK, NEW YORK 10003 ВІДКРИТИЙ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ /КРІМ ПОНЕДІЛКА І ВІВТІРКА/ ВІД ГОД 1 — 5 ПО ПОЛ. ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ В АМЕРИЦІ. ДИСКУСІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МУЗЕЇ У зв’язку з виставкою ’’Історія української імігра ції в Америці”, що тепер відбувається в Музеї, 4-го листопада 1984 року влаштовано кругову дискусію під час якої обговорено різні аспекти життя україн сько-американської громади. До участи в дискусії були запрошені українці, на роджені в Америці: професор історії Гарвардського університету, Франк Сисин; головний предсідник Українського Народного Союзу, д-р Іван Флис; ху дожниця Ярослава Сурмач-Міллс і громадська діяч ка Олена Петришина, меценат українсько-американ ських культурних установ. Лише один учасник ди скусії — професор історії Мічіґанського університе ту, Роман Шпорлюк, народився на Україні, закінчив Оксфордський університет в Англії і Стемфорд- ський в Америці. Дискусією керував історик Франк Сисин. Від криваючи програму, він розповів, що його родина вже 90 років живе в Америці. Свою останню книжку про Адама Кисіля (історичну постать часів Хмель ниччини) він присвятив своїй бабусі, яка збудила в ньому інтерес до України та її історії. В дискусії було порушено кілька тем. Почали з історії взаємин між українською громадою і навко лишнім американським світом. Іван Флис сказав, що наприкінці минулого століття українського громад ського життя в Америці майже не було. Були окремі українці, які переважно жили в Пенсільванії, працю вали в шахтах і на заводах. Здебільшого це були мо лоді неодружені чоловіки, які прагнули заробити по більше грошей і повернутися на батьківщину, купити землі і господарювати. Поступово українці почали звикати до Америки, полюбили її і почали лишатися жити в ній назавжди. Тоді почали організувати тут своє громадське життя — церкви та товариства. Від 1894 року бере початок Український Народний Союз, а в 1892 року почала виходити ’’Свобода”. У дискусії порушили тему — чи в минулому була дискримінація українців. Олена Петришина, батьки якої приїхали до Аме рики ще до Першої світової війни, сказала, що коли вона ходила в Нью-Йорку до школи, ніхто навколо неї не знав, що на світі є українці; знали, наприклад, що серед школярів були італійці та жиди. Проте жодного упередження вона не помічала. Ярослава Сурмач-Міллс, яка також училась у школі й коледжі в Нью-Йорку, сказала, що упере джень до неї, як до українки, не було. Її картини з українськими сюжетами серед американців мають успіх. Далі в дискусії порушили тему: українська церква в Америці і її роль в освітній праці в україн- Під час кругової дискусії в Українському Му зею. Participants during the round — table discussions at the Ukrainian Museum. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top