Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
ПО СЕЛАХ БРАЗІЛІІ Український Рік Дитини дав почин ще одній акції, яка щойно почала розвиватись. Це є розгляд господар ства наших поселенців у Бразілії. В тій цілі розписано анкету, що взяли на себе її зібрати Катехитки СІ у Прудентополі. Вони відвідують села для катехизації і при тій нагоді можуть зібрати потрібні дані. Недавно тому наспіло велике числе запитників з провінції Парана. Виповнили їх багатодітні родини від 4-ох до 11 дітей. Господарства невеликі, від 9 до ЗО алкийрів. Корова є в кожному, але всі вони пишуть, що молока і молочних виробів не ви стачає. При кожному господарстві є город, що дає городину, але її не вистачає на цілий рік. Є також і садок, що родить яблука, грушки, а подекуди й помаранчі. М’ясо споживає родина тільки тоді, коли заріжуть свинку і ЇЇ старається годувати майже кожен господар. Тримають також і кури, але яйця несуть до міста, щоб купити там муку, цукор і сіль. Харчування дітей дуже нерівно мірне. Головне, що діти мало дістають протеїнів (м’яса дуже зрідка, а сира і яєць недостатньо), а також вітамінів, бо городину не вміють приправляти. Це дуже відбивається на їх фізичному стані. Діти мають різного роду хробачки і це їх дуже ослаблює. Також нищаться в них передчасно зуби, бо через недостачу молока в них замало кальцію. Лікарської обслуги по селах немає, а до міста їхати далеко й коштовно. Тому велика смертність немовлят, помирають також і старші діти. Лікують їх сторосвітським домашнім способом. З кругів Катехиток виринула думка, чи не можна б улаштовувати по селах курси куховарення, які вказали б матер’ям раціональну відживу дітвори. Цю справу тепер розглядає референтура сусп. служби СФУЖО у порозумінні зі скл. організаціями що несуть допомогу Бразілії. Комісія Сусп. Служби з референткою Ната- лією Іванів опрацьовує тепер за- питник. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Дня 18 грудня 1979 українська громада Філядельфії провела на вічний спочинок бл. п. Стефанію Шаран, провідну членку Об’єднання Жінок ОЧСУ. Народилася 1912 р. у Львові і тут провела своє дитинство і молоді літа. Фахове знання придбала у школі ’’Труду”, а пізніш у дівочій про мисловій школі на Снопкові біля Льво ва. Закінчивши цю освіту у 1933 р. вона стала працювати заробітно, а гро мадське її зацікавлення було спрямо ване на допомогу політичним в’язням. Це мало глибшу основу, бо ще в серед ній школі молода Стефанія включи лася в ряди ОУН. Виконувала не раз дуже складні й відповідальні завдан ня, що свідчили про її орієнтаційний змисл і велику відвагу. У 1938 р. одру жилась із Маріяном Шараном, одно думцем. Вже в часі війни народилась їм дочка Рената. Прибувши до Америки подружжя Шаранів поселилось у Філядельфії. Тут Стефа разом із іншими україн ками станула до фабричної роботи, щоб разом з чоловіком створити під ставу для родинного вогнища і вихо вати дочку. Але громадське світо відчування не дозволило їй станути осторонь таких завдань і в перших роках свого перебування вона прова дила суспільну службу Т-ва "Самопо міч”. А це означало допомагати ново прибулим і в тому напрямку багато завдячують їй тутешні громадяни. Доля була ласкава для Стефи Шаран. Вона дочекалася ґрадуації своєї дочки, яка стала магістром соціології та й її подружжя з україн цем. Раділа внуками, але недовго, бо невмолима судьба забрала її перед часно з цього світу. З нею відійшла у засвіти українська патріотка, любляча дружина, мати і бабуня. Л. Б. ПЕРЕСЛІДУВАННЯ РОДИН В’ЯЗНІВ Родини в’язнів зазнають важкого переслідування, як ми з’ясували зі слів Раїси Мороз у попередньому числі "На шого Життя”. Про ці труднощі і кривди свідчили на Сахарів- ських переслуханнях у Вашінґтоні у днях 26-29-го вересня 1979 Раїса Мороз і Надія Світлична. Ці свідчення зібрала тепер референтура зв’язків СФУЖО у стислу інформацію і переслала Комісії Прав Людини при Генеральній Федерації Жіночих Клюбів у Вашінґтоні. Комісія Прав Людини недавно заснована і до створення її причинились своїм голосом також українські представниці Любослава Шандра і Наталія Іванків. ПОКАЗ ВИШИВАНОГО ОДЯГУ Дня ЗО вересня 1979 р. відбувся в Едмонтоні вечір, присвячений українській дітворі. Започатковано його пока зом вишиваного вбрання, до якого доповідь на цю тему виголосила Лариса Вацке, референтка нар. мистецтва СФУЖО. Про дітей в’язнів і їх незавидну долю в Україні промовила у своїй доповіді Наталія Таланчук, членка Комі сії Нар. Мистецтва СФУЖО. Цей вечір підготував окремий комітет з рамени Відділу Об'єднання Жінок ЛВУ. Із Н а р а д У п р а ви С Ф У Ж О , щ о в ід б у л и с я 5, 6. ж о в т н я 1979 р. у Ф іл я д е л ь ф ії. С и д я т ь зл ів а н а п р а в о : пп. О л ен а П р о ц ю к , Іри н а П е л ен - ськ а , Л ід ія Б у р а ч и н с ь к а , Г ан н а Г а н ь к ів с ь к а . С т о я т ь зл ів а н а п р а в о : пп. Н ат ал ія Ів а н ів ,О к с а н а Щ ур, Л ю б о м и р а Ч а й к о в сь к а , С т е ф а н ія Б е р н а д и н , Д о р а Р ак, Н а т ал ія П а зун я к , В ір а Б у ч и н с ь к а , Р а їса К уд ел я . M e e tin g o f th e A d m in is tra tio n o f W F U W O o n O c to b e r 5, 6, 19 7 9 in P h ila d elp h ia . ’НАШЕ ЖИТТЯ” , СІЧЕНЬ 1980 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
