Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОРОВАЙ "Благослови, Боже, І отець, і мати, Свойому дитяті Коровай зібгати.” (Вінницька область) Місяць червень в Америці — це час вінчань. Настала літня пора, все цвіте, погода лагідна — це неначе вимріяний місяць, в якому найбільше число молодих пар приступають до шлюбів та справляють весілля. Слово весіл ля походить від поганського свята в честь бога сонця Дажбога. Свята на честь сонця, сповнені веселощів, танців, хороводів, драматичних вистав, називалися ’’веселія”. Окрасою сучасних українських весіль можуть бути давні народні традиції, які по- новому переосмислюємо. Впроваджуємо в життя ті обряди, які можна перевести в рямках сучасного весілля. Важливе місце на українському весіллі відіграє традиційне весільне печиво. Тому в нас, на весільному столі, поруч або замість поверхового біло- люкрованого торта повинен пишатися запашний коровай. Коровай — це священний хліб, символ сонця, який мав ритуальне значення і жертвенний характер. Він фактично замінив собою тварин, яких приносили колись у жертву. Коровай поширений був по всій Україні, різнився тільки формою та оздобами. В різних околицях різно його прибирали. Коровайні обряди в українському весіллі були пов’язані з прито- туванням короваю і з обрядом розподілу короваю між родом і гістьми. Коровай могли пекти тільки заміжні жінки щасливі в сімей ному житті. Коровайниці сходилися кілька днів перед весіллям до хати молодої на пече ння короваю. ПОДЯКА Щиро дякуємо п. В а с и л е в і К о л о д ій , та Його агенції у Трой, Н.Й. за убезпеченеву полісу, яку Він нам пожертвував. В Його імені складаємо 25.00 дол. на Фонд "500”. М акій У п р а в а 99 В ід д іл у СУ А Вотервліт, Н.Й. С в іт л я н а А н д р у ш к ів ”Ой Грицунева ненька Та по вулиці ходить Та по вулиці ходить, Та сусід своїх просить — Ой ви, сусідоньки, мої голубоньки, Та ходіть же ви до мене Та до мого дитяти Хорошенько коровай бгати....” (містечко Монастирище, Липовецького пові ту, Київщина) Приносили з собою борошно, яйця, масло і з співом бралися до ’’бгання" короваю. Мати молодої частує їх чаркою вина, "щоб коровай виробили до кінця”. Короваї спочатку були житні. Традиція пекти пшеничні короваї склалася пізніше. Коровай с к л а д а в с я з д в о х ч асти н : ниж н ій о к р у г л и й к о р ж т. зв. " п ід о ш в а ”, на н ь о г о к л ал и з т іс т а к р у гл у з д о б н у х л іб и н у — в л а с н е к о р о в а й . Й о г о о б к л а д а л и о б р у ч е м з т і с т а ’’к о с и ц е ю ”, а в ж е п о т ім п р и к р а ш у в ал и . На В о л и н і б а т ь к о а б о м ати в т и к а ю ть в ’’п ід о ш в у ” гр ош і. На Ж и т о м и р щ и н і в к о р о в а й за п ік а л и курячі яйця. З в е р х у к о р о в а й о б л іп л ю ю т ь р ізн и м и п л е т ін к а м и з т іс т а : п т а ш к а м и , ш и ш к а м и , р іж к а м и т о щ о . В с е ц е м а є п евні с и м в о л іч н і з н а ч е н н я . В и р о б л е н и м г о л у б а м в т и к а ю т ь очі з с у ш е н и х Коровай на Сокальщині ягід. На Стрийщині коровай прикрашують дво-або трирамен ними галузками ’’ріжками”, обкрученими тим самим тістом, з якого роблять коровай, обкладають ’’гусками” — валками з тіста, позакручуваними в різні форми і покладеними навхрест. Подібно прибирають коровай на Сокальщині. Крім виробів з тіста, прибирають коровай вічнозеле ним барвінком, який символізує вічність кохання та шлюбу, китицями калини, винограду, колоссям, паперовими кольорови ми стяжками. Все це символізує багатство, плодовитість, подружню вірність. Коровай обв’язували рушником, а в деяких околицях (Поділля, Чернігівщина) втикали ’’гільце” — соснову або ялинову гілку. В інших околицях ’’гільце” стояло окремо застромлене в хлібину. Часто пекли два короваі, один у хаті молодої, другий у хаті молодого. Коровай був обов’язковий при першому одруженні. Вдовам та вдівицям короваю не пекли. Краянням короваю звичайно займається перший дружба в часі весільного приняття. ...’’Наш дружба коровай крає, Золотий ножик має, А срібну тарілоньку, Обділяє родиноньку”.... (Село Михайлівка, Бершадський район, Вінниччина) Спершу частує короваєм молоду пару, опісля обдаровує ним батьків молодих, родичів, а П р о до в ж енн я на обкладинці НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1976 7 Ко^іОП^ІІ 3 7 ирЯ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
