Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОРОВАЙ "Благослови, Боже, І отець, і мати, Свойому дитяті Коровай зібгати.” (Вінницька область) Місяць червень в Америці — це час вінчань. Настала літня пора, все цвіте, погода лагідна — це неначе вимріяний місяць, в якому найбільше число молодих пар приступають до шлюбів та справляють весілля. Слово весіл ля походить від поганського свята в честь бога сонця Дажбога. Свята на честь сонця, сповнені веселощів, танців, хороводів, драматичних вистав, називалися ’’веселія”. Окрасою сучасних українських весіль можуть бути давні народні традиції, які по- новому переосмислюємо. Впроваджуємо в життя ті обряди, які можна перевести в рямках сучасного весілля. Важливе місце на українському весіллі відіграє традиційне весільне печиво. Тому в нас, на весільному столі, поруч або замість поверхового біло- люкрованого торта повинен пишатися запашний коровай. Коровай — це священний хліб, символ сонця, який мав ритуальне значення і жертвенний характер. Він фактично замінив собою тварин, яких приносили колись у жертву. Коровай поширений був по всій Україні, різнився тільки формою та оздобами. В різних околицях різно його прибирали. Коровайні обряди в українському весіллі були пов’язані з прито- туванням короваю і з обрядом розподілу короваю між родом і гістьми. Коровай могли пекти тільки заміжні жінки щасливі в сімей ному житті. Коровайниці сходилися кілька днів перед весіллям до хати молодої на пече ння короваю. ПОДЯКА Щиро дякуємо п. В а с и л е в і К о л о д ій , та Його агенції у Трой, Н.Й. за убезпеченеву полісу, яку Він нам пожертвував. В Його імені складаємо 25.00 дол. на Фонд "500”. М акій У п р а в а 99 В ід д іл у СУ А Вотервліт, Н.Й. С в іт л я н а А н д р у ш к ів ”Ой Грицунева ненька Та по вулиці ходить Та по вулиці ходить, Та сусід своїх просить — Ой ви, сусідоньки, мої голубоньки, Та ходіть же ви до мене Та до мого дитяти Хорошенько коровай бгати....” (містечко Монастирище, Липовецького пові ту, Київщина) Приносили з собою борошно, яйця, масло і з співом бралися до ’’бгання" короваю. Мати молодої частує їх чаркою вина, "щоб коровай виробили до кінця”. Короваї спочатку були житні. Традиція пекти пшеничні короваї склалася пізніше. Коровай с к л а д а в с я з д в о х ч асти н : ниж н ій о к р у г л и й к о р ж т. зв. " п ід о ш в а ”, на н ь о г о к л ал и з т іс т а к р у гл у з д о б н у х л іб и н у — в л а с н е к о р о в а й . Й о г о о б к л а д а л и о б р у ч е м з т і с т а ’’к о с и ц е ю ”, а в ж е п о т ім п р и к р а ш у в ал и . На В о л и н і б а т ь к о а б о м ати в т и к а ю ть в ’’п ід о ш в у ” гр ош і. На Ж и т о м и р щ и н і в к о р о в а й за п ік а л и курячі яйця. З в е р х у к о р о в а й о б л іп л ю ю т ь р ізн и м и п л е т ін к а м и з т іс т а : п т а ш к а м и , ш и ш к а м и , р іж к а м и т о щ о . В с е ц е м а є п евні с и м в о л іч н і з н а ч е н н я . В и р о б л е н и м г о л у б а м в т и к а ю т ь очі з с у ш е н и х Коровай на Сокальщині ягід. На Стрийщині коровай прикрашують дво-або трирамен ними галузками ’’ріжками”, обкрученими тим самим тістом, з якого роблять коровай, обкладають ’’гусками” — валками з тіста, позакручуваними в різні форми і покладеними навхрест. Подібно прибирають коровай на Сокальщині. Крім виробів з тіста, прибирають коровай вічнозеле ним барвінком, який символізує вічність кохання та шлюбу, китицями калини, винограду, колоссям, паперовими кольорови ми стяжками. Все це символізує багатство, плодовитість, подружню вірність. Коровай обв’язували рушником, а в деяких околицях (Поділля, Чернігівщина) втикали ’’гільце” — соснову або ялинову гілку. В інших околицях ’’гільце” стояло окремо застромлене в хлібину. Часто пекли два короваі, один у хаті молодої, другий у хаті молодого. Коровай був обов’язковий при першому одруженні. Вдовам та вдівицям короваю не пекли. Краянням короваю звичайно займається перший дружба в часі весільного приняття. ...’’Наш дружба коровай крає, Золотий ножик має, А срібну тарілоньку, Обділяє родиноньку”.... (Село Михайлівка, Бершадський район, Вінниччина) Спершу частує короваєм молоду пару, опісля обдаровує ним батьків молодих, родичів, а П р о до в ж енн я на обкладинці НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1976 7 Ко^іОП^ІІ 3 7 ирЯ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
