Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Рясніє червень вроди урожаєм, Роздзвонює стодзвонно над Тобою, Даруючи буяння ряснотою І повнотою радости і раю. І кличе, вабить в далечінь безкраю, Що квітла ранньою Тобі весною, Проміння злотом, срібною рясою — Багатством щасним батьківського краю. В полоні червня дні Твої і ночі, І серця Твого прочуття лелітне, Як леготу досвітнього вітання. Горять, іскряться цвітом яскрів очі І все навколо зоряніє, квітне Весілля Твого радісним чеканням. Дзвениспава. Вінок сонетів — 1962 ПІСОК БУДЕНЩИНИ Буденщина засипає нас ніби пісочком. Буденні турботи, але не тільки турботи, просто події, кожна маленька і неважна сама собою, наче пісочком, втискується у нашу свідо мість, мозок, серце. Цей пісок буден- ности не дозволяє нам інколи бачити суті справ, відрізняти речі важливі від дрібних. Він може засипати усі пориви і змагання до кращого, ліпшого. Треба часто обтрушувати зі себе цей пісочок. Обтрушуватися з нього довго й старанно, так старанно, щоб не зосталася ні одна піщина, ні одна зернина. Вона ж бо, навіть одна, може вгризтися у свідомість, муляти так, що не дасть уже бачити, не дасть милува тися тим гарним і добрим, що йде, що існує поруч нас. Згубити можна велику частину життя, якщо дозволити засипати його піском буденшини. Правда, зернина піску спричиняє те, що у мушлі постає перлина. Піщина ж бо в’їдається у її нутро, ранить її, а мушля, щоб охоронитися від болю від діляється від неї, обточує її творивом безцінною перлиною. Але не всі мушлі можуть під впливом болю створити перлу. Мало яка людина спроможна свій біль з залишків буденщини перетворити чи то у твір краси чи доброту і любов. Тому то треба час від часу Весілля Твого радісним чеканням Окрилені слова Твої і кроки... Ні пристрітом, ні повергом уроків, Всім промислом меткого чарування Не зупинити їхнього витання Над миром мрій Твоїх. Ввесь світ широкий, Розлоги обріїв і рік розтоки Твоїм радіють щасним сподіванням. Про це пташки співають, невгомонні Воркочуть голуби в кущах жасмину, В садках розквітлих всього новосілля. Про це вістують, б’ють у передзвони Пісні дівочі, ткані без упину Із чару слова, з горстки євшан-зілля. Богдан Кравців обтрушувати з себе цей пісок буден щини. Ми інколи скидаємо його вправді, але так, що накидаємо його на других. Розказуючи про дрібні події дня, про те, що той сказав нам щось прикре, а там треба було перенести невигоду чи трапилася якась невдача, неприємність, або просто, розказую чи цілу масу дрібних подій, ми хочемо їх позбутися, відійти від враження буденности, але рівночасно накладаємо цей тягар на плечі другого, який, може, несе на собі цілі міхи своєї власної буденности. Та й від говорення про них вони не маліють, а часто, навпаки ростуть. Тож, струшую чи з себе цей пісок, стрясаючи часто й докладно залишаймо його за порогом нашого дому, поза колом зустрічів з близькими. Навіть буденні події можуть блищати ясним світлом, коли вміти ними милуватися. Коли готуємо обід не думаймо про те, що не любимо варити, а про тих для кого ми його приготовляємо. Не важливий бо обід, він сам собою справа буденна, але важливе те що будемо його їсти з близькими, що робимо це для наших дітей, чоловіка, родини. А коли засядемо разом не розказуймо про те яку прикрість зробив нам сусідський хлопець, чи про те що прикрого трапилося в крамниці чи на вулиці. Поставмо квітку серед стола, і вона теж поможе нам відійти від буден щини. Коли той, хто працює з вами, для На обкладинці: Яків Гніздовський: Папороть на чорному, дереворіз 1975 On the cover: Jacques Hnizdovsky's "Ferns on Black," woodcut, 1975. вас неприємний, скажіть йому, проти своєї волі, щось милого, а б о хоч за м о в ч іт ь з а м іс т ь д а т и г о с т р у відповідь на зачіпку. Може це відкриє у нього якусь до б р у , милу прикмету і пісок ваших щ оденних відносин обсиплеться з-п ід нього виглянуть лю дські якості. Позбувшись пісочку буденщ ини навчимося милуватися тим, чого ми досі незапримічували: сонцем, а інколи і дощ ем , музикою, квіткою, книжкою, дітьми що поважно йдуть д о школи або й са м о ю х о д о ю у л ю дн о м у місті а б о в лісі чи полі. Обтрусім цей пісочок особл ив о тепер, коли п е р е д нами літо, і ми, кожний по своїй спром озі, ладиться відпочити. НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1976 1 Яків Гніздовський: Павукова хризан тема, дереворіз 1974 Jacques Hnizdovsky: Spider Chrysan themum, woodcut, 1974
Page load link
Go to Top