Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Вістки з жіночих централь АВСТРАЛІЯ У серпні, 1949, постав перший жіно чий осередок в таборі Ковра, про що ми свого часу вітували. Із цього малого по чину пішли й дальші. Вміру того як наше поселення розміщувалось по цілій країні в,риинала потреба нових, більших осе редків. Українці розсипані в 6 стейтах Австра лії. Ще немає повного перегляду їх роз міщення. Найбільше їх знайшлося в Новій Південній Валії і саме тут, у таборі Ков ра, завязався перший осередок. Таборове життя сприяло гуртуванню сил. Та це був тільки етап. Важніше було зібратися жінкам у столиці стейту Сидні. І справді читаємо на жіночій сторінці “Вільної Думки” з 2 квітня про створення ІНІЦІА ТИВНОГО комітету, а скоро потім і про за гальні збори кружка ОУЖ в Сидні. Голо вою вибрана п. Яськевич. Ще не всі табори Нової Південної Ва лії мають свої осередки. Завданням кру жка у Сидні буде тепер дати почин до заснування їх. Тому й читаємо на тій же сторінці інструкцію, про те, як зало- жити кружок ОУЖ. Згідно з австралійсь кими законами зложення організації не треба зголошувати владі. Другий з черги стейт, замешкалий ук-. раїнцями це Південна Австралія зо сто лицею Аделайда. Часописи принесли віст ку про існування там кружка ОУЖ (“У- країнець—Час”, ЗО квітня), одначе точ нішого звіту про склад управи та діяль ність ми ще не одержали. А Українська Громада постала в Аделайді одною з перших і в таборі Гендон відбувся пер ший український мистецький вечір. Третім стейтом, в якому поселені укра їнці е Вікторія зо столицею Мелберн. Тут уже в січні, 1950, постав кружок ОУЖ, де головує п. Марія Осідач. Кружок зма гає також до заснування кружків по та борах чи пак провінційних осередках. Четвертим обізвалась Західна Австра лія, де в таборі Нортгем постав 5 березня кружок ОУЖ, якого головою вибрано п. Мандичевську. Цікавою новинкою € окре ма виховна референтка у складі управи. Де є дуже важне, коли зважити, що збе реження молодого покоління в одним із найважніших наших завдань. Тому у пля- ні праці зустрічаємо як окрему точку— працю над дітьми. Можна догадуватися, що йде про вивчення письма і співу. Ви ховною референтною табору Нортгем є п. Яремович. І так жіноче життя в Австралії є у стадії організації. За короткий час одно го року постали три осередки у столи цях стейтів та кілька таборових. Праця йде повільним ходом, хоч певно вперед. Причиною є розсипання української гро мади, малий відсоток інтелігенції і певна нехіть до організації в жіночої маси. По трібний є індивідуальний, обережний під хід та відповідний, приступний зміст пра ці. Не без шкідливого впливу є також пар тійне розбиття, що перенеслося із емігра ційними кораблями на новий грунт. Хоч жіноцтво по своїй вдачі не почуває себе добре в партійному доктринерстві, та ми ролюбне й невироблене, уступає часто перед аргументами чоловіків чи братів. Саме тепер іде дискусія над питанням, чи залишитись ОУЖ автономною органі зацією при Українських Громадах, чи о- бєднатись на основі окремого статуту. В тій цілі 16 квітня прийнято на засіданні Ради Української Громади в Сидні резо люцію, що залишає ОУЖ “з точки зору інтересів цілості нашого життя” при Ук раїнських Громадах як жіночу секцію”. Окремим здобутком жіночої праці в Ав стралії являється жіноча сторінка, що ви ходить двотижнево при “Вільній Думці”. Редагує письменниця Ірина Винницька. Тут появляються вістки про життя круж ків, заклики й інструкції. Також цікава літературна частина, та репортажі (Пи сання писанок). Л. Б. СФУЖО В ЧУЖІЙ ПРЕСІ В італійськім часописі “Сіцілія дел Попо- ло” появилась нотатка такого змісту: Створено Світову Федерацію Уркаїнсь- ких Жіночих Організацій закордоном. Ті організації розкинуті по всіх континентахч світу і нараховують багато тисяч членів між українськими збігцями. їхня ціль, по при інші добродійні і суспільні завдання, виховання української молоді в любові до батьківщини, свободи і справедливості. Головою Світової Федерації вибрана ві дома патріотка письменниця Олена Кисі- левська, яка має вже вище 80 років, але не зважаючи на свої літа, проявляє жваву діяльність. Вона працює як громадська ді ячка від 17-ого року життя. В часі 1 світової війни одержала приз нання (відзначення і медалі) за свою працю у Червоному Хресті. В 1928 р. була вибрана сенаторкою і заступала українське населення в поль ськім сенаті у Варшаві. Цей мандат за держала аж до вибуху 2 світової війни. ВАКАЦІЙНІ ОСЕЛІ Крізь нашу пресу проходять вістки про приготування вакаційних осель. Одною з перших країн, що це перевела, була Бель гія, що вже в 1947 мала свою вакацій- ну оселю. Торік у літі влаштовано оселю в Америці, на переломі 1949-50 перевела це у себе Аргентина. Цього року вперше готується до оселі Англія, що придбала гарну інвалідську садибу. Також Бельгія поновлює свої заходи (торік у них не було оселі). Ідуть енергійні заходи, щоб влаштувати кілька осель у Злучених Дер жавах. В Канаді це завдання перебрав на себе Пласт. Рух до влаштування вакаційних осель —стихійний. Як батьки так і дітвора зма гають до того, а виховні чинники спів- діють. Жіночі організації можуть при чинитись то ініціятивою, то допоміжним трудом. 6 країни, де ще не було вакацій- ної оселі (Австралія, Бразилія, Венезуе- ля). А коли вже й переводять їх, то збір ка посуди або імпреза влаштована на ко ристь осель, облегшить це діло. НОВІ книжки ІВАННА ПЕТРІВ: За душу дитини. Накладом Українського Видавництва в Бельгії. К. Мулькевич—Малін, 1949. На скитальщині, а дальше на новому поселенні стають перед нами виховні про блеми. Як вщіпити наше молоде поколін ня? Як вщіпити йому моральні засади, як приготувати його до життя? А як збе регти в ньому любов до свойого рідного? Батько здебільшого зайнятий поза домом, отже ввесь тягар виховання спадає тепер на матір. її й запитує авторка на початку книжки, чи застановляється вона над цим відповідальним завданням? В коротеньких уступах зясовує авторка усі виховні питання. Авторитет батьків, любов у родині, кари та нагороди, дитячі мрії, дух спротиву, упертість і лінивство дитини, релігійний і патріотичний елемент, вибір звання, ось те що повинні передума ти батько й мати. Приклади до того чер пає авторка зо свого багатого досвіду. А теоретичні напрямні приховані в неї так глибоко за життєвою правдою, що й не відчуваємо їх. Простота стилю та приступність теми ще більше притягають до себе. Книжечка ця зворушить напевне кожну матір і ви- ховницю. Можемо бути вдячні, що серед бур і мандрівок пролунав такий ніжний голос перестороги. Л. Б. ЖІНКИ РЕЖИСЕРКИ ЗДОБУВАЮТЬ ГРУНТ Нещодавно вітала Филаделфія виставу і гру Олімпії Добровольської. Гостра по літична сатира вийшла незрівняно в її постанові, й “За двома зайцями” потряс ло залею. Мистецька студія Й. Гірняка у великій мірі завдячує їй успіх у новому світі. Український Артистичний Ансамбль у Парижі провадить також режисерка Єв генія Чайка. їй завдячуємо постанову безсмертної Наталки Полтавки з такими знаменитими виконавцями як Інна Ро- говська, В. Тисяк і Дегтярів. У підготові “Лісова Пісня” Лесі Українки. Преса принесла вістку про виставу “Мина Мазайла” в Парижі. Режисеркою була Ніна Пилипенко, учениця Курбаса. Вона згуртувала талановитий акторський молодняк і проводить із ними лінію свого великого майстра. ПОЧЕСНІ ГОСПОДИНІ У. А. ДОМУ Потреба українського дому в Виннипе- гу була така дошкульна, що тамошня фі лія УНО приступила до будови. Передба чені кошти будови були великі, але буді вельний комітет поклав свою надію на жертвенність громадянства та рухливість жінок-контестанток. І справді жінки-кон- тестантки виказали повне зрозуміння для цього завдання. Нераз серед важких умовин, повних 18 місяців працювали вони й зібрали в сумі поверх $11,000. Перше місце зайня ла п. Параскева Нагорняк сумою поверх $6,000 дол., дальше йдуть пп. Казимир а Коваль, Розалія Піуш і Настя Шеремета. Будівельний комітет признав їм назву почесних тосподинь Українського Народ ного Дому. ЖІНКИ МАЛЯРКИ В Сувіклі, Па., виступила з виставкою картин талановита малярка Стефанія Ольшанська Комарницька. У Боффало, Н. Й., працює тепер маляр ка Ольга Дядинюк, на яку звернула увагу місцева преса, а Інтернаціональний Інсти тут дав їй приміщення для праці. УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА ЗДОБУЛА ПЕРШЕ МІСЦЕ У контесті писанок, що його влаштувала взяв участь також централя Союзу Укра їнок Америки українськими писанками. Поміж литовськими та іншими зразками наша псанка здобула першу нагороду. Повідомлення про признання нагороди в сумі 10 дол. розіслано всім учасникам контесту. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Кн. Оксана Токаржевська-Карашевич Недавно тому преса принесла вістку про смерть княгині Оксани Токаржевської Карашевич у Лондоні. Відгуки були ску пі, а постать цієї незвичайної українки заслуговує на особливу увагу. Оксана Токаржевська-Карашевич похо дила з роду Лотоцьких і була дочкою ві домого нашого вченго й діяча, Олександра Лотоцького. Вихована в Петербурзі, вона придбала основне знання чужих мов, що потім виявилося для неї дуже цінним. Дім її батьків був. осередком українського- життя в північііій столиці, і тут Оксана розвинула вже замолоду товариські талан ти, що їй пізніше влекшували всюди на- вязування звязків. Бурливий час революції стягнув усю їх рідню до Києва, де Оксана з головою пір нула в тодішнє громадське й товариське життя. Завдяки її товариському вмінню та знанню мов вона виявила себе дуже* корисною, чи то в канцелярії міністерства закордонних справ чи в похідній канце лярії Головного Отамана. Пізніше това- ришила батькові як секретарка підчас його посольства в Царгороді. На емігра- цї одружилася в 1921 р. з князем Іваном Токаржевським-Карашевичем, тодішнім міністром закордонних справ УЩР. Від того часу товаришила вона чоловікові в е- мігрантській мандрівці, що вела її через Францію й Італію до Англії. Тут стрінула, її на порозі 1950 р. невблаганна смерть. У памяті загалу Оксана Токаржевська- Карашевич закріцилася як талановита жінка з виразними товариськими здібнос тями. За цим видом крилось багато більше- прикмет, що не все могли себе виявити. Найвиразніше показала це її роля в “Французькому Товаристві Українознав ства”, що заснувалось було в Парижі. Ту т Оксана Токаржевська-Карашевич розви нула все своє організаційне вміння, вла штовуючи виставки українських малярів,, концерти українських музичних творів,, врочисті академії та благодійні вечірки. Протягом 5 літ існування товариства во на була його душею. В Італії вона використала свою широ ку освіту й вироблений стиль, стаючи- співробітницею італійських часописів. Те мою її писань були українські актуалія, що їх треба було насвітлювати—колекти візація, голод, концтабори. В Англії прийняла живу участь в ос- нуванні тамошнього жіночого осередку. її заходами відбувся торік вечір Олени Пчіл- ки. Усі ці виступи показують, які були 6 можливості покійної, колиб були до того* відповідні життєві умовини. В інших, щасливіших народів діють так дружини амбасадорів, гуртуючи політиків та мистців в елегантних салонах та веду чи для своєї країни важну роботу. Вона не мала таких рямок для своєї праці. Та завдяки своїй багатій особистості вона проводила цю роботу сама одна з немен- шим успіхом. З її передчасною смертю понесли ми велику втрату. Вона була нерозривно звя- зана з великим та світлим іпматком на шої історії і грала в ньому не останню ролю. Велика шкода, що не вдалось їй закріпити у споминах цього часу. Чужа земля накрила її, як багатьох свідків нашого минулого. Нехай же вона буде пером втомленій мандрівниці. Передплачуйте “Наше Життя* УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УСІХ МІСЦЕВОСТЯХ АМЕРИКИ просимо НЕ ПРИЗНАЧАТИ на неділю, 1 жовтня, 1950, організаційних або інших імпрез. На цей день просимо резервувати залі для потреби УККА. Дальші інформації будуть видані в найближчому часі у пресі. Український Конгресовий Комітет. Чи це поможе? (Продовження з 7-ої сторони) гентна та енергійна свідома у- країкна повинна взяти, собі це до виконання — і то «же за раз. Якщо 'ми не доб'ємося, зміни статуту, то бодай поставимо' під обговорення !і висвітлення1 багато нових проблем і в тому числі, насамперед, нашу укра їнську проблему. Ооюїзи Українок та інші жіг ноічі організації ® цілому сві ті мусять взятись до вия снення цієї справи, перед місце во уродженими українками, та впливатц на них, щоб активізу валися ® міжнародних органі- ззаціяіх, і активізували б там нашу справу. Мені здається, що це було б певним і чималим кроком впе ред у роботі нашого молодого’ жіноцтва, уродженого' поза у- мраїнськими землями. Г. Лесенко. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
