Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
ЗО СЦЕНИ й ЕСТРАДИ Наше танкове мистецтво від мітило два щікаві виступи. У ■березні відбувся самостійний вечір Оленки Гердан Заклин- ської у Торонто. Танечниця вивела танкові твори тільки українських май стрів Яіроіславенка, Кодесси, Чайковського, Барвінського. Костюми її були запроектова ні нашими маліярями і сперті на народних зразках. В тому ж місяці відбувся по- ПИ'С балетної школи пріма-ба- ларіни Валентини Переяславець ■в Ню йорку. Всього^ чотири місяці як постала ця студія, а вже дала викінчені' твори з мо лодими надійними талантами. Миісткинія вивела „Чародійну Паличку”, дитячий балет на одну дію. Муїзичні виступи були більш різноманітні. У квітні концер тувала пяністка Люїбка Колес- са в найбільшій концертові® залі в Ню Йорку, здобуваючи найвище признання критики. Молода -віолончелістка Зоя Полевська, що недавно прибу ла з.Евроіпи, виступала двіїчі в радіо в Монтреалі при форте- піявовім супроводі свого бать ка д-ра М. Полабського. Дня 16 квітня відбувся її концерт, влаштований заходами Об'єд наного Комітету в Ню йорку. У лютому ц. р. закінчила му зичні1 студії молода п'ііяністка Ганна Придаткевич. З тієї на годи відбувся в Моррі Стбйт Каледж (Кентокі) її концерт, що його відвідало багато зе мляків. Відгуки критики були дуже корисні. Відома наша танечниця Ро- ма Гїрийма виступила в січні і лютому у іпєсї „Полііщінель”, де відтворила головну роліЮ принцеси 'балерини. Канадій- ська преса обговорила дуже корисно цей твір., а про танеч- ницю висказуєтьоя з великий признанням. ГОЛОВНА УПРАВА СУА 1948-1950 Сидять (з ліва) Олена Мураль, містопредсідател ька, Павлина Будзол, містопредсідателька, Олена Ф. Д. Лотоцька, голова, Олена Гординська, місто предсідателька, Марія Бабяк, касієрка, Катря Я- рош, рекордова секретарка. Стоять (2 ряд, з ліва) Марія Насевич і Марія Марусевич, члени кон трольної комісії, Олена Штогрин, референтка пр еси, Анна Сивуляк, фінансова секретарка, Тетяна Костик, член контрольної комісії, Марія Головата, референтка стипендійного фонду, Іванна Бен цаль, організаторка, Стефанія Вовчок, референтка мистецтва. Стоять (3 ряд, з ліва) гості, члени Колегії СФУЖО, Стефанія Пушкар, Іванна Рож анковська, Кикілія Ґардецька, Наталія Іщук, Лі дія Бурачинська. НОВИЙ ЕТАП Мувей Союзу Українок Канади розви- нувся у поважну етнографічну збірку, найбільшу за межами України. В „Укра їнськім Голосі4* подав п. Анастазія Ру- рик перегляд здобутків. Музейна збірка перевищав кілька тисяч експонатів, у тому 6 60 жіночих сорочок, 11 чоловічих і діточих, 10 обгорток. Поважне число рушників, верет та налавників, не зга дуючи вже про взори, яких число пере ступило тисячку. в Все те не вміщається вже в одній кімнаті. Перед комітетом му зею е велике, відповідальне завдання — розвязати справу приміщення, що да ло б змогу збірку по музейному впоряд кувати. СКЛАДАЙТЕ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДАТОК Олена Залізняк Початий українського жіночого руху Українським жінкам по' цей бік залізної заслони, згуртова ним у багатьох жіночих організаціях, розкиданим по різних державах усіх континентів, але об'єднаних спільною ідеєю служби для батьківщини та її визвольних змагань, жінкам пе рейнятим любовю і пошаною до1 всіх цінностей української культури, зайнятим працею між своїми членами і підростаючою генерацією, жінкам перейнятим-турботою про виховання, моло дого покоління, розвиток і зберігання ВСІХ його творчих сил для свО'ЄЇ нації, — цим жінкам треба згадати ті часи й обста вини, в яких поставало й оформлювалось, життя української жінки, як громадянки, як свідомого співтворця всіх наших на дбань за останні десятиліття 19-го і першу половину біжучоїго 20-го віку. Знані це справи і писалося про' те на рідних землях чимало в передвоєнних часописах, „Жіночій Долі"’, „Новій Хаті“, „Жінці", „Українці", в окремих брошурах та альманахах. Однак чи багато жінок роапоряджає тепер давніми річни ками тих часописів, навіть в країнах давнього' осідку нашої імі грації, у Злучених Державах чи в Канаді, не кажучи вже про місця нового поселення, чи тимчасового перебуваннянскитання'? Та і склад членів у жіночих організаціях тепер не такий як був давніше. Це не одноцілий моноліт „сільських кружків", з питомою собі, віками передаваною, народною культурою і звичаями; не гурт національно відроджених, (часом із захоп ленням піонерок), підприємчивих практичних міщанок; не ряди наших інтелігенток, свідомих свого обовязку громадської праці і провідної позиції. Це конгломерат жінок, різних не тільки суспільним похо дженням і матеріяльним положенням, але різних освітою, світо глядом та надбаннями з різних чужих культур і цивілізацій, під впливом яких' доводилось їм зростати і жити, а які їх тепер розєднують. Побіч давніх визначних досвідчених робітниць передвоєнного часу, що зайняли і тепер провідні позиції, багато молодого доросту і таких жінок, яких аж тепер, иа скитанні чи. в місцях нового поселення, обняла мережа жіночих організацій: та громадської праці загалом. Тому то для зміцнення суцільності організацій власне слід: використати як об'єднуючий, скріплюючий момент, 65-догню річницю оснування першого' жіночого товариства — „Товари ства Руських Жінок" у Станиславові, основаного Наталею Ко- бриінською в 1884 р. Хоч це товариство постало в невеликім,, провін'ціяльшм галицькім1 місті, і за своїм статутом мало місце вий характер^ дата його оснування має для українського жіноц тва ширше, загальне значення. Це ж була загалом перша явна правна жіноча організація на українських землях, Великі світові потрясення, перша і друга світова війна, що основно ізміняли життя на українських’землях, витворювали тим самим також інші умовини для організованої праці українського жіноцтва та мали рішальний вплив на її характер. В залежності від тих зовнішніх умовин усі змагання й осяги нашого жіночого руху можна поділити на 3 періоди: 1-ший від початків до першої світової війни, 2-гий — двадцятьліття між обома війнами, і 3-тій — сучасний, від другої світової війни. У 65-ту річницю оснування першого жіночого товариства хочу обговорити найближчий цій даті, перший період україн ського жіночого руку. На великих просторах України під російською займанщи- ною, за царського режиму, всяке організоване життя було не- дозволене, і аж до Ш61 року панувало там кріпацтво. Але і в таких умовинах українська жінка-інтелігентка проявляє себе як зріла громадянка й товаришка тих передових мужчин ідеа лістів, що змагались за кращу долю батьківщини. Визначні наші письменниці ,Ганна Барвінок і Марко Вовчок, близькі знайомі Шевченка і звеличниці його таланту, — та гро мадські передові робітниці і письменниці наступних десятиліть: Олена Пчілка, Марія Загірня, Софія Русова, історик Олександра Єфіменко, — не лише були переконані про рівноправність жінки, але й доказували це також практично своєю освітою, видатньою літературною й науковою працею, чи то просвітньою роботою cepejf народу.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
