Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
----С Ф У ж о — С в ітов а Ф е д е р а ц ія У к р а їн с ь к и х Ж ін о ч и х О р г а н іза ц ій 25-ліття діяльности пані Євгенії Ситник Вперше мала я нагоду зу стрінути її перед 25 роками на вічу в Тернополі. Там між по важними бесідницями, звернула на себе уваїгу молода, повна запалу пропагаторки коопера тивної ідеї, яка своєю палкою бесідою вміла запалити сєліяі - нок до кооперативної оправи. Опісля зустрічаємо її всю ди, де того вимагає добро у- країнської справи. В Тернополі й Тернопільщині вона бере у- часть у праці Союзу Українок, кооперації, Рідної Школи, в Бояні, читаліШ'іОросвіти, Мі щанському іБірацтві. Як добра бесідниця виголошує свої пал кі промови на зборах, анкетах, нарадах, виборчих вічах. Неди- во що польська влада зверну ла на неї свою, пильну увагу, слідила її й переслідувала, кілька разів арештувала, мучи ла своїми допитами. Коли, ж ■вона стала вчителькою, польсь ка влада заборонила їй в цілій галицькій землі, поставивши її на чорну лісту „небажаних”. З причин тих переслідувань вкін ці молода патріотка була при мушена покинути рідну землю. Вона виїхала за море до. Кана ди. Але хто любить свій народ і хоче для нього працювати, той може продовжувати, свою працю всюди, де його доля не кинула б. Так було і тут. Опи нившись на вільній канадійсь- .кіій землі в місті Виннипегу, вона зараз стала до громадсь кої піраці. Найгарячішим її ба жанням було обєднати україн ське жіноцтво згуртоване по рівних жіночих опганізаціях, обєднати до спільної праці й акції у всіх спільних намі усім:. справах і цілях; для кращого життя українців у Канаді і по мочі Рідному Краєві. Запізнав- шиїся з україн. патріоткою' бл. п. Анною йонкерс дружино- ю лікаря, родом голяїндця, Сит ник спільно з нею закладає Т о вариство канадійсько-укра- їнського Жіноцтва та об'єднує в ньому всі жіночі організації і крім того навязує звязки з ан глійськими жіночими органі заціями, і репрезентує обєд- нане українське жіноцтво cej; ред англійських кол. Від часу до часу даються з рамені того товариства в англійських ко лах відчити про Україну й тим' способом пропагує українську справу. В часі мойого першо'го побуту в Канаді перед 20 рока ми я мала нагоду брати участь в таких спільних товариських сходинах і винесла з них як найкраще враження й- переко нання що це був дуже корис ний та доцільний спосіб пропа гування української справи серед англійського (жіноцтва;. За час 8-літнього існування то го товариства якого толовою ввесь час була п. Йонкер, а се кретарем й душею п. Ситник, це товариство проявляло дуже живу діяльність: у строювало' масові протестаційні віча в о- бороні прав уараїнськаго на роду на рідних землях опано ваних ворогами, давано поміч політичним вязням якими бу ли наповнені вязниці за Поль щі, поміч інвалідам що стра тили здоровя в боротьбі за волю рідного краю., давано поміч Рідній Школі, яку утри мувало власними силами укра їнське громадянство, а у вели кій мірі само вбоге свідоме у- країнське селянство. Пані Ситник є теж одною із основниць Організації Украї нок ‘Канади яка є поширена бвгенія Ситник по всій Канаді і яка перша ста ла членом С. Ф. У. Ж. О. та щи ро працює в цій організації з великим запалом аж до сього дні як провідна її членка, од нак не відмовляючись від спів праці з іншими жіночими ор ганізаціями як того зайде по- Від кількох літ пані Ситник є толовою Централі Жіночого КУК-а і .на цьому відповідаль ному становищі а також_ на сторінках часописі® пані Сит ник гаряче заступає, й пропа гує поміч українським скиталь цям в Европі. Для збірок фон дів, одежі й усякої можливої помочі пані Ситник не жаліє ні труду ні коштів ї імя її до бре знане їй шановане серед е- вропейських окитальщів. Вона й тепер клопочеться справою переселення вдів із сиротами що її започаткувала Світова Федерація Українських Жіно чих Організацій (у скороченні' СФіУЖО ) що її покликало ор ганізоване жіноцтво до життя на своєму Світовому Конгресі що відбувся з ін іц іа т и в и СУА в листопаді, 1948 р. Пані Сит ник була делегаткою від орга нізації 'КУ!К на тому конгресі й зістала там вибраною містоіго- ловою СФУЖО на .Канаду. Тут ще слід згадати, що власне Центіраля ОУК, якої основни- цею і членкою проводу є п. Ситник, перша доцінила вагу й значення .СФУЖО і формально вступила в її члени. Так виглядають тільки в скороченні подані ці етапи громадської праці яку'за тих 25 літ перейшла ця невтомна громадська робітниця. Хай ці щирі, короткі слова признання які ось тут вксказу- Наша анкета Ми є напередодні конгресу .Світового Союзу Матерей в Парижі, що йде під кличем „Мати в господарському жит ті” і має насвітлити потреби й недомагання* їжінки у тій ділян ці. Що моїже сказати до того наша мати, яка ставить свої перші кроки в новій країні та ще й часто-густо сама одна, без помочі чоловіка? Труднощі її незмірні. Кон грес, що* радить, навіть не у- являїє собі глибини й розміру її завдання. Тому й розписуємо анкету. Разом із цим числом наспіють анкетні листки,, уложені нашою вче но ю-демогра ф о;м Г алиною Селегень. Вони допоможуть перш усього схопити економі чні умовиїни. прожитку «нашої матері, що в теперішній стадії такі в-аж-ні. Зібраний матеріял поможе нам повести відповідні акції у Світовому Союзі Мате рей. Вістки Федерації .На запрошення Світового Союзу Матерей (М. М. М.) СФУЖО бере участь у цього річному конгресі М. М. М., що відбудеться в Парижі у днях 7. і 8. червня. Повновласть засту пати СФУЖО одержали член управи Федерації пп. Ірина Па- вликовська, голова ОУЖ в Ні меччині, 'член .ради Федерації п. Зінаіда Витязь, голова Жін. Секції при ,УДК в Бельгії. За ступницею- наших представ ниць та заявковою між М.М.М. і СфУЖО являється відома в Парижі лікарка українка др. Олександра Піснячевська. .На Великдень, відбулася! в Буенос Айрес, столиці Ареген- тини, нарада пягги жін. органі зацій у справі рідно-шкіліьного навчання нашої дітвори. Досі в Аргентині такого не було, от же Союз Укранок дав ініція- тиву до створення відповідно го комітету. Українське жіноцтво Бельїгіїї приступає до створення само стійної жіночої організації. До теперішня Жіноча Секція при УДК в Бельгії скликує у тій ці лі жіночий зїзд на 2 липня. І дзвенить у серці Пісня колискова, В бій життя візьму я, Мамо, твоє слово. Уляна Кравченко * Чарами степу смуток розвійте Щоб не зосталося й тіні, Подихом свіжим серце зогрійте, Серце замерзле, в чужині. Париж Діма ємо, будуть їй підтримкою й заохотою до дальшої важкої але ворисної і важної промад- сьїкої праці якої наша батьків щина ,в цих часах так дуже від усіх нас потребує. Щасти Вам, Боже! К. Чи це поможе? (Дискусійна стаття) У 3. числі „Нашого Життя“ п. Л. Ілвченко заторкнула пи танню про звЯзки із жіночими організаціями. Справа більше скомплікована, ніж собі уявляє шановна авторка. Річ у тому, що більшість міцних і впливо вих жіночих організацій ста новлять собою частини міжна родних обєднань. Прийом до цих міжнародних обієднань, як напр. Міжнародна Жіноча Ра да — узалежнений від держав ного існування цієї чи іншої нації. Це становило завжди та й тепер становить ще більше труднощів для тоїго. щоб жін ки окупованих країн, напри клад росіянами, могли б мати вільний голос в цих організа ціях. Всі ці організації творились тоді, коли вважалося, що кож на держава заступає одну на цію. В усякому разі, у стату тах цих організацій не зробле но жадних вийнятків на випа док поневолення одної нації іншою всередині держави, або на випадок примусового пере вороту й поневолення одної нації другою в імя або під ма скою якоїсь доктрини, як це маємо тепер із рядом східно європейських держав. Тому тут треба було б роз почати довгу акцію атаки, і то спільної з жінками інших по неволених народів, саме на централі цих організацій, щоіб вони застановились над тим, кого власне вони приймають у свої ряди. Наприклад ОН так і називають ці країни „совіт ський блок"'. Чи хотять і між народні жіночі організації ма ти у себе „совітський блок"? Чи не суперечить це основним завданням, поставленим у їх статутах? Чи не паралізує це їхньої праці і не вносить непо трібного розколу і розбиття сил? Чи вони борються за рів ність жінки перед законом, чи рівність її у безправ’ї? Отакі питання треба ставити перед міжнародними організа ціями, в тому числі і перед Со юзом Університетських Жінок і Т. д. Це є робота для тих наших жінок і жіночих організацій, які входять членами до таких організацій: особливо в Аме риці й Канаді, але також і в Аргентині, Бразилії. Австралії і скрізь. На цей пункт повинні ми скерувати всі зусилля. В усіх краєвих організаціях, що є членами міжнародних ор ганізацій, повинні бути наші жінки членами, і скрізь саме ці питання піддавати під обго ворення. Коли централі кожної країни — а за ними і міжна родні централі — діставати муть багато запитів і протестів та вимог про зміну статуту, це може привести до результа тів. Це довіга робота, що вима гає багато наполегливості і терпеливості, тому її треба вже тепер починати. Всі молодечі •відділи і кожна окрема інтелі- (Продовження на Стороні 8-іі)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
