Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
НАШЕ Ж ИТТЯ-O U R LIFE Урядовий орган Союзу Українок Аме- Мки, виходить кожного місяця. Редакція й адміністрація, 866 Норт 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата у Злучених Державах $2.00 річно, на пів року $1.25. В Канаді $^.50 річно, на пів року $1.50. Поодиноке число 20 центів. Official monthly publication of the Ukrainian National Women’s League of America, Inc., 866 North 7th Street, Philadelphia 23, Pa. Subscription in the United States $2.00 per year —$1.25 for б months. Subscription in Canada $2.50 per year, Yг year $1.50. Single copy 20 cents. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Срібний Ювілей С о ю з у Українок Америки Для українського жіноцтва, зорганізаваного в Союзі Укра їнок АмеРики, рік 1950 відзначує історичну подію. В цім році закінчується перше чверть-століття існування СУА. З цієї на годи Централя СУА проголосила святкування 25-ліття нашої організації, а це значить — Срібний 'Ювілей СУА. Чверть сто ліття, на погляд, це великий протяг часу та на ділі в житті організації це час короткий і не важно, чверть чи пів століття, але важно є те, що за цей час осягнула наша установа. Перегортаючи сторінки нашої памяті, бачимо пройдений шлях, на якому стрічали ми різне — сумне і радісне, прикре і гарне, поважне і наївне — всякого бувало» Життя в нашій організації не оксамитом було встелене, і повірте що СУА це суспільна школа. Чим більше труднощів, тим багатше і жва віше це життя. Не легко було основницям СУА започатковувати жіночу організацію. Жадна з нас не піала відповідного підготовлення, але видно що тих вісім жінок, які 12 березня, 1925 року, зій шлись на перші ініціятивні збори й поклали перші основи під цю трівку організацію, мали щарливу руку і Бог благословив їхні задуми. З історії українського життя в Америці знаємо, що були й перед ткм спроби організування жіноцтва, але ці спроби не мали бажаного успіху. Однак і ці невдачі висе були певним по чином і знаком, що українське жіноцтво в.Америці бажало об-і єднання, зближення і порозуміння. Організація українського жіноцтва в Америці була природним явищем. Жіноцтво заба жало вийти зо своїх хатніх куточків у ширший світ, бажало освіти й обміни думок, а понад усе в його душі царила свідо міш» і; бажання духіового звязку- з рідною землею і саме ця глибоко в душі захована туга за рідним краєм ще дужче спо нукувала жіноцтво до гурту. Був час що жіноцтво не розуміло, навіщо ця організація, які користі з неї та що говорити до збору жіноцтва. Але мабуть сам Бог керував нашими думками, бо в серці являлась любов і замилування до нової, незнаної організаційної праці для укра їнського народу, і ось на самих початках в нашому статуті по явилась одна із перших точок, навіяна сердешною любовю до свого рідного народу — „Поміч Рідному Краєві*4. Саме на перших ін іц іа т и в н и х зборах першої вісімки СУА, в якої числі були Олена Лотоцька, Стефа Абрагамовська, Анна Кулик, Юлія М. Шустакевич, Марія Дембіцька, Юлія Ярема, Ка терина Шутак і Катерина Гупалова, ми постановили поставити „Поміч Рідкому Краєві" в основу діяння нашої організації. Бо хоч ми жили на американській землі, але душею і нашими дум ками ми ринули в рідний край. На той сам шлях ставали разом з нами другі жінки, які стали приєднуватись до СУА. А з рідних земель наспівали невеселі вісті. Ми довідувалися про жорстокі переслідування наших братів і сестер, про масові арешти, пацифікацію та про мовні, політичні й економічні ре пресії зо сторони окупантів. Відчуваючи це все, ми гаряче ба жали помогти нашим братам морально і матеріяльно* Цей па тріотичний обовязок нас обєднував, давав ін іц іа т и в у до праці, родив ентузіязм і втягав до СУА щораз більший круг жіноцтва, з-поміж якого вибивались на перед сміливіші та здібніші й по малу брали провід в організації. До розвою СУА багато причинився наш найстарший що денник „Свобода", на якого сторінках постійно появлялись до писи і справоздання про працю СУА, спершу в околиці Ню Йорку та Нюарку, а також “Америка”, яка пізніше на якийсь час відступила місце на офіційну сторінку для СУА. Жіноцтво читаючи про Союз Українок, стало цікавитись ним, набірати охоти до .організації і скоро стали творитись відділи по біль ших і менших українських осередках. І так за 10—15 років витривалої постійної пращі відділи СУА розкинулись сіткою по цілих Злучених Державах і СУА став найбільшою жіночою організацією на американськім континенті. Багато завдячували ми нашим посестрам на рідних землях, які своєю працею у трудних обставинах під польським окупан том були нам прикладом і заохотою. „Жінрча Доля“ і „Жінка" були постійно часописами, які були для нас порадою та ін іц іа т и в о ю , а Централя наша була в постійнім звязку із Союзом Українок у Львоу. Так минав рік за роком. Жіноцтво наше розвивалось у своїй організації, пізнавало товариську поведінку, училось розуміти одне одного, набіралося громадських ширших поглядів, шука ючи нбчих шляхів і кращого знання. Сьогодні, вершком нашого надбання є своя жіноча самостійна газета “Наше Життя”, якою ми тіціимося вже семий рік. „Наше Жи*тя“ це зеркало органі заційного життя СУА. Воно держить нашу організацію при праці і при житті. Стаючи на, порозі нового чверть-століття, передбачуємо для себе ще важчі обовязки, як дотепер. Перед нами проблема, як вдержати те що придбали. Теж нове завдання приєднання до СУА жіноцтва нової іміграції, а що найважціше, то приєднання до СУА українок роджених на американській землі та обєд нання їх із жіноцтвом нашої нової іміграції. Бо тільки в цей спосіб наші дотеперішні прибутки зможуть поширюватись і зростали, а СУА зможе стати для українського жіноцтва під ставою української самостійної державної думки, організацій ної моралі і сестриної любови. На овиді перед нами також важка небезпека, з якою ми мусимо звести серіозну боротьбу. Кладучи основи під СУА 25 років тому, ми не реалізували небезпеки, яка грозить нам тепер від комунізму. Ця зараза, яка іде на підбій цілого світу, яка прямує до знищення христіянської культури, індивідуальної свободи, а зосібна до знищення американського способу життя і демократії, вкручується в усі організації, на те, щоб ширити хаос, недовіря, руїну і знищення. Для того членки СУА мусять мати відкриті очі і ясні думки та пильнувати й оберігати свою організацію від тієї зарази. З нагоди Срібного Ювілею СУА висказую велику радість, яку відчуваю в моїм серці, д рівночасно висказую сильне сер дечне бажання, щоб СУА був дальше провідною зорею на шля ху, по якому йтимуть нові кадри українського жіноцтва. Жінкам багатьох народів дано цагоду працювати у своїй власній вільній державі. Українська жінка, як громадянка, не мала дотепер ще цієї золотої нагоди* Тому ми жінки, горожанки вільної'Аме рики, п о в и н н і прямувати і помагати, щоб у світі настала воля всім народам та запанувала правда і справедливість. Коли світі буде свобода, правда і справедливість, за яку сьогодні борються в с і поневолені народи, а між ними і наш український народ, тод> Україна стане незалежною державою, а Союз Укра їнок Америки досягне своєї найбільшої мети. ЮЛІЯ М. ШУСТАКЕВИЧ. Гимн Союзу Українок Америки (Слоіва С. Мусійчука, музика М. Гай'во<р енського). Гей сестри, в гору очі І духа .піднесім, Стрічати кращу долю Ми раїзом всі ідім. Вже ох.одить ясйе сонце Для України дочок, Нас кличе всіх до праці Союз Українок! Нас кличе дух героїв Що .влали в боротьбі, Не можна нам бездільно Гаїти час в журбі’. З прапором синьо-жовтим Вперед ідім крок, в крок, А гасло всіх нас буде Союз Українок! На бажання Централя вишле ноти до цього гимну. Юрій Клен П ОМ О ЛІМО с я ...Тож поім-олімося за полонених, Які у морі 'бурянім пливуть, Та ще за страждуяцих і угнетених, Які шукають марно світлу путь, 3а. всіх в снігу зажива по'гребених, Які .шляху додому не знайдуть. Над ними, Господи, в небесній тверді Простри свої долоні милосерді. Ще помолімося за всіх, кому ©же не оудило-ся узріти світла, Що їх я думкою не обойму; За всіх, кому зруйновано їх житла, Кото безжально кинули в тюрму, Щоб радість їм ніколи не розквітла. О, тільки дотиком легеньких рук, іПозібав їх, Господи, страждань і мук! іП о м о л и 'м о -с ь за тих, ицр, у розлуці Помруть, відірвані від рідних хат; (Помолимось за тих, що у розпуці Вночі гризуть залізні штаби грат, Що душать жаль у невимовній муці, За тих, кого- веде на страту кат. •Над ними, Господи, в небесній тверді Простри свої долоні милосерді! Тож ревно помолімося за всіх, Кого сувора доля не гіригорне, Хто не зазна ні радості, ні втіх, За всіх, кого- нещадно чавлять жорна, Кому завмер у горлі криком сміх, Чиї неясні дні, як ночі, чорні. Ти, Боже, їх у темряві не кинь, Благослови їм шлях серед пустинь. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
