Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Вістки з жіночих централь АВСТРАЛІЯ У серпні, 1949, постав перший жіно чий осередок в таборі Ковра, про що ми свого часу вітували. Із цього малого по чину пішли й дальші. Вміру того як наше поселення розміщувалось по цілій країні в,риинала потреба нових, більших осе редків. Українці розсипані в 6 стейтах Австра лії. Ще немає повного перегляду їх роз міщення. Найбільше їх знайшлося в Новій Південній Валії і саме тут, у таборі Ков ра, завязався перший осередок. Таборове життя сприяло гуртуванню сил. Та це був тільки етап. Важніше було зібратися жінкам у столиці стейту Сидні. І справді читаємо на жіночій сторінці “Вільної Думки” з 2 квітня про створення ІНІЦІА ТИВНОГО комітету, а скоро потім і про за гальні збори кружка ОУЖ в Сидні. Голо вою вибрана п. Яськевич. Ще не всі табори Нової Південної Ва лії мають свої осередки. Завданням кру жка у Сидні буде тепер дати почин до заснування їх. Тому й читаємо на тій же сторінці інструкцію, про те, як зало- жити кружок ОУЖ. Згідно з австралійсь кими законами зложення організації не треба зголошувати владі. Другий з черги стейт, замешкалий ук-. раїнцями це Південна Австралія зо сто лицею Аделайда. Часописи принесли віст ку про існування там кружка ОУЖ (“У- країнець—Час”, ЗО квітня), одначе точ нішого звіту про склад управи та діяль ність ми ще не одержали. А Українська Громада постала в Аделайді одною з перших і в таборі Гендон відбувся пер ший український мистецький вечір. Третім стейтом, в якому поселені укра їнці е Вікторія зо столицею Мелберн. Тут уже в січні, 1950, постав кружок ОУЖ, де головує п. Марія Осідач. Кружок зма гає також до заснування кружків по та борах чи пак провінційних осередках. Четвертим обізвалась Західна Австра лія, де в таборі Нортгем постав 5 березня кружок ОУЖ, якого головою вибрано п. Мандичевську. Цікавою новинкою € окре ма виховна референтка у складі управи. Де є дуже важне, коли зважити, що збе реження молодого покоління в одним із найважніших наших завдань. Тому у пля- ні праці зустрічаємо як окрему точку— працю над дітьми. Можна догадуватися, що йде про вивчення письма і співу. Ви ховною референтною табору Нортгем є п. Яремович. І так жіноче життя в Австралії є у стадії організації. За короткий час одно го року постали три осередки у столи цях стейтів та кілька таборових. Праця йде повільним ходом, хоч певно вперед. Причиною є розсипання української гро мади, малий відсоток інтелігенції і певна нехіть до організації в жіночої маси. По трібний є індивідуальний, обережний під хід та відповідний, приступний зміст пра ці. Не без шкідливого впливу є також пар тійне розбиття, що перенеслося із емігра ційними кораблями на новий грунт. Хоч жіноцтво по своїй вдачі не почуває себе добре в партійному доктринерстві, та ми ролюбне й невироблене, уступає часто перед аргументами чоловіків чи братів. Саме тепер іде дискусія над питанням, чи залишитись ОУЖ автономною органі зацією при Українських Громадах, чи о- бєднатись на основі окремого статуту. В тій цілі 16 квітня прийнято на засіданні Ради Української Громади в Сидні резо люцію, що залишає ОУЖ “з точки зору інтересів цілості нашого життя” при Ук раїнських Громадах як жіночу секцію”. Окремим здобутком жіночої праці в Ав стралії являється жіноча сторінка, що ви ходить двотижнево при “Вільній Думці”. Редагує письменниця Ірина Винницька. Тут появляються вістки про життя круж ків, заклики й інструкції. Також цікава літературна частина, та репортажі (Пи сання писанок). Л. Б. СФУЖО В ЧУЖІЙ ПРЕСІ В італійськім часописі “Сіцілія дел Попо- ло” появилась нотатка такого змісту: Створено Світову Федерацію Уркаїнсь- ких Жіночих Організацій закордоном. Ті організації розкинуті по всіх континентахч світу і нараховують багато тисяч членів між українськими збігцями. їхня ціль, по при інші добродійні і суспільні завдання, виховання української молоді в любові до батьківщини, свободи і справедливості. Головою Світової Федерації вибрана ві дома патріотка письменниця Олена Кисі- левська, яка має вже вище 80 років, але не зважаючи на свої літа, проявляє жваву діяльність. Вона працює як громадська ді ячка від 17-ого року життя. В часі 1 світової війни одержала приз нання (відзначення і медалі) за свою працю у Червоному Хресті. В 1928 р. була вибрана сенаторкою і заступала українське населення в поль ськім сенаті у Варшаві. Цей мандат за держала аж до вибуху 2 світової війни. ВАКАЦІЙНІ ОСЕЛІ Крізь нашу пресу проходять вістки про приготування вакаційних осель. Одною з перших країн, що це перевела, була Бель гія, що вже в 1947 мала свою вакацій- ну оселю. Торік у літі влаштовано оселю в Америці, на переломі 1949-50 перевела це у себе Аргентина. Цього року вперше готується до оселі Англія, що придбала гарну інвалідську садибу. Також Бельгія поновлює свої заходи (торік у них не було оселі). Ідуть енергійні заходи, щоб влаштувати кілька осель у Злучених Дер жавах. В Канаді це завдання перебрав на себе Пласт. Рух до влаштування вакаційних осель —стихійний. Як батьки так і дітвора зма гають до того, а виховні чинники спів- діють. Жіночі організації можуть при чинитись то ініціятивою, то допоміжним трудом. 6 країни, де ще не було вакацій- ної оселі (Австралія, Бразилія, Венезуе- ля). А коли вже й переводять їх, то збір ка посуди або імпреза влаштована на ко ристь осель, облегшить це діло. НОВІ книжки ІВАННА ПЕТРІВ: За душу дитини. Накладом Українського Видавництва в Бельгії. К. Мулькевич—Малін, 1949. На скитальщині, а дальше на новому поселенні стають перед нами виховні про блеми. Як вщіпити наше молоде поколін ня? Як вщіпити йому моральні засади, як приготувати його до життя? А як збе регти в ньому любов до свойого рідного? Батько здебільшого зайнятий поза домом, отже ввесь тягар виховання спадає тепер на матір. її й запитує авторка на початку книжки, чи застановляється вона над цим відповідальним завданням? В коротеньких уступах зясовує авторка усі виховні питання. Авторитет батьків, любов у родині, кари та нагороди, дитячі мрії, дух спротиву, упертість і лінивство дитини, релігійний і патріотичний елемент, вибір звання, ось те що повинні передума ти батько й мати. Приклади до того чер пає авторка зо свого багатого досвіду. А теоретичні напрямні приховані в неї так глибоко за життєвою правдою, що й не відчуваємо їх. Простота стилю та приступність теми ще більше притягають до себе. Книжечка ця зворушить напевне кожну матір і ви- ховницю. Можемо бути вдячні, що серед бур і мандрівок пролунав такий ніжний голос перестороги. Л. Б. ЖІНКИ РЕЖИСЕРКИ ЗДОБУВАЮТЬ ГРУНТ Нещодавно вітала Филаделфія виставу і гру Олімпії Добровольської. Гостра по літична сатира вийшла незрівняно в її постанові, й “За двома зайцями” потряс ло залею. Мистецька студія Й. Гірняка у великій мірі завдячує їй успіх у новому світі. Український Артистичний Ансамбль у Парижі провадить також режисерка Єв генія Чайка. їй завдячуємо постанову безсмертної Наталки Полтавки з такими знаменитими виконавцями як Інна Ро- говська, В. Тисяк і Дегтярів. У підготові “Лісова Пісня” Лесі Українки. Преса принесла вістку про виставу “Мина Мазайла” в Парижі. Режисеркою була Ніна Пилипенко, учениця Курбаса. Вона згуртувала талановитий акторський молодняк і проводить із ними лінію свого великого майстра. ПОЧЕСНІ ГОСПОДИНІ У. А. ДОМУ Потреба українського дому в Виннипе- гу була така дошкульна, що тамошня фі лія УНО приступила до будови. Передба чені кошти будови були великі, але буді вельний комітет поклав свою надію на жертвенність громадянства та рухливість жінок-контестанток. І справді жінки-кон- тестантки виказали повне зрозуміння для цього завдання. Нераз серед важких умовин, повних 18 місяців працювали вони й зібрали в сумі поверх $11,000. Перше місце зайня ла п. Параскева Нагорняк сумою поверх $6,000 дол., дальше йдуть пп. Казимир а Коваль, Розалія Піуш і Настя Шеремета. Будівельний комітет признав їм назву почесних тосподинь Українського Народ ного Дому. ЖІНКИ МАЛЯРКИ В Сувіклі, Па., виступила з виставкою картин талановита малярка Стефанія Ольшанська Комарницька. У Боффало, Н. Й., працює тепер маляр ка Ольга Дядинюк, на яку звернула увагу місцева преса, а Інтернаціональний Інсти тут дав їй приміщення для праці. УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА ЗДОБУЛА ПЕРШЕ МІСЦЕ У контесті писанок, що його влаштувала взяв участь також централя Союзу Укра їнок Америки українськими писанками. Поміж литовськими та іншими зразками наша псанка здобула першу нагороду. Повідомлення про признання нагороди в сумі 10 дол. розіслано всім учасникам контесту. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Кн. Оксана Токаржевська-Карашевич Недавно тому преса принесла вістку про смерть княгині Оксани Токаржевської Карашевич у Лондоні. Відгуки були ску пі, а постать цієї незвичайної українки заслуговує на особливу увагу. Оксана Токаржевська-Карашевич похо дила з роду Лотоцьких і була дочкою ві домого нашого вченго й діяча, Олександра Лотоцького. Вихована в Петербурзі, вона придбала основне знання чужих мов, що потім виявилося для неї дуже цінним. Дім її батьків був. осередком українського- життя в північііій столиці, і тут Оксана розвинула вже замолоду товариські талан ти, що їй пізніше влекшували всюди на- вязування звязків. Бурливий час революції стягнув усю їх рідню до Києва, де Оксана з головою пір нула в тодішнє громадське й товариське життя. Завдяки її товариському вмінню та знанню мов вона виявила себе дуже* корисною, чи то в канцелярії міністерства закордонних справ чи в похідній канце лярії Головного Отамана. Пізніше това- ришила батькові як секретарка підчас його посольства в Царгороді. На емігра- цї одружилася в 1921 р. з князем Іваном Токаржевським-Карашевичем, тодішнім міністром закордонних справ УЩР. Від того часу товаришила вона чоловікові в е- мігрантській мандрівці, що вела її через Францію й Італію до Англії. Тут стрінула, її на порозі 1950 р. невблаганна смерть. У памяті загалу Оксана Токаржевська- Карашевич закріцилася як талановита жінка з виразними товариськими здібнос тями. За цим видом крилось багато більше- прикмет, що не все могли себе виявити. Найвиразніше показала це її роля в “Французькому Товаристві Українознав ства”, що заснувалось було в Парижі. Ту т Оксана Токаржевська-Карашевич розви нула все своє організаційне вміння, вла штовуючи виставки українських малярів,, концерти українських музичних творів,, врочисті академії та благодійні вечірки. Протягом 5 літ існування товариства во на була його душею. В Італії вона використала свою широ ку освіту й вироблений стиль, стаючи- співробітницею італійських часописів. Те мою її писань були українські актуалія, що їх треба було насвітлювати—колекти візація, голод, концтабори. В Англії прийняла живу участь в ос- нуванні тамошнього жіночого осередку. її заходами відбувся торік вечір Олени Пчіл- ки. Усі ці виступи показують, які були 6 можливості покійної, колиб були до того* відповідні життєві умовини. В інших, щасливіших народів діють так дружини амбасадорів, гуртуючи політиків та мистців в елегантних салонах та веду чи для своєї країни важну роботу. Вона не мала таких рямок для своєї праці. Та завдяки своїй багатій особистості вона проводила цю роботу сама одна з немен- шим успіхом. З її передчасною смертю понесли ми велику втрату. Вона була нерозривно звя- зана з великим та світлим іпматком на шої історії і грала в ньому не останню ролю. Велика шкода, що не вдалось їй закріпити у споминах цього часу. Чужа земля накрила її, як багатьох свідків нашого минулого. Нехай же вона буде пером втомленій мандрівниці. Передплачуйте “Наше Життя* УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УСІХ МІСЦЕВОСТЯХ АМЕРИКИ просимо НЕ ПРИЗНАЧАТИ на неділю, 1 жовтня, 1950, організаційних або інших імпрез. На цей день просимо резервувати залі для потреби УККА. Дальші інформації будуть видані в найближчому часі у пресі. Український Конгресовий Комітет. Чи це поможе? (Продовження з 7-ої сторони) гентна та енергійна свідома у- країкна повинна взяти, собі це до виконання — і то «же за раз. Якщо 'ми не доб'ємося, зміни статуту, то бодай поставимо' під обговорення !і висвітлення1 багато нових проблем і в тому числі, насамперед, нашу укра їнську проблему. Ооюїзи Українок та інші жіг ноічі організації ® цілому сві ті мусять взятись до вия снення цієї справи, перед місце во уродженими українками, та впливатц на них, щоб активізу валися ® міжнародних органі- ззаціяіх, і активізували б там нашу справу. Мені здається, що це було б певним і чималим кроком впе ред у роботі нашого молодого’ жіноцтва, уродженого' поза у- мраїнськими землями. Г. Лесенко. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
