Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
----С Ф У ж о — С в ітов а Ф е д е р а ц ія У к р а їн с ь к и х Ж ін о ч и х О р г а н іза ц ій 25-ліття діяльности пані Євгенії Ситник Вперше мала я нагоду зу стрінути її перед 25 роками на вічу в Тернополі. Там між по важними бесідницями, звернула на себе уваїгу молода, повна запалу пропагаторки коопера тивної ідеї, яка своєю палкою бесідою вміла запалити сєліяі - нок до кооперативної оправи. Опісля зустрічаємо її всю ди, де того вимагає добро у- країнської справи. В Тернополі й Тернопільщині вона бере у- часть у праці Союзу Українок, кооперації, Рідної Школи, в Бояні, читаліШ'іОросвіти, Мі щанському іБірацтві. Як добра бесідниця виголошує свої пал кі промови на зборах, анкетах, нарадах, виборчих вічах. Неди- во що польська влада зверну ла на неї свою, пильну увагу, слідила її й переслідувала, кілька разів арештувала, мучи ла своїми допитами. Коли, ж ■вона стала вчителькою, польсь ка влада заборонила їй в цілій галицькій землі, поставивши її на чорну лісту „небажаних”. З причин тих переслідувань вкін ці молода патріотка була при мушена покинути рідну землю. Вона виїхала за море до. Кана ди. Але хто любить свій народ і хоче для нього працювати, той може продовжувати, свою працю всюди, де його доля не кинула б. Так було і тут. Опи нившись на вільній канадійсь- .кіій землі в місті Виннипегу, вона зараз стала до громадсь кої піраці. Найгарячішим її ба жанням було обєднати україн ське жіноцтво згуртоване по рівних жіночих опганізаціях, обєднати до спільної праці й акції у всіх спільних намі усім:. справах і цілях; для кращого життя українців у Канаді і по мочі Рідному Краєві. Запізнав- шиїся з україн. патріоткою' бл. п. Анною йонкерс дружино- ю лікаря, родом голяїндця, Сит ник спільно з нею закладає Т о вариство канадійсько-укра- їнського Жіноцтва та об'єднує в ньому всі жіночі організації і крім того навязує звязки з ан глійськими жіночими органі заціями, і репрезентує обєд- нане українське жіноцтво cej; ред англійських кол. Від часу до часу даються з рамені того товариства в англійських ко лах відчити про Україну й тим' способом пропагує українську справу. В часі мойого першо'го побуту в Канаді перед 20 рока ми я мала нагоду брати участь в таких спільних товариських сходинах і винесла з них як найкраще враження й- переко нання що це був дуже корис ний та доцільний спосіб пропа гування української справи серед англійського (жіноцтва;. За час 8-літнього існування то го товариства якого толовою ввесь час була п. Йонкер, а се кретарем й душею п. Ситник, це товариство проявляло дуже живу діяльність: у строювало' масові протестаційні віча в о- бороні прав уараїнськаго на роду на рідних землях опано ваних ворогами, давано поміч політичним вязням якими бу ли наповнені вязниці за Поль щі, поміч інвалідам що стра тили здоровя в боротьбі за волю рідного краю., давано поміч Рідній Школі, яку утри мувало власними силами укра їнське громадянство, а у вели кій мірі само вбоге свідоме у- країнське селянство. Пані Ситник є теж одною із основниць Організації Украї нок ‘Канади яка є поширена бвгенія Ситник по всій Канаді і яка перша ста ла членом С. Ф. У. Ж. О. та щи ро працює в цій організації з великим запалом аж до сього дні як провідна її членка, од нак не відмовляючись від спів праці з іншими жіночими ор ганізаціями як того зайде по- Від кількох літ пані Ситник є толовою Централі Жіночого КУК-а і .на цьому відповідаль ному становищі а також_ на сторінках часописі® пані Сит ник гаряче заступає, й пропа гує поміч українським скиталь цям в Европі. Для збірок фон дів, одежі й усякої можливої помочі пані Ситник не жаліє ні труду ні коштів ї імя її до бре знане їй шановане серед е- вропейських окитальщів. Вона й тепер клопочеться справою переселення вдів із сиротами що її започаткувала Світова Федерація Українських Жіно чих Організацій (у скороченні' СФіУЖО ) що її покликало ор ганізоване жіноцтво до життя на своєму Світовому Конгресі що відбувся з ін іц іа т и в и СУА в листопаді, 1948 р. Пані Сит ник була делегаткою від орга нізації 'КУ!К на тому конгресі й зістала там вибраною містоіго- ловою СФУЖО на .Канаду. Тут ще слід згадати, що власне Центіраля ОУК, якої основни- цею і членкою проводу є п. Ситник, перша доцінила вагу й значення .СФУЖО і формально вступила в її члени. Так виглядають тільки в скороченні подані ці етапи громадської праці яку'за тих 25 літ перейшла ця невтомна громадська робітниця. Хай ці щирі, короткі слова признання які ось тут вксказу- Наша анкета Ми є напередодні конгресу .Світового Союзу Матерей в Парижі, що йде під кличем „Мати в господарському жит ті” і має насвітлити потреби й недомагання* їжінки у тій ділян ці. Що моїже сказати до того наша мати, яка ставить свої перші кроки в новій країні та ще й часто-густо сама одна, без помочі чоловіка? Труднощі її незмірні. Кон грес, що* радить, навіть не у- являїє собі глибини й розміру її завдання. Тому й розписуємо анкету. Разом із цим числом наспіють анкетні листки,, уложені нашою вче но ю-демогра ф о;м Г алиною Селегень. Вони допоможуть перш усього схопити економі чні умовиїни. прожитку «нашої матері, що в теперішній стадії такі в-аж-ні. Зібраний матеріял поможе нам повести відповідні акції у Світовому Союзі Мате рей. Вістки Федерації .На запрошення Світового Союзу Матерей (М. М. М.) СФУЖО бере участь у цього річному конгресі М. М. М., що відбудеться в Парижі у днях 7. і 8. червня. Повновласть засту пати СФУЖО одержали член управи Федерації пп. Ірина Па- вликовська, голова ОУЖ в Ні меччині, 'член .ради Федерації п. Зінаіда Витязь, голова Жін. Секції при ,УДК в Бельгії. За ступницею- наших представ ниць та заявковою між М.М.М. і СфУЖО являється відома в Парижі лікарка українка др. Олександра Піснячевська. .На Великдень, відбулася! в Буенос Айрес, столиці Ареген- тини, нарада пягги жін. органі зацій у справі рідно-шкіліьного навчання нашої дітвори. Досі в Аргентині такого не було, от же Союз Укранок дав ініція- тиву до створення відповідно го комітету. Українське жіноцтво Бельїгіїї приступає до створення само стійної жіночої організації. До теперішня Жіноча Секція при УДК в Бельгії скликує у тій ці лі жіночий зїзд на 2 липня. І дзвенить у серці Пісня колискова, В бій життя візьму я, Мамо, твоє слово. Уляна Кравченко * Чарами степу смуток розвійте Щоб не зосталося й тіні, Подихом свіжим серце зогрійте, Серце замерзле, в чужині. Париж Діма ємо, будуть їй підтримкою й заохотою до дальшої важкої але ворисної і важної промад- сьїкої праці якої наша батьків щина ,в цих часах так дуже від усіх нас потребує. Щасти Вам, Боже! К. Чи це поможе? (Дискусійна стаття) У 3. числі „Нашого Життя“ п. Л. Ілвченко заторкнула пи танню про звЯзки із жіночими організаціями. Справа більше скомплікована, ніж собі уявляє шановна авторка. Річ у тому, що більшість міцних і впливо вих жіночих організацій ста новлять собою частини міжна родних обєднань. Прийом до цих міжнародних обієднань, як напр. Міжнародна Жіноча Ра да — узалежнений від держав ного існування цієї чи іншої нації. Це становило завжди та й тепер становить ще більше труднощів для тоїго. щоб жін ки окупованих країн, напри клад росіянами, могли б мати вільний голос в цих організа ціях. Всі ці організації творились тоді, коли вважалося, що кож на держава заступає одну на цію. В усякому разі, у стату тах цих організацій не зробле но жадних вийнятків на випа док поневолення одної нації іншою всередині держави, або на випадок примусового пере вороту й поневолення одної нації другою в імя або під ма скою якоїсь доктрини, як це маємо тепер із рядом східно європейських держав. Тому тут треба було б роз почати довгу акцію атаки, і то спільної з жінками інших по неволених народів, саме на централі цих організацій, щоіб вони застановились над тим, кого власне вони приймають у свої ряди. Наприклад ОН так і називають ці країни „совіт ський блок"'. Чи хотять і між народні жіночі організації ма ти у себе „совітський блок"? Чи не суперечить це основним завданням, поставленим у їх статутах? Чи не паралізує це їхньої праці і не вносить непо трібного розколу і розбиття сил? Чи вони борються за рів ність жінки перед законом, чи рівність її у безправ’ї? Отакі питання треба ставити перед міжнародними організа ціями, в тому числі і перед Со юзом Університетських Жінок і Т. д. Це є робота для тих наших жінок і жіночих організацій, які входять членами до таких організацій: особливо в Аме риці й Канаді, але також і в Аргентині, Бразилії. Австралії і скрізь. На цей пункт повинні ми скерувати всі зусилля. В усіх краєвих організаціях, що є членами міжнародних ор ганізацій, повинні бути наші жінки членами, і скрізь саме ці питання піддавати під обго ворення. Коли централі кожної країни — а за ними і міжна родні централі — діставати муть багато запитів і протестів та вимог про зміну статуту, це може привести до результа тів. Це довіга робота, що вима гає багато наполегливості і терпеливості, тому її треба вже тепер починати. Всі молодечі •відділи і кожна окрема інтелі- (Продовження на Стороні 8-іі)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
