Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2017 WWW. UNWLA .ORG 7 стіни складають з масивних ялинових колод, дах криють переважно «китицями» (по в’я - заними солом’яними снопами). Вікна, двері, ворота розписують дивовижними орна - ментами. Одним з важливих елементів розпису є «древо життя». Такий будинок веселий і з настроєм! А я кщо стане сумно, бойки завжди готові згадати про старовинний бойківський танець Бітля , який виконують на бочці. Не вщухають суперечки щодо назви «бойки». Найпоширенішими є версії, що вона походить від: старослов ’ янського слова «бой - кий»; власного імені Бой ко або Бой; діалектної частки «бойє»; місцевої форми звернення до бога – «Богойку». Історично складалося, що всі захоплювалися крутою вдачею бойків і вмінням майже все необхідне виготовляти власноруч (до початку ХХ ст. бойки робили самостійно навіть голки) . До нині бойки зберегли багато старовинних звичаїв і обрядів. Основні галузі традиційного господарства бойків — гірське скотарство , землеробство , лісові та художні промисли, солеварін ня. Бойки також займаються землеробством і тваринництвом , працюють на лісо - та нафто пе - реробній і туристичній галузях. Серед відомих особистостей Бой - ківщини: Юрій Дрогобич — філософ , астроном , астролог , перший український доктор медицини ; Петро Конашевич Сагайдачний — гетьман Війська Запорозького ; Іван Франко — письменник , поет , вчений , публіцист , пе - рекладач , громадський і політичний діяч; Лесь Курбас — режисер , актор , теоретик театру , драматург , публіцист , перекладач ; Степан Бандера — політичний діяч , голова Проводу ОУН . Гуцули Гуцули. Їх називають українськими горянами. Це етнографічна група українців , що є нащадками найстародавнішого племені літо - писних уличів , що живуть у Карпатах : Івано - Франківська , Чернівецька та Закарпатська області України ( Верховинський , південн а ча - стина Косівського й Надвірнянського районів Івано - Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чер - нівецької області й у більшій частині Рахів - ського району Закарпатської області). Існує гіпотеза, що предками населення Г уцульщини й Покуття були племена східних слов’ян — уличів і тиверців , як і переселилися в Карпати та асимілювалися з місцевим населенням. Гуцули вільнолюбні й незалежні. Го - стям раді, але чужих в рідню записати не квап - ляться. Величезну увагу гуцули приділяють одягу: люблять вбиратися, причому навіть чоловічі куртки - киптарі у н их розшиті золотом і прикрашені помпонами. У багатьох гуцулів у будинках також прикрашено: кругом розшиті рушники, килими. Меблі, зазвичай, оздоблені хитромудрим різьбленням. Окрім вбрання люблять гуцули зброю. Здавна вважалося, що два «пістолі» за широким поясом має тільки бідний гуцул. А ще вони полюбляють пока - зувати себе всьому світу: ось ми які, статні, ошатні, спритно танцюємо і вміло працюємо! Гуцули вельми гарячий народ, але при цьому вміють стримувати свою шалену вдачу. Кажуть, що колись давно зара ди цього вони майже не вживали спиртні напої: на дві сотні гостей, які приходили на весілля, виставляли одну пляшку горілки. Щодо значення слова «гуцул» досі ведуться суперечки. Одні вчені вважають, що слово походить від молдавського «гоц» або «гуц», що оз начає «розбійник», інші – від слова «кочул», що означає «пастух». Як би там не було, але гуцули завжди вва - жалися гарними чабанами. У горах пастухи - гуцули використовували довгу дерев’яну тру - бу – трембіту. Гуцули чи не єдина група ук - раїнського етносу , для якої вівчарство завжди було провідною галуззю госп одарства. Крім того, гуцульська промисловість традиційно ґрунтується на лісовому господарстві та лісо - заготівлях. Традиційна гуцульська культура — то барвистий і ма йстерно виготовлений одяг , скульптур а, архітектур а , дерево - та метало - вироби, килим и, керамі ка, унікальні музичні інструменти (як трембіта, цимбали), розписані яйця. А ще — особливі народні мелоді ї, ритм и, пісні й танці . А ще серед гуцулів можна зу стріти ворожбитів, яких називають моль фарами. У давнину їх величали «земними богами», а нині – знахарями, чаклунами, ці лителями (це залежить від того, білий мольфар або чорний) .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
